Справа Ґонґадзе. Схоже, сьогодні це знову найбільша проблема офіційного Києва, як у Європі, так і у внутрішній політиці. Про те, що хід розслідування вбивства журналіста завдає відчутних зовнішньополітичних збитків державі, свідчить ексклюзивне інтерв'ю віце-президента Парламентської Асамблеї Ради Європи, співдоповідача моніторингового комітету ПАРЄ по Україні, датчанки Ганне Северинсен, яке ми публікуємо нижче. Про внутрішні складності свідчить жорстка публічна суперечка між генпрокурором Святославом Піскуном і новопризначеним міністром юстиції Сергієм Головатим. Власне, в публічній активності прокуратури є ряд «сигналів точного часу»: як тим, хто жадає відставки Святослава Михайловича, так і тим, хто повинен щось робити, щоб не допустити цієї відставки. Поки що ж, мабуть, найважчий злочин, який скоїла колишня влада на чолі з Леонідом Кучмою, — це звільнення Святослава Піскуна з посади генпрокурора 2003 року. Принаймні саме таку кримінальну справу анонсовано Святославом Піскуном у ефірі телеканалу «1+1»: «Якщо буде доведено слідством причини наслідків того, що сталося, і дії тих посадових осіб, які готували документи, то буде притягнуто до відповідальності і колишнього президента...» Напередодні міністр юстиції Сергій Головатий заявив, що розслідування справи Ґонґадзе може забезпечити лише новий генпрокурор. С. Головатий також зазначив, що домагатиметься скасування нелегітимної, на його думку, ухвали суду про відновлення Піскуна на посаді генпрокурора. А багато експертів розцінили «антикучмівський» демарш генпрокурора як підготовку до парламентського звіту С. Піскуна про стан законності в країні, який має відбутися в грудні. Висловлення недовіри генпрокуророві у ВР означає його автоматичну відставку.
— Віктор Ющенко, виступаючи 25 січня перед депутатами ПАРЄ, багато говорив про відданість демократичним цінностям. Вас особисто з пані Ренатою Вольвенд він назвав «мужніми доповідачками». Чому так сталося, що при Президенті Вікторовi Ющенку досі не знято монітирингу? Чи означає це, що нове керівництво багато в чому перейняло політичні традиції від своїх попередників?
— Я б не погодилась з вашим останнім висновком. За останні 10 місяців Президент Ющенко та нове керівництво в цілому зробили величезний крок уперед у трансформуванні України на справжню демократичну державу. Природно, що ваша країна успадкувала багато проблем від попередніх режимів, як від радянських часів, так і більш недавнього неналежного управління. Тому завдання з реформування країни, за яке взялось нове керівництво, занадто складне, щоб бути виконаним за одну ніч. Очікування помаранчевої революції від самого початку були і продовжують бути вище можливостей будь-якого президента чи уряду, якими б компетентними вони не були, реалістично виконати все це за такий стислий період. Тому я б закликала український народ пильнувати незмінність курсу реформ у правильному напрямі, але й бути більш терплячими та ставитися з розумінням, коли йдеться про час, який буде необхідний для отримання перших результатів.
За загальним хибним сприйняттям моніторингова процедура ПАРЄ часто розглядається відповідними країнами як санкція. Як доповідачка, я можу ще раз запевнити, що ми не маємо на меті критикувати та карати, але підтримувати й допомагати тим, хто щиро намагається зробити позитивні зміни. Звичайно, десять років — це тривалий час для моніторингу, і я розумію, що це справа честі кожного українця побачити завершення цієї процедури. Але слід розуміти, що моніторинг — це також ефективний контрольний механізм. Продовжуючи робити конкретні рекомендації, ми також продовжуємо робити свій внесок у процес реформування України.
Зазвичай у Моніторингового комітету ПАРЄ є традиція залишати новим лідерам трохи часу для виконання їхніх передвиборних обіцянок перед тим як готується новий звіт. У цьому сенсі звіт, який обговорювався Асамблеєю останньої середи, міг би дійсно трохи зачекати. Проте разом iз моєю співдоповідачкою, Ренатою Вольвенд, та обговоривши це з іншими членами комітету, ми вирішили представити звіт саме зараз, але скоріше не як оцінку того, що було зроблено, але як «дорожню карту» наших конкретних очікувань на майбутні місяці. Відповідно ми порекомендували повернутись до оцінки виконання Україною своїх обов'язків та зобов'язань після парламентських та місцевих виборів у 2006 році.
— ПАРЄ надає великої ваги наступним парламентським виборам в Україні. Чи означає це, що у випадку чесних і прозорих виборів моніторинг буде знято з України навіть при тому, що інші рекомендації європейських депутатів не будуть виконані? Якщо бути більш конкретним: у випадку чесних виборів, однак при нерозкритті (або частковому розкритті) справи Ґонґадзе моніторинг Ради Європи буде знято?
— Проведення вільних та справедливих виборів є необхiдною умовою для зняття моніторингу. Проте це не означає: якщо наступні парламентські та місцеві вибори в Україні будуть вільними та справедливими — а ми сподіваємось, що саме це і матиме місце, — то автоматично постане питання завершення моніторингової процедури. Для того, щоб почати розмову про пост- моніторинговий діалог (стадія, що слідує пiсля зняття моніторингу), крім вільних та справедливих виборів, нам будуть потрібні докази належного функціонування демократичних інституцій та впровадження суттєвих реформ. Ми будемо оцінювати ситуацію загалом із використанням тих параметрів, що закладені в резолюції.
Дозвольте мені пояснити, що моніторингова процедура ПАРЄ складається з двох блоків питань. По-перше, це виконання формальних зобов'язань, які держава бере на себе при вступі в Раду Європи та які виписані у висновку, що схвалює Асамблея після подачі державою заявки на вступ. І другий блок — виконання загальних обов'язків, що покладаються на всі держави-члени згідно зі Статутом Ради Європи, а саме: плюралістична демократія, верховенство права та дотримання прав людини.
Загальні обов'язки є набагато важливішими за конкретні зобов'язання, які з часом можуть втратити свою актуальність. Наприклад, Україна має лише три невиконанi формальнi зобов'язання правового характеру (новий Кримінально-процесуальний кодекс, створення професійної асоціації адвокатів та реформа прокуратури), які, я впевнена, будуть виконані дуже швидко, особливо після призначення члена нашого комітета міністром юстиції кілька днів тому. Проте неправильним є розуміння, що моніторинг має припинитись, коли будуть виконані ці формальні зобов'язання. Ситуацію в країні слід оцінювати в цілому. Наприклад, закон, що був прийнятий на виконання конкретного зобов'язання, має також бути належним чином імплементований та дотриманий, і це вже є частиною загальних обов'язків. Звідси важливість нашої «дорожньої карти», виконання якої стане доказом того, що Україна справді дотримується принципів демократії, верховенства права та прав людини.
Стосовно справи Ґонґадзе, вона стала символом помаранчевої революції та лакмусовим папiрцем для нової влади. Доки ця справа залишається нерозкритою і всі ті, хто замовляв, організовував та виконував це вбивство, не притягнені до відповідальності, ми не зможемо говорити про верховенство права та справедливість в Україні. Поточне розслідування цієї справи Генеральною прокуратурою є вкрай незадовільним. Здається, було зроблено кілька кроків для того, щоб вивести з-під відповідальності замовників та організаторів убивства. Ми ніколи не погодимось із твердженням прокуратури, що три міліціонери вчинили вбивство за власною ініціативою під керівництвом генерала Пукача. Асамблея також закликала якнайшвидше провести відкриті для громадськості парламентські слухання, і Володимир Литвин підтвердив свою згоду на це останнього четверга.
Крім проведення вільних та справедливих виборів, впровадження відповідного законодавства та розкриття справи Гонгадзе, Асамблея також рівною мірою наполягатиме на необхідності приведення конституційних змін у відповідність з Конституцією України та відповідними європейськими стандартами, а також на притягненні до відповідальності тих, хто організував та вчинив грубі виборчі правопорушення минулого року. Крім того, буде приділено особливу увагу перетворенню державних телерадіокомпаній на суспільних мовників.
— Минулого тижня у Верховній Раді України було прийнято постанову про створення депутатської слідчої комісії для вивчення організації прослуховування кабінету Кучми і впливу записів Мельниченка на національну безпеку України. Ваш коментар із приводу цього факту.
— Через важку сесію ПАРЄ у Страсбурзі я, мушу визнати, лише побіжно чула про створення такої тимчасової парламентської слідчої комісії і, можливо, не знаю всіх деталей відповідної постанови Верховної Ради. Проте моєю першою реакцією на цю новину є те, що насамперед, здається, чітко проглядається конфлікт інтересів, оскільки комісія очолюється особою з фракції пана Пінчука, що не додає довіри до цієї комісії. По-друге, я вважаю створення такої комісії політичним маневром у ширшому контексті виборчої кампанії. Я би наголосила на тому, що це не є вдалим часом для політичних розслідувань. Уже давно слід було б провести правове розслідування відповідними слідчими органами, а не законодавцями.
У цьому відношенні Асамблея у своїй резолюції від 5 жовтня також підкреслила своє незадоволення тим, що не було проведено належної експертизи записів Мельниченка та не було отримано його свідчень. Ми знаємо, що органи влади США готові провести таку експертизу, але їм потрібний офіційний запит від української прокуратури, надісланий в рамках процедури правової допомоги. Але й досi Генеральна прокуратура цього не зробила через невідомі нам причини. Більше того, Святослав Піскун продовжує посилатись на результати експертизи, проведеної за часів генерального прокурора Васильєва, яка була апріорі неналежною, оскільки не включала експертизу оригінальних записуючих пристроїв та пояснень пана Мельниченка.
— Під час засідання ПАРЄ 6 жовтня між українськими і російськими депутатами відбулася словесна перепалка із приводу нібито утисків російськомовного населення в Криму. Яка ваша оцінка прав російськомовного населення в Україні?
— Мовне питання є надзвичайно складною проблемою для України в цілому, особливо через те, що українська мова впродовж тривалого часу сама була мовою меншості в країні і все ще є такою в деяких регіонах, у тому числі Криму. Стосовно останнього, я маю складнощі щодо розуміння суті «утисків», на які так часто посилаються російська влада та політики, а також деякі недержавні організації, з якими ми зустрічались під час наших візитів в Україну. Я скоріше шкодувала б за тим, що єдина україномовна газета в Криму припинила виходити минулого року.
Є велика необхідність гарантувати поступове впровадження української мови в усі сфери життя, але з одночасним гарантуванням захисту мов національних меншин iз урахуванням історичного та мовного контекстів. У цьому відношенні, я покладаю великі надії на виконання Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікація якої була нещодавно завершена.
Відповідно до висновку Консультативного комітету з Рамкової конвенції із захисту національних меншин, український закон про мови надає широкі гарантії використання російської мови у відносинах iз органами влади. Я також розумію, що є мовчазне схвалення певної розбіжності між мовним законодавством та його виконанням, що здійснюється зі значною мірою гнучкості, особливо у сфері телерадіомовлення. Резолюція, схвалена ПАРЄ 5 жовтня, закликала українську владу переглянути закон про національні меншини зразка 1992 року з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та Консультативного комітету.
