Такий заголовок має прес-реліз учорашньої міжнародної конференції, що відбулася у Федерації профспілок України за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еверта. Приводом для такого порядку денного стали порушення, що допускаються підрозділами глобальних компаній в Україні. Як наголошувалося на конференції, підприємствами транснаціональних корпорацій (ТНК) в Україні грубо порушується трудове законодавство про тривалість робочого дня, режиму праці й відпочинку, поширені незаконна підміна трудових договорів цивільно-правовими угодами та протиправна система штрафів.
Профспілкові активісти говорили про тиск з боку адміністрацій при створенні професійних союзів і підготовку та реалізацію колективних договорів. Що суперечить ратифікованим Україною конвенціям міжнародної організації праці. Наводилися приклади дискримінації працівників за ознакою членства в профспілці, їх нерідко звільняють з роботи з надуманих причин. Серед порушників були названі ТНК «Нестле» і ВАТ «Вілиньхолдинг», що належить цій корпорації, де відсутня профспілкова організація, немає й інформації про трудовий договір. На підприємствах Харківської області, що перебувають у власності ТНК, зокрема супермаркеті «Біла» та будівельному гіпермаркеті «Епіцентр», діє нелегальна заборона на створення профспілкових організацій.
Але було б неправильно робити висновок, що українські профспілки огульно чорнять транснаціональні корпорації. В Україні вже накопичено чималий досвід соціального партнерства з ними. Наприклад, позитивну оцінку на конференції отримала компанія «Лукойл». Там на всіх підприємствах укладені колективні договори, які раніше не в усьому відповідали законодавству. Високу оцінку профспілок отримала також компанія ТНК-ВР. На її нафтопереробному заводі «Лінник» підписаний й виконується колективний договір. Незважаючи на те, що з 1 березня підприємство зупинилося на позаплановий ремонт, працівники зайняті за графіком неповного робочого тижня з оплатою 80% середнього заробітку, скорочення не проводяться.
Представники міжнародних профспілкових організацій (ВЕРС/МКП. IndustriАll, IUF), які брали участь у конференції, розповіли про досвід боротьби за профспілкові права й одночасно — про співпрацю, соціальне партнерство з корпораціями. Вони підкреслювали, що прийшовши до країни, ТНК часто засвоюють гірші моделі поведінки місцевих працедавців, і держава просто зобов’язана змушувати їх дотримуватися національного законодавства, оскільки чинник залучення інвестицій не може призводити до порушень прав працюючих. Держава, на думку міжнародних експертів, не може прикриватися потужністю корпорацій. І, більше того, не має й сама погіршувати становище людей, які працюють на їхніх підприємствах. Наводилися відповідні приклади, коли інвестор, заходячи до країни, оголошував про високу зарплату, яку платитиме своїм працівникам, але державі це було невигідно, оскільки тоді держпідприємства програвали в конкуренції за робочу силу. І ТНК немов би поступалися.
Народний депутат і глава Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець також має претензії до деяких ТНК, що працюють в Україні. Зокрема, він стверджував, що «багато хто з них має хороше обличчя в своїх країнах», але в Україні його ще не заробив» і, більше того, вважає себе вищим за національне законодавство. Як приклад він наводить компанію «Макдональдс», яка, на його думку, займається в Україні експлуатацією молоді — платить низькі зарплати, не відпускає студентів на сесію, не оплачує лікарняні. «Надзвичайно важливо, — говорить Волинець, — щоб ми змогли переконати уряд, що йому слід стати на бік профспілок. Якщо наша влада зробить це, вона побачить, що ми просунемося на два кроки вперед у захисті людей праці, й усе це приведе до справжньої стабільності в країні».
КОМЕНТАР
Петро СУПРУН, професор, академік Міжнародної академії безпеки та життєдіяльності:
— Транснаціональні компанії, які сьогодні захоплюють різні сектори економіки, дійсно, роблять багато корисного. Запроваджують культуру виробництва, якісь сучасні технології. Але дуже погано, що вони дуже вправно вимивають капітал з України, зокрема й інтелектуальний. А з другого боку, зароблені тут гроші, прибуток практично йде в материнські компанії, але не працює на національну економіку України.
