26 липня
А ти знаєш, чоловіче мій, що ми з тобою живемо в раю? Кожного літа з таким стверджувальним запитанням я звертаюсь до своєї половини. Адже впевнена, що саме таким обійстям влітку, як наше сільське, був Едемський сад, коли там Бог поселив Адама та Єву. Наш будиночок має шість вікон, із яких одне виходить на схід, два — на південь, а ще три — на захід. І з кожного з них наші очі з квітня і до перших снігів бачать море квітів, що ростуть навколо нього. На північ виходять двері, відчинивши які, виходиш у двір. Він теж весь потопає в квітах. В шести балконних ящичках росте моє головне багатство і гордість — колеуси, або крапивка, як звуть його у народі. Його до 30 видів. І хоч цвіте він малопомітно, та екзотично розфарбовані його листочки настільки красиві, що замінять будь- яку квітку.Петунії, фуксії, герані різних форм і кольорів стоять, висять у кашпо, викликаючи захоплення у всіх, хто заходить до двору.Наш город теж більше схожий на квітник, ніж на вмістилище овочів. Поміж грядками квітують більше 120 кущів жоржин, до 200 гладіолусів, безліч чорнобривців. Паничі в'ються по всіх соняшниках, амарантах. Виходячи кожен ранок у це зелене царство, з ніжністю і захватом оглядаю свій Едем, який ми з моїм чоловіком створили своїми руками на цьому клаптику землі.
