4 квітня
Цілий місяць у Москві тривала бієнале сучасного мистецтва, за час якої сучасне мистецтво всім страшенно набридло. На демонстрації американського відеоарту в ЦУМі найцікавішим був фільм про замальоване графіті як новий напрям у мистецтві. До того ж мистецтво це неусвідомлене, і тим особливо примітне. Звичайні працівники комунальних служб, замальовуючи написи на стінах, несвідомо створюють шедеври. Шедевр народжується поступово і зазвичай має декілька шарів. Тепер московське графіті розділилося для мене на три групи: зафарбоване графіті як найпрогресивніший напрям у сучасному мистецтві, що демонструється майже у кожному завулку; все інше включно з сумною кішкою на стіні у районі Полянки і жінками у поцілунку на балконі моєї гуртяги; і написи «Зачем». Цей надзвичайно розповсюджений напис пишеться білим на чорному тлі, але можливі варіанти. Де я його тільки не зустрічала: і на факультеті фломастером на стіні, і майже під дахом довгобуду на Шаболовці побілкою, і по всьому містові — масивне чорно-біле слово «Зачем». Як сказала одна чудова людина, добре що не «За чем».
