Слово «спікер» походить від англійського «speak» — говорити. Однак це просте, запозичене в західних сусідів визначення посади голови ВР зовсім не розкриває істинної ролі голови парламенту. Особливо після набуття чинності в Україні з 1 січня цього року конституційної реформи, яка суттєво підвищила статус Верховної Ради, а отже — і її керівників.
Насправді вибори після 26 березня лише починаються. От лише впливати ми на них вже ніяк не можемо. Обиратимуть ті, кого ми вже обрали, — спікера, лідера більшості, голів парламентських комітетів, прем’єра... Найбажанішою для переможців перегонів, звісна річ, буде посада прем’єра, повноваження якого значно виросли після політреформи. Водночас, як зазначають експерти, прем’єру, затвердженому парламентською коаліцією, доведеться постійно балансувати між інтересами політичних сил, які сформували цю коаліцію, постійно піклуватися про її цілісність. І тут, звісно, роль спікера парламенту важко переоцінити. Адже за грамотної його поведінки він цілком може стати не лише формальним лідером різношерстого парламенту, а й цілком конкретним вождем парламентської більшості. Це дозволить вести розмову з главою держави й уряду не тільки на рівних, а й періодично диктувати свої умови.
Серед можливих претендентів на крісло спікера експерти називають представників Партії регіонів Раїсу Богатирьову і Бориса Колеснікова, нашоукраїнців Романа Безсмертного, Петра Порошенка, Миколу Катеринчука і навіть нинішнього прем’єра Юрія Єханурова. Комуністи можуть знову делегувати в президію ВР віце- спікера Адама Мартинюка, однак експерти не прогнозують йому успіху в спікеріаді. Водночас головними претендентами на посаду голови ВР називають нинішнього спікера Володимира Литвина та соціаліста, а в минулому — також спікера Олександра Мороза.
Чи варто чекати в майбутньому парламенті запеклої спікеріади? Чинний голова парламенту Володимир Литвин, який не проти продовжити своє перебування на високій посаді, припустив, що після виборів виникнуть серйозні проблеми навколо призначення спікера. В. Литвин прокоментував прийнятий 16 березня регламент Верховної Ради, зокрема скасування положення, згідно з яким відкликання голови парламенту з посади є правомочним, якщо участь у голосуванні взяли не менше 300 народних депутатів. На думку спікера, «ухвалюючи це рішення, кожен депутат виходив із того, що дуже великою буде бійка за посаду голови ВР, і деякі одразу думають: якщо ми з першого разу не потрапимо (на цю посаду), то ми потім скористаємося можливостями, щоб узяти реванш». Висловлюючи особисту думку, Володимир Литвин зазначив, що було б правильніше, якби процедура залишилася складною: «Коли в нас будуть нестійкі коаліції, коли, відповідно, будуть нестійкі уряди, треба, щоб хтось був стабільний у цій системі, у цій ситуації».
Нагадаємо, що 16 березня, в передостанній пленарний день своєї каденції, Верховна Рада четвертого скликання затвердила новий регламент. «За» постанову про регламент, що враховує діяльність парламенту в умовах уже чинних поправок до Конституції, проголосували 262 народні депутати. У новий регламент, окрім інших, були внесені й деякі уточнення, що стосуються призначення голови парламенту та керівника апарату Верховної Ради. Кандидатуру на посаду спікера можуть вносити фракції і народні депутати. Рішення стосовно кандидатур приймають таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Для обрання кандидату треба набрати 226 голосів. Спікер може бути відкликаний у будь-який час у зв’язку з незадовільною роботою, а також на його прохання, крім випадків виконання ним обов’язків президента України. Рішення про відкликання теж ухвалюють шляхом таємного голосування не менше 2/3 нардепів від конституційної більшості парламенту.
За 14 років незалежності в Україні крісло спікера займали чотири видатні політичні діячі: Іван Плющ, Олександр Мороз, Олександр Ткаченко та Володимир Литвин. Кожен із них зіграв свою важливу роль у становленні українського парламентаризму та загалом у вітчизняній політиці. Якою буде роль спікера в майбутньому парламенті? Як пройде його призначення та хто може претендувати на цю посаду? Про це «День» поцікавився в експертів.
КОМЕНТАРІ
Володимир МАЛИНКОВИЧ , директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно- політичних досліджень:
— Роль спікера в новому парламенті буде менш значуща, ніж у минулих складах Верховної Ради. Це, звісно ж, пов’язане з набуттям чинності в Україні політичної реформи. Оскільки все тепер вирішують фракції, то спікер не має особливої необхідності регулювати процес узгодження позицій між різними депутатами та депутатськими групами. Водночас набагато значнішою буде роль лідера парламентської більшості, оскільки саме більшість формуватиме уряд. Відповідно, погострішає боротьба за місце лідера більшості.
У нашій ситуації не виключено, що спікером буде компромісна фігура. Наприклад, якщо створять «синьо-помаранчевий» блок, то це буде не Янукович, а хтось нейтральний. За традицією може бути досить серйозна спікеріада. Не така, звісно, як у минулому, оскільки основний пакет посад визначатимуть при формуванні коаліції. Коли домовлятимуться між собою провідні політичні сили, формуючи коаліцію, вони обговорюватимуть «пакетом» і місце прем’єр-міністра, і лідера парламентської більшості, і спікера, і міністерські посади... Тобто все буде перенесене на підготовчий період домовленостей політичних сил про створення парламентської більшості й уряду. Тим паче, що часу для переговорів до формальних призначень тієї або іншої людини — достатньо. Тому що в нас вибори відбудуться 26 березня, а новий парламент збереться десь у середині травня. Тобто до цього часу буде півтора місяці для переговорів, потім ще місяць — для формування парламентської більшості, і ще місяць — для формування уряду.
Віталій БАЛА , директор Агентства моделювання ситуацій:
— Посада спікера в наступному парламенті стає якщо не ключовою, то однією з ключових, і мені не зрозуміло, чому різні політичні сили, які зараз воюють за перемогу на виборах, обходять увагою цю посаду і заявляють лише про свої претензії на посаду прем’єр-міністра. За нoвими змінами до Конституції, голова Верховної Ради виконує обов’язки Президента, якщо той не в стані їх виконувати. Можливо, існують кулуарні домoвленості, щоб нинішній спікер залишився головою парламенту. Але мені здається, що його іменний блок буде здивований результатами, які він отримає, і Володимиру Литвину буде важко претендувати на те, щоб очолити парламент знову.
Я думаю, що буде досить серйозний процес з приводу призначення взагалі керівництва Верховної Ради. Я маю на увазі заступників голови ВР і голів комітетів. Якщо ключові фракції розіграють між собою і поділять посади прем’єра і голови Верховної Ради, це може бути просто кулуарним зговором. Але якщо виходити з точки зору політичної боротьби за інтереси і за сфери впливу, то це може стати однією з причин для того, аби парламент не зміг функціонувати, і був розпущений Президентом.
Володимир ФЕСЕНКО , голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Я думаю, спікеріади, як окремої гри, не буде. Буде прем’єріада. Сьогодні важливішим і більш значущим є пост прем’єр- міністра. У випадку, якщо створюватиметься ідеологічно однорідна коаліція, помаранчева чи антипомаранчева, прем’єр- міністр буде номінальним лідером цієї коаліції. Спікер у нових умовах після конституційної реформи перетворюється на парламентського арбітра. Цілком можливо, що спікер не належатиме до тієї сили, яка формуватиме коаліцію, швидше за все, це буде представник «молодшого» союзника. Це має бути людина, яка втілює виваженість, прагматизм та уміння встановлювати баланс між різними політичними силами. Тобто у нас посада спікера перестає бути головною в парламенті. Він є арбітром парламенту, але не керівником.
