Сьогодні в парламенті заплановано слухання «Наслідки і перспективи приватизації в Україні». Тим часом приватизація йде — а точніше не йде — своїм ходом. «Прапор» української приватизації, Білоцерківський шинний завод «Росава» знову в центрі конфлікту. Київський господарський суд за позовами кредиторів заводу заблокував продаж державного пакета його акцій. Фонд держмайна розраховував отримати від операції близько 10 мільйонів доларів, і два потенційнi покупці навіть подали заявки на участь у конкурсі. На держпакет претендували «Укренергозбут», що спеціалізується на поставках енергоносіїв хімічних заводам, а також фірма «Нафтохімімпекс». Голова ФДМ Олександр Бондар з цього приводу не приховував приємного здивування. Очевидно, явно передчував скандал. І він стався — конкурс припинено. Сам завод нині знаходиться у власності СП, контрольний пакет якого належить офшорній компанії «Tapistron», керованiй Москвою, що забезпечує поставки до Білої Церкви головної сировини — каучуку. Вже давно стало зрозуміло, що доти, поки схему приватизації заводу не узгодять з компаніями, які його сьогодні контролюють, операцію блокуватимуть. Такі випадки вже стали тенденцією української приватизації.
За день до свого рішення щодо «Росави» той самий Київський господарський суд заборонив продаж державних пакетів акцій компаній «Полтаваобленерго» і «Сумиобленерго». Позивачем у суді виступив торговець цінними паперами, київська фірма «Атланта Капітал», якій не становило труднощів оспорити законність деяких наказів ФДМ про приватизацію обленерго. Чиї інтереси представляють столичні фондовики, напевно сказати важко. На сьогоднішній день вони демонструють явну неготовність взяти участь у відкритих торгах. Але сьогодні дуже великий ризик непрогнозованого результату. Очевидно, що поки такий ризик існуватиме, нинішнім приватним акціонерам двох обленерго більш вигідне відкладення приватизації, ніж можливий програш.
Що робити Фонду держмайна, щоб уникнути подібних негараздів, уже цього року може продемонструвати приватизація Кременчуцького нафтопереробного заводу «Укртатнафта». Оскільки ця компанія є закритим акціонерним товариством, то, згідно з законодавством, держава буде вимушена насамперед запропонувати свої 43% акцій татарській стороні, яка контролює інші 57%. Звичайно, це може вплинути на кінцеву ціну пакета, адже про жодну конкуренцію в цьому випадку не йтиметься. Проте мінімум у розмірі 150 мільйонів доларів, на які розраховує ФДМ, російська «Татнафта» цілком могла б знайти. Заступник голови Фонду Сергій Глушко повідомив, що на «Укртатнафту» також претендують ще 5-6 фірм, готових викласти за держпакет близько 200 мільйонів. Але якщо на відкритому конкурсі держпакет акцій запропонувати цим «хижакам», навряд чи вдасться уникнути чергового скандалу і блокування приватизації або татарською стороною, або незадоволеними претендентами.
Продаж за схемою ЗАТ уже пропонують і стосовно «Укррудпрому», приватизацію якого також заплановано на нинішній рік. Цей величезний холдинг об’єднує різні пакети акцій у підприємствах, що експлуатують родовища руди. За різними рудоуправліннями стоять приватні інтереси різних фінансово-промислових груп. Тому продати повністю «Укррудпром» за 1,5 мільярда гривень, як це пропонує в одному з трьох варіантів продажу Фонд держмайна, просто нереально. Продаж просто блокуватимуть. Народний депутат Володимир Мовчан (до приходу до парламенту директор Центрального ГЗК) дав пропозицiю розділити «Укррудпром» на складові і запропонувати купити родовища насамперед тим приватним компаніям, які на них уже працюють. Очевидно, у цьому разі лобіювання інтересів однієї з великих ФПГ. Але, схоже, іншого реалістичного варіанта приватизації «Укррудпрому» просто немає. Будь-який інший сценарій приречений на скандали, подібні до тих, які вже переживають «Росава», Полтавське і Сумське обленерго.
Директор Інституту приватизації Олександр Рябченко вважає, що при плануванні продажу держпакетів акцій ФДМ повинен дуже ретельно вивчити структуру приватного капіталу в АТ. На його погляд, якщо приватна компанія консолідувала понад 50% акцій підприємства, вона повинна мати первинне право на придбання державного пакета. «Це стимулюватиме власників консолідувати пакети, вивести їх з офшорів і «засвітити», щоб отримати право претендувати на купівлю держпакета у першу чергу», — говорить Рябченко. Не виключено, що дискусія про розширення прав власників контрольних пакетів акцій ВАТ, де держава має свою частку, розпочнеться вже сьогодні на парламентських слуханнях, присвячених приватизації.
