Останнім часом німецькі ЗМІ все частіше рябіють історіями про чоловіків, які стали жертвами «професійних дружин» із Східної Європи. Останні без проблем роблять свій «бізнес» — підшукують багатих чоловіків, а потім розлучаються з ними, відсуджуючи добру частину майна і великі суми грошей. Схожі випадки в Україні також трапляються: шлюбним аферам сприяв Сімейний кодекс 1968 року, в якому майнові питання розглядалися лише з урахуванням того, що втрачати у випадку розлучення, крім тісної «хрущовки», в принципі-то й нічого. З цього випливало, що сім’ям, які не уклали шлюбний контракт, і тим самим не розставили всі крапки над «і» до весілля, доводилося лише сподіватися на обопільне благородство.
Але ось уже 10 днів, як ми, по ідеї, повинні б будувати сімейні стосунки по-новому: передбачалося, що з 1 січня набере чинності абсолютно новий і прогресивний Сімейний кодекс, прийнятий депутатами у третьому читанні в середині листопаду. Його автор Зореслава Ромовська стверджувала, що проект гармонійно вписується в чинне законодавство, і тому немає потреби чекати прийняття перехідних положень і нового Цивільного кодексу. Щоправда, з цим не погодилися, апелюючи тим, що нововведення, які чекають на українців, все ж істотні, — і дію нового Сімейного кодексу було припинено. А застосування новацій на практиці означає, по суті, ігнорування законодавства про власність, Житлового кодексу і положень про шлюбний контракт. Насамперед це пов’язано зі статусом фактичних, але не зареєстрованих у РАГСі сімей (громадянський шлюб) — за наявності шлюбного контракту у них з’являється можливість нарівні з «офіційними» сім’ями захищати свої майнові права. Оскільки відтепер сім’єю будуть вважатися пари, які пов’язує спільний побут, а шлюб стане лише однією з підстав для створення сім’ї. Шлюбному ж контракту в новому кодексі відводиться чимала площа, і його можна буде укладати в будь-який час (навіть після того, як шлюб узаконено) і на будь-який строк. Юристи у сфері сімейного права, передрікаючи виникнення проблем, радять все ж не уникати такої прагматичної процедури, оскільки тепер, якщо, скажімо, чоловік має у власності акції, то дивіденди від них у будь-якому випадку будуть належати тільки йому. А коштовності, навіть придбані під час сімейного життя, — безумовно, дружині, лише через те, що саме вона їх і буде носити. Такі положення викликають чималу критику, зокрема, експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Артем Біденко називає це наслідком безграмотної гендерної політики, яка переросла у фемінізм.
Хоча заради справедливості варто відзначити, що декларована в Кодексі рівноправність чоловіків та жінок все ж практично досягнута. Тепер для того, щоб продати що-небудь цінне в квартирі, буде потрібна письмова згода другої половини. Це означає, що вона (друга половина) абсолютно законно може заборонити недоцільну, на її думку, витрату спільних грошей. А крім цього, і не погодитися зі здачею в оренду або віддачею під заставу майна. Рівноправність проявляється і з боргами. Їх, згідно з новим кодексом, вправі вимагати з чоловіка або дружини боржника, оскільки довести, що кредит було витрачено не на благо сім’ї, практично неможливо.
Водночас шлюб тепер буде розриватися у досить спрощеній формі. Для цього впроваджуються договірні відносини тих, що розлучаються. За відсутності шлюбного контракту подружжю нічого не залишається, окрім як сісти і поділити все, що у них є — від тумбочки до дітей. І суд без зайвих запитань і тривалих процедур поставить штамп у паспорті.
Щоправда, з точки зору майнових питань бізнесмени розглядають новий Сімейний кодекс в основному, як зелене світло для шлюбних аферистів. Наприклад, генеральний директор Асоціації консультаційних фірм Віталій Маргуліс вважає, що на такому нововведенні, як заручини, без великих зусиль можна буде спекулювати. Тепер якщо за час між подачею заяви до РАГСу і безпосередньо весіллям наречена, скажімо, викрила в чомусь свого нареченого і, відповідно, передумала одружуватися, вона повинна компенсувати йому розтрати на обручку і організацію торжества. На думку В. Маргуліса, надто тонким стає питання і з довіреною особою, яка в праві подати заяву у випадку, якщо наречений і наречена проживають у різних країнах. Юристи вже передрікають і чималі проблеми з доказом батьківства та аліментів — згідно із законом, встановити батьківство можна навіть за допомогою доказів, а розмір аліментів буде призначатися в індивідуальному порядку — в залежності від доходу.
Правда, говорити про конкретні проблеми, пов’язані з новим Сімейним кодексом (Держкомітет у справах сім’ї та молоді відстоює те, щоб він працював і без нового Цивільного кодексу), в юридичних фірмах поки не наважуються. Плутанину вже прогнозують: як бути тим, хто одружувався за старим кодексом, а розлучатися буде по-новому. Лікнеп із нововведень у РАГСах уже проводять. Як тут неофіційно розповідають, у багатьох з’являється бажання почекати з тим, щоб зв’язувати себе узами Гіменея.
