Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

27 червня, 2006 - 00:00

27 червня

У цієї берези — особлива енергетика: коли повертаюся з далекої дороги додому, завжди під нею відпочиваю, гладжу її стовбур, розмовляю ніби з живою істотою чи ріднею. У відповідь — шелест листя: «Відпочинь, заспокойся, все минеться».

Сьогодні на гостину до рідної домівки поспішаємо разом із донькою. Знайома берізка радо шелестить листям.

— Мамо, давай зупинимося, перепочинемо. Бабуся розповідала, що цю берізку колись посадив наш дідусь...

Невідома до цього енергетика з подвійною силою струменить у мої долоні з білокорого стовбура, листочки лягають на голову, ніби батькова рука. Пам'ять — найтривкіша сила, що єднає людей через роки.

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: