Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

7 вересня, 2006 - 00:00

7 вересня

На ганку — вечірнє прослуховування солов'їв: сімдесятирiчна бабця і сімнадцятирічна онука зачудовано ловлять кожну ноту, що долинає з калини.

— Ох, і витинає. Майстер...

— Для кого, бабусю?

— Звісно, для коханої, яка висиджує у гнізді пташат. Любить її.

Ще через хвилю:

— Ото цілу ніч лише для неї співатиме?

— Атож. А твій Едуард співає для тебе?

Мовчанка. Далі:

— Ні.

— Чому?

— Він каже, у нього ні слуху, ні голосу. Але каже, що кохає...

Віра ЗАГОРОДНЯ, м.Канів
Газета: