5 липня
За 237 км від міста Рівне можна натрапити на живописну місцевість, де прадавні поліські ліси огортають велетенське озеро — саме там знаходиться село Островськ. Цей райський куточок захований від ока туриста, подалі від транспортних шляхів і шумливої цивілізації. Однак через Островськ пролягає найдовша в Європі вузькоколійка, сполученням Антонівка — Зарічне, завдовжки понад 105 км. Село отримало таку назву через острів, який розділяє озеро, туди перепливають човном місцеві жителі та гості за декілька хвилин. Острів милує розкішними деревами: сосни з берізками стоять тут, наче сестри, і, здається, — от-от звідси вибіжить якась мавка... Хто завітає до лісу, того він щедро обдарує ягодами, особливо чорницями. Озеро м'яке і чисте, бо містить гліцерин; рибаки ловлять вугрів і раків, а на березі крім різноманітних мушлів є багато кремнію. Жінки ходять сюди прати одяг, як і в давнину. На поліссі люди завжди усміхнені й гостинні, щоденні турботи — сіножаття, випасання худоби, городина — не гасять їхньої енергії та жаги до життя. Усе тут дихає первозданною красою: її язичницька суть вічна, як природа. Дівчата в ніч на Купала кидатимуть вінки на воду, де Ярило купається у вечірніх сутінках, що виблискують на воді магічними вогниками. Ще надовго залишиться у моїх спогадах запаморочливий запах цієї мандрівки...
