9 серпня
Я сиділа біля вікна і готувалася до іспиту, а за вікном ішов дощ. Щоб розважитися, я намалювала на склі синьою гелевою ручкою маленьку рибку. Краплі дощу били у вікно, тому їй було де поплавати. Потім я намалювала сітку навколо рибки і вирішила її зловити. Але одразу стало нецікаво, куди мені її подіти? Кота, вудочку, берег, очерет, а також акваріум мені малювати було ліньки. Тому я взяла і витерла сітку пальцями. Це страшенно приємно, коли пальці вимазані фарбою, нехай навіть чорнилом гелевої ручки, все одно почуваєшся, як художник. Потім я відкрила вікно, у кімнаті запахло дощем. Я показала рибці у вікно й сказала: добре, пливи! Але вона залишилася зі мною і цілий день проплавала навколо мене. Я люблю сидіти біля вікна й говорити із рибкою. Але я постійно боюся її втратити, бо раптом моїй сусідці по кімнаті заманеться помити вікно? А зізнатися їй у своїй дружбі з намальованою рибкою я не наважуюся.
