31 травня
Етапи великого шляху... Починаються вони ще з раннього дитинства, з першого випускного балу в дитячому садку з традиційним альбомом «Прощавай, садок дитячий!», солодким столом і напутнім словом завідувачки.
Зараз вже немає шкільних формених суконь, тому немов відсутня (моя суб’єктивна думка) чітка межа, що відділяє майбутніх першокласників від їх товаришів по садку. Всі дівчатка в пишних сукнях, неначе зійшли з глянцевих обкладинок дорослих журналів мод (в них вони були і в новорічні свята, і на 8 Березня). Хлопчики виглядають скромніше. Урочистість моменту підкреслюють краватки і метелики. Діти ще не усвідомлюють, що з кимсь життя розведе їх назавжди, а з кимсь затоваришують на довгі роки. І ця дружба — мабуть, найцінніше, що залишається у дорослої вже людини.
А на порозі — ще один етап великого шляху — останній шкільний дзвоник, який ось-ось прозвучить. Але поки між ним і першим дзвоником першокласників відстань у ціле літо. Нехай буде воно щедрим на сонце і удачу!
