У самій зоні біди і в так званій контрольній зоні, до складу якої увійшло 35 населених пунктів, включаючи місто Первомайськ, провадяться активні роботи для ліквідації наслідків захворювання, масштабні дослідження води, грунту, повітря, овочів. Як і раніше, у воді продовжують виявляти підвищений вміст нітрату (близько третини проб), отруйні речовини виявляють у незначній частині проб повітря, за офіційними даними, овочі чисті.
...На вулицях Болеславчика, села з більш ніж трьомастами дворів, в якому в липні вперше з’явилася хвороба, тепер не багатолюдно: всіх дітей вивезли, поїхала і частина дорослих — ті, кому було куди їхати і на кого залишити господарство. Розслабитися і дихати на повні груди, як це звичайно буває в селі, не дозволяють розвішені плакати — нагадування про всілякі захисти, таблички на колодязях із нагадуванням про те, що воду пити не можна, а також вигляд людей у білих халатах і військовій формі, яких тут, напевно, стільки ж, скільки жителів, що залишилися, — зона. А ще — розгубленість і невизначеність місцевої влади.
У сім’ї Любові Корчевної перехворіли на токсикодермію чоловік, батько, а також дочка із двома внучками, які приїхали в гості на літо з Тюменської області. Лікувати їх тут, як громадян іншої держави, відмовилися — і вони були змушені поїхати додому.
— Дочка телефонує, плаче, — розповідає Любов Корчевна. — Плями не зникають, з ясен іде кров, ліків немає, лікарі не знають, як і від чого їх лікувати. Я сама задихаюся, відчуваю присмак чи то газу, чи то аміаку. Із чоловіком іще гірше, а батька коли обстежували, виявили дуже страшну хворобу, — голос жительки зривається на плач.
...Трирічна Лера Нестеренко залишилася єдиною дитиною в Болеславчику. Її мати, Олена Нестеренко, роздягає дівчинку — все тіло обсипане червоними плямами, що спочатку нагадують великі комарині укуси. Ручка дівчинки інстинктивно тягнеться до плям і починає їх чесати.
— Ці плями з’явилися на початку червня, — каже Олена Нестеренко. — Тіло дочки постійно свербить. Плями можуть зникати, а потім з’являються знову зовсім несподівано — найчастіше внизу живота, на грудях, голові. При цьому дочка відчуває велику слабість — декілька разів я вранці не могла навіть підняти її з постелі. А все лікування — це активоване вугілля, діазолін та вітаміни, які нам видають.
Тим часом, незважаючи на поширювані щодня урядовою комісією інформаційні бюлетені про поліпшення ситуації, тиха паніка вийшла за межі зони екологічної біди. Багато які жителі Первомайська переконані, що токсикодермія поширюється вже і в місті.
«Скажіть нам правду!» — під таким лозунгом у Первомайську відбувся мітинг, для проведення якого об’єдналися місцеві організації партій найрізноманітнішого спрямування — ПРП і СДПУ(о), рухівці і комуністи, декілька громадських організацій. Учасники мітингу, в якому брали участь близько семисот чоловік, висловили недовір’я урядовій комісії, яку звинуватили в приховуванні справжніх масштабів трагедії в Первомайському районі.
— До мене підходить дуже багато людей, — розповідає депутат Первомайської міськради Віктор Максименко. — На шкірі в них з’явився висип, вони себе погано почувають. Проте коли вони звертаються до лікарів, їм нерідко кажуть, що, мовляв, треба частіше митися, ставлять діагноз — короста. Одному чоловікові із Чаусова взагалі заявили, що він обпікся кропивою, і відправили додому. При цьому, зауважте, два місяці ніхто не міг визначити причину захворювання, невідома вона і тепер. Однак після приїзду Л. Кучми становище якось різко стало виправлятися.
Люди, що зібралися на мітинг, ухвалили резолюцію, в якій зажадали від Президента, парламенту та уряду залучення до роботи в зоні екологічної біди міжнародних організацій, надання населенню реальної інформації про масштаби біди, введення до складу комісії представників громадськості, проведення хіміко-технологічного дослідження всіх дітей Первомайська, зажадали надати жителям міста наукові рекомендації щодо захисту від можливого впливу отруйних речовин із забезпеченням безкоштовними ліками. Від імені громадян Первомайська учасники мітингу залишили за собою право із 16 вересня вдатися до радикальних дій, якщо до того часу не надійде офіційне повідомлення про проведення міжнародної комплексної експертизи.
Первомайськ — Миколаїв
Тим часом учора військові на прес-конференції у Києві переконували журналістів у чистоті свого мундира. За твердженням начальника Головного військово-медичного управління МО України генерал-лейтенанта медслужби Володимира Білого, що очолював групу військових медиків, військові медики не виявили проявів хронічної інтоксикації компонентами ракетного палива, зокрема, гептила. Натомість, як заявив він, за даними опитування місцевих мешканців, 80% з них «заражені» сильними ознаками психоемоційного стресу, в чому, на його думку, винні (?!!! — Ред.) журналісти. Схожу позицію зайняв і міністр оборони Олександр Кузьмук. Перебуваючи в Харкові, він заявив Інтерфаксу-Україна, що допомога з боку Міноборони постраждалим від токсикодермії не означає, що військові беруть на себе відповідальність за поширення епідемії.
