У світі 2008 року виникла зловісна нестійкість. У середині вересня наблизилася до краху фінансова система. Банкрутство 158-річного інвестиційного банку з Уолл-Стріт Lehman Brothers викликало паніку на ринках. Влада в Нью-Йорку, Вашингтоні, Лондоні, Франкфурті й Токіо безпорадно поглядали на те, що відбувається. Впродовж кількох, вимотуючих нерви, днів і ночей здавалося, що світ мчить назустріч фінансовому Армагедону.
Криза була в самому розпалі, коли нашим почуттям нанесли новий могутній удар, цього разу — в Мумбаї. Озброєні пластитом, гранатами та автоматами терористи вбили у фінансовій столиці Індії близько 192 мирних людей, а також розгромили розкішний готель «Тадж-Махал Палас». Вибираючи як об’єкти нападу символи індійського багатства та влади, злочинці свідомо копіювали дії терористів, які зруйнували 11 вересня вежі-близнюки в Нью-Йорку.
...2008 року інвестори на фінансовому й товарному ринках пережили щось подібне зльотам і падінням американських гірок. Нинішнього року, що закінчується при ціні нафти за барель менше $44 — хоча в липні ця ціна досягала історичного максимуму в $142,27 — ми стали свідками альтернативної моделі: неліберального капіталізму. Авторитарний Китай давно вже йде цим шляхом, і там держава грає головну роль в економіці. Поточного року нові кроки в цьому напрямі зробила й Росія Володимира Путіна. Там посилений контроль держави над секторами економіки, що вважаються життєво важливими для національної безпеки країни, такими як енергетичний та сировинний. Як завжди невгомонний, президент Франції Ніколя Саркозі додав свого власного галльського колориту подіям, коли проголосив: «Вільна конкуренція закінчилася; всемогутньому ринку, який завжди правий, настав кінець...»
...Як же вдалося нашому світу потрапити в таке принизливо безвихідне становище? І чому, висловлюючись словами королеви Єлизавети II, ніхто з експертів його не передбачив? Відповідь полягає в згубному поєднанні провалів і невдач в обліку чинників ризику та упущень нормативно-регулюючих органів, а також перекосів у стимулюванні, особливо у сфері кредитних деривативів — цих складних та мудрованих фінансових продуктів, які розподіляли, а не зосереджували ризики системи. На всі ці системні провали наклалася більш фундаментальна і знайома багатьом слабкість: нескінченна здатність людей, які живуть у період непомірних кредитів, постійно обманювати себе вірою в незмінне зростання.
...У жовтні найбільші центробанки світу об’єднали зусилля, вперше спільно скоротивши базові відсоткові ставки. Але скорочення продовжувалися. До грудня США знизили ставки до одного відсотка, а банк Англії знизив свою ключову ставку до двох відсотків. Це найнижчий його показник із 1951 року.
Розплата після того, як бульбашка луснула, настала сувора. А буде ще гірше. Економісти на фоні зникнення довіри до банківської системи попереджають про економічну кризу. Велика Кредитна Засуха, викликана тим, що банки приховали капітали, загрожує численними банкрутствами компаній. Великій автомобільній трійці з Детройта на виживання відвели кілька місяців, якщо не тижнів. А провідні банки Великої Британії переживають стан, близький до клінічної смерті.
Лідери континентальної Європи не зуміли сформувати єдиний фронт, коли настала криза кредитування — і це було другим ударом для «єврофілів» 2008 року. Перший був нанесений, коли ірландці відкинули Лісабонський договір, зруйнувавши надії тих, хто вважав, що «кельтський тигр», підтримавши загальноєвропейську конституцію, укріпить і підштовхне вперед цей європейський проект.
Посеред цієї всепронизуючої темряви відчаю обрання Барака Обами в Білий дім виглядало, як промінь світлої надії в темному царстві. Сенатор першого терміну з Іллінойсу прекрасно провів свою виборчу кампанію. Він діяв організованіше, ніж фаворит демократів Гілларі Клінтон — та й грошей витратив більше. А потім упевнено відсунув у бік героя в’єтнамської війни та «білу ворону» з Вашингтона сенатора Джона Маккейна, який свою кампанію провів досить блякло.
...Перемога Обами викликала в багатьох порівняння з обранням Франкліна Рузвельта 1932 року. Але якщо не враховувати депресію, тут більше підійде порівняння з обранням Рональда Рейгана 1980 року. У ті неспокійні для економіки роки американці також відчайдушно потребували зміни керівництва. І тут найважливіше питання, чи зуміє Обама керувати демократичною більшістю в Конгресі, що посилюється, яка відчуватиме спокусу ввести протекціоністські заходи і відігратися на слабкіших республіканцях.
Перемога Обами буде неминуче розцінена як шанс на відновлення відносин США із зовнішнім світом. Імідж Америки під час правління Буша був серйозно підірваний. Але найбільший збиток був нанесений у перший президентський термін, особливо після війни з Іраком, необхідність якої викликає сумніви. Під час другого терміну адміністрація Буша стримала своє прагнення вирішувати всі справи поодинці і діяти відособлено.
...Якщо говорити про інші місця, то США втратили низку позицій на Кавказі, коли російська армія вторглася в прозахідну колишню радянську республіку Грузію, яка наполегливо домагалася членства в НАТО. Критики припустили, що цей набіг стане пробною кулею у стратегії Путіна щодо відновлення контролю над колишніми радянськими сателітами. Безумовно, ці дії зменшили оптимізм від «обрання» на посаду президента Дмитра Медведєва, який хоч би номінально, але вважається ліберальним керівником. Його прихід не став сигналом змін у російській політиці. Наприкінці березня Медведєв дав у Кремлі Financial Times двогодинне інтерв’ю, в ході якого газета прийшла до думки, що це вдумливий і уважний прихильник та захисник влади закону. Але через кілька місяців він уже став більше схожим на маріонетку Путіна.
Це був не найкращий рік для прихильників свободи, за кількома виключеннями. У липні ми стали свідками ефектного звільнення з полону бойовиків FARC колумбійки французького походження Інгрід Бетанкур, яка провела в джунглях Колумбії шість з половиною років.
Але в інших місцях картина була гнітючою. Роберт Мугабе разом зі своїми поплічниками чіпляється за владу в Зімбабве, незважаючи на пануючу в країні інфляцію. Поновилося насильство в Демократичній Республіці Конго, де втрати в громадянській війні можна прирівняти до кількісті жертв у Руанді 1994 року. Китайці застосували жорсткі заходи проти учасників акцій громадянської непокори в Тибеті. Все нахабніше біля берегів Сомалі почали діяти пірати, які захопили цього року навіть саудівський супертанкер.
...Якщо в цьому мороці й був промінь світла, то виник він у формі факела пекінської Олімпіади. Церемонії відкриття й закриття задали нові стандарти в галузі піротехніки.
