Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

21 березня, 2007 - 00:00

21 березня

Третій фестиваль дійсного кіно «КИНОТЕАТР.doc» проходив у напівпідвальному приміщенні, тобто у справжньому андеґраунді. Публіка завжди одна й та сама: багато вдіківців і журфаківців, усі як один просунуті і неформальні. Праворуч сидить Валерія Гай Германіка у своїх рожевих кісках, відома молода документаліста. До того ж поводиться вона досить голосно, п’є вино і ділиться враженнями з друзями, мабуть, думає, що люди навколо її зауваження конспектують. Біля Германіки — Донатас Грудович, молода зірка спектаклю «Збирач куль» театру «Практика». Він зовсім близько, цей celebrity, зараз він такий само глядач. Тим часом світло вимикається, і на нас усіх чекає фільм Наталії Мєщанінової «Гербарій». 75 хвилин у Новоросійському будинку-інтернаті для пенсіонерів. Наталія влаштувала у інтернаті конкурс краси, щоб зняти фільм про таку молоду і дещо дитинну старість. Ми усі вболівали за вишукану і витончену блондинку Ніну. Язик не повертається сказати на неї «баба Ніна». Але перемогла Надя, теж далеко не бабуся, гарна літня жінка з червоним волоссям. А вже під самі титри баба Діна страшенно ображалася на камеру, що журі її не обрало: «Теж мені, красуні, я ж найкраще за них усіх співаю!»

Інна ЗАВГОРОДНЯ, Москва
Газета: