Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Уляна Дудок

Twitter Username: 
@

Статті автора

Хочу вклонитися солдатам
16.10.2014 - 19:27
Революція Гідності та воєнні події на сході нашої країни визначили якісно нову рису українського суспільства — те, що найважче змінити у внутрішньому портреті будь-якої людини,        — свідомість.Перечитуючи останні новини про юних військових АТО, які...
17.11.2011 - 00:00
17 листопадаЧас, протягом якого жінка бере на себе місію материнства, триває недовго: перерізують пуповину і приходить усмішка радості, зморшки дивини, сльози щастя, тепло надії... Для когось це просто ще один запис у реєстраційній книзі, об’єкт для навчання чи привід для стимуляцій — для тебе ж це...
26.07.2011 - 00:00
Шрами прикрашають воїнів. Кремезних, по-левиному безстрашних, які, витримавши випробування вогнем і часом, загартовували свій дух.Такі рани досі болять. Вони нагадують Тобі про доблесні битви. В арсеналі княжих володінь ще залишилися рештки незламних мурів — кам’яних свідків Твоїх перемог.Онде...
03.06.2011 - 00:00
Шрами прикрашають воїнів. Кремезних, по-левиному безстрашних. які витримавши випробування вогнем і часом, загартовували свій дух . Такі рани досі болять. Вони нагадують Тобі про доблесні битви. В арсеналі княжих володінь ще залишились рештки незламних мурів — кам’яних...
24.12.2010 - 00:00
Це трапилось зі мною, коли я була кореспондентом ТРК «Ікс». Телерадіокомпанія одна з перших Львівських медіа-ресурсів розпочинала різноманітні акції, що мали на меті розвивати у дітях таланти і привчати своїх найменших шанувальників до мистецтва та традицій. І тут на екрані моніторів я побачила...
22.12.2010 - 00:00
22 грудня Кожному з нас судилася різна доля, по-своєму химерна і невблаганна: доля бруківки —повсякчас слухати кроки мешканців і туристів, доля квіткарки — дарувати весну в букетах, доля майстра — творити вічність у камені. Яка ж Левова доля в цій розповіді?.. Вона гаптується з безлічі ниточок, які...
15.10.2008 - 00:00
15 жовтняПерші дні жовтня у згустках листя й дощу — це вже точно осінь, холодна й пронизлива. Поетам в такий час особливо пишеться, ніби хтось нашіптує потрібні слова: може, це смуток за вже минулим теплом, може, досвід чи потреба у сповіді. Великі поети відчувають цей світ гостро, як постріли...
15.11.2007 - 00:00
15 листопада Ми з тобою живемо в місті птахів і поетів! Бачиш, з висоти пташиного польоту видно пір'їнки його готичних веж та барокові гнізда балконів. У цьому місті неможливо не бути поетом і не літати — птахом або крилатим левом. Ми з тобою, друже, розділяємо небо над містом з тисячами левів. І...
05.07.2007 - 00:00
5 липня За 237 км від міста Рівне можна натрапити на живописну місцевість, де прадавні поліські ліси огортають велетенське озеро — саме там знаходиться село Островськ. Цей райський куточок захований від ока туриста, подалі від транспортних шляхів і шумливої цивілізації. Однак через Островськ...
08.07.2006 - 00:00
8 липня Сьогодні я прийду до Тебе з вогнища. Прийду трипільською Берегинею, полянською Богинею, а може, простоволосою мавкою. Жоною чи любкою. Заквітчаною подолянкою. А ще — карпатською чічкою, кинутою вінком у річку чи озеро — синє, як усміх очей волинянки. І будемо шукати з тобою квітку — руту чи...

Сторінки