Урядовий проект спочатку було відхилено з різким формулюванням: «парламент вважає неприйнятним», хоч за цю постанову проголосувало менше депутатів (153), ніж проти (162) — для того, щоб відхилити проект держбюджету, досить третини конституційного складу парламенту. Та вже через півгодини з'ясувалося, що за регламентом законопроект у другому читанні не може бути відхиленим як неприйнятний, і було вирішено винести його на повторне друге читання.
Виходячи із залу засідання, перший віце-прем'єр Юрій Єхануров із очевидним полегшенням сказав «Дню»: «Бюджет є, тепер справа за компромісом. На повторному читанні ми розгорнемо перед залом графіки, діаграми і, думаю, доведемо свою правоту». У принципі, урядовий секретар Віктор Лисицький сподівався на те, що Кабмін зможе переконати парламентарів уже сьогодні. Хоч він і підкреслював, що запропонований варіант бюджету «жорсткий» і що ця якість навряд чи сподобається багатьом структурам, людям, які фактично жили за рахунок того, що мали можливість хоч трохи доторкнутися до бюджетних грошей. За словами В. Лисицького, багатьом не сподобається і скасування пільг. Однак він вважає, що «соціальна спрямованість бюджету плюс орієнтація на підтримку реального сектора економіки об'єднають депутатів у прийнятті позитивного рішення щодо бюджету».
Проте саме цих плюсів депутати практично не помітили. У проекті постанови, внесеному від імені Бюджетного комітету Олександром Турчиновим, Євгеном Жовтяком та іншими депутатами, про бюджет говориться так: «не забезпечено фінансування витрат на погашення заборгованості, що виникла у попередні роки, з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, грошового утримання (військовослужбовців. — Ред. ), стипендій та інших соціальних виплат».
Зате зазначено було інше. Одним із найбільших каменів спотикання стало співвідношення між центральним і регіональними бюджетами. Уряд запропонував вищий, ніж було раніше, ступінь централізації держгрошей у Києві. (За словами спікера ВР Олександра Ткаченка, уряд порушив закладене у бюджетній резолюції співвідношення між центральним і місцевими бюджетами (59% і 41%), передбачивши у бюджеті 75% на користь центру). Навряд чи це сподобається тим, хто має сильнi позицiї в регiонах (а значить — і можливість використовувати місцеві бюджети). З іншого боку, централізація бюджету таїть у собі загрозу, що він може бути використаний певною «групою за інтересами» для своїх цілей.
Однак керівник фракції «Громада» (який приєднався до парламентської більшості, що утворилася учора) Віктор Омеліч заявив «Дню», що розбіжності, які є (у бюджеті. — Авт. ), можна допустити. На його думку, це регіональні питання, у яких багато що «перетягується» у центр для перерозподілу коштів, тоді як потрібно залишити більше можливостей регіонам. Це, вважає депутат, «стимулюватиме їхню (керівників регіонів) особисту роль у наповненні бюджету»...
Заступник голови Бюджетного комітету Євген Жовтяк у розмові з кореспондентом «Дня» зробив припущення, що у залі Верховної Ради навряд чи знайдуться депутати, які голосуватимуть за цей бюджет, який не відповідає варіанту, поданому на перше читання, і у якому не враховано висновків та пропозицій, прийнятих парламентом при першому читанні. «Ми думаємо», — так сказав «Дню», характеризуючи позицію «Відродження регіонів», Олександр Кучеренко. Далеко не остання людина в парламенті, депутат Олександр Волков, сказав «Дню», що бюджет сирий і приймати його не можна. При цьому він не проминув нагоди докорити урядові за те, що одна з провідних дійових осіб бюджетного процесу, Юлія Тимошенко, «зайнялася газом», що, на думку О. Волкова, набагато легше, ніж займатися бюджетом. Він провів у кулуарах невелику нараду, і сирий бюджет відправили на досушку.
