18 березня
Картаю себе вже вкотре, що не викроїла зі своїх скромних статків деяку суму і не виписала жодного року дитячий журнал «Соняшник». А він 2008 року припинив своє існування через нестачу коштів.Я зрідка купувала свіже його число. І не тільки для внуків. Бо взявши до рук це видання, незважаючи на свій давно «недитячий» вік, перечитувала його від «А до Я», одержуючи море насолоди і від змісту, і від художнього оформлення.А тепер моя 11-річна внучка, приїхавши на карантинні канікули, привезла «Приключения Шрэка».Позитивні якості московського дитячого журналу — гарний друк, високоякісний папір. А далі нема для чого ставити кому. Крапка. Зміст же якщо не огидний, то біля того. Його герої — виключно людожери, дракони, людогризики, павуки, мухи. Навіть модні нині у ЗМІ кулінарні сторінки і ті пропонують хоч і доступну, може ж, і смачну їжу, але ж назви... Чи не спробували б ви «свежеотрубленные пальчики рыцаря», приготовані з банальних сосисок? А «скользких слизняков в болотной тине»? Досить, бо занудить і вас, як мене.
