Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

8 липня, 2006 - 00:00

8 липня

Сьогодні я прийду до Тебе з вогнища. Прийду трипільською Берегинею, полянською Богинею, а може, простоволосою мавкою. Жоною чи любкою. Заквітчаною подолянкою. А ще — карпатською чічкою, кинутою вінком у річку чи озеро — синє, як усміх очей волинянки. І будемо шукати з тобою квітку — руту чи папороть? Байдуже, аби тільки не гасли іскорки вогнища. Просто неба юрба танцюватиме, перестрибуватиме через нього на купальському весіллі.

...Спаде віночок на хвилі мого волосся... У снах опівнічне Твоє бажання збулося: прийшла Твоя Лада в сукні вишиваній. Розіб’ються глечики глиняні в Україні... На щастя. На Івана Купала.

Уляна ДУДОК, Львів
Газета: