27 червня, 2006 - 00:00
27 червня
У цієї берези — особлива енергетика: коли повертаюся з далекої дороги додому, завжди під нею відпочиваю, гладжу її стовбур, розмовляю ніби з живою істотою чи ріднею. У відповідь — шелест листя: «Відпочинь, заспокойся, все минеться».
Сьогодні на гостину до рідної домівки поспішаємо разом із донькою. Знайома берізка радо шелестить листям.
— Мамо, давай зупинимося, перепочинемо. Бабуся розповідала, що цю берізку колись посадив наш дідусь...
Невідома до цього енергетика з подвійною силою струменить у мої долоні з білокорого стовбура, листочки лягають на голову, ніби батькова рука. Пам'ять — найтривкіша сила, що єднає людей через роки.
Газета:
Рубрика: