Українське суспільство вже півтора місяця (якщо брати точкою відліку 2 вересня 2008 року) знаходиться в очікуванні вирішення політичної кризи. Здавалося, що виданий Президентом указ про розпуск парламенту й призначення дострокових виборів на 7 грудня вніс хоч якусь визначеність у вирішення політичної кризи, але виявилося навпаки, це навіть більше загострило політичну ситуацію в країні. Одна з провідних політичних сил України, Блок Юлії Тимошенко, почала судову війну з Президентом із приводу законності виданого ним указу. Окрім цього, Кабінет Міністрів відмовляється виділити з резервного фонду гроші на проведення дочасних виборів. Як результат — виборча кампанія вже зірвана, і 7 грудня вибори точно не відбудуться. Виникає питання — в чому ж причина затягування виборчого процесу? Чи є це добре спланованим політичним кроком БЮТ, чи причина зовсім в іншому? Наприклад, голова Української народної партії Юрій Костенко вважає, що проблема затягування виборчої кампанії і нефінансування виборів — це проблема спонсорів політичних партій, які погоджувалися платити за мандати на чотири роки, а в результаті отримали мандат на один рік. На фоні такої заяви, цікаво дізнатися думки політологів, політиків, політтехнологів. Чи є це, насправді, головною причиною гальмування виборчого процесу в Україні?
Володимир ФЕСЕНКО, політолог, голова правління Центу прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Дійсно, у партійних спонсорів є проблеми, які пов’язані, в першу чергу, з економічною кризою в державі й у світі. Зараз набагато менше живих грошей, тобто готівки, яку можна використовувати на виборах. Тому ціна виборів значно зросла, зросли ціни на послуги виборчого процесу. Крім того, партійні спонсори не відшкодували свої гроші за минулі вибори, а в наступному році нас ще чекають президентські вибори. І це теж є проблемою, ніхто не хоче витрачати свої гроші так швидко. Таким чином, я вважаю, що якщо вибори і відбудуться, то вони будуть більш економними, аскетичними, тобто грошей будуть витрачати набагато менше, ніж минулого року. Політичні сили будуть шукати різні варіанти, щоб мати добрий результат із меншими витратами.
Але я не вважаю, що головною причиною гальмування парламентських виборів є фінансове питання. Наприклад, якщо говорити про БЮТ, то всім відомо, що в цій політичній силі вирішальну позицію має саме Юлія Володимирівна, а не партійні спонсори. Більш того, деякі регіонали навіть заздрять бютівськім спонсорам, тому що тим, хто купував місця у списку БЮТ на минулих виборах, зараз дають можливість політично відпрацьовувати, а не платити в другий раз. Середні олігархи Партії регіонів сьогодні мають більше проблем, аніж середні олігархи БЮТ. Головною причиною затягування часу БЮТом є те, що для них ці вибори є політично невигідними. Дуже великий ризик втратити посаду прем’єр-міністра. Якщо майбутні вибори все ж таки відбудуться, то є великий шанс створення парламентської коаліції навколо Партії регіонів, і тоді прем’єром може стати В. Янукович. Або буде сформована більш гнучка коаліція з новими політичними силами, які пройдуть у Верховну Раду, і тоді прем’єром може стати якась нейтральна фігура, яка буде лояльна до Президента. Хоча я б не виключав і такий варіант, що уряд очолить знову Ю. Тимошенко. Тому що невідомо, як закінчаться вибори і які будуть результати.
В цілому, я сумніваюся в створенні після виборів будь-якої коаліції. По-перше, чи є сенс брати на себе відповідальність за участь у правлячої коаліції в умовах економічної кризи. По-друге, лідери невеликих партій, які попадуть у Верховну Раду після дочасних виборів не захочуть бути вирішальною монетою у створенні коаліції. Той же В. Литвин або П. Симоненко будуть балотуватися на майбутніх президентських виборах, тому іти в коаліцію під фаворитів виборів їм не вигідно. Краще буде домовлятися після першого туру президентських виборів, хоча вони їх і програють, але умови для переговорів будуть кращими, виторгувати можна буде більше ніж зараз.
Є ще один сценарій розвитку політичних подій. Проведення одночасно дострокових парламентських і президентських виборів. Саме це є одним із варіантів того, чого зараз БЮТ гальмує виборчий процес. При можливості такого варіанту, виборці будуть голосувати за сценарієм біполярності: за чи проти Ю. Тимошенко і В. Януковича, всі інші кандидати будуть неконкурентоспроможними. Крім того, при проведенні одночасно парламентських і президентських виборів, у Ю. Тимошенко є можливість виграти хоча б одні вибори — президентські. Тоді, зовсім іншою буде логіка створення парламентської коаліції. Домовлятися будуть не з переможцем парламентських виборів, а з новим президентом. Доречи, при поразці на парламентських виборах може посипатися Партія регіонів. Одна з частин якої буде спокійно домовлятися з президентом Тимошенко, як свого часу домовлялися з В. Ющенко.
Стосовно дати виборів вважаю, що якщо буде продовжуватися блокування ЦВК, то це неминуче призведе до перенесення дати виборів, адже графік виборчої кампанії вже зірваний. Це дає підставу говорити про те, що БЮТ виграв перший раунд виборчих перегонів. Адже поки що йому вдається вигравати судову тяганину у Президента і ЦВК. Але, майбутня політична ситуація цілком залежить від глави держави. Якщо йому вдасться профінансувати вибори, тоді у Президента буде шанс, якщо ні, тоді країна опиниться перед дуже великою дилемою: або велика війна, яка вже почалася, або великій компроміс.
Сергій ТАРАН, політолог, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір»:
— Треба розвінчати один із міфів, який існує в українському суспільстві. Він стосується того, що вибори є фінансовою проблемою для України. Всі говорять про шкідливість виборчого процесу для української економіки, про необхідність витрачання цих грошей на інші потреби і т. д. Будь-які вибори в Україні за умов непрозорого фінансування політичних партій і блоків є великі інвестиції в українську економіку. Це ті гроші, які могли знаходитися в закордонних банках, в прикордонних офшорах, працювати на тіньові економічні схеми тощо. Натомість, під час проведення виборів ці гроші йдуть в друковану промисловість, в ЗМІ, через гречку простим громадянам. Тобто, вибори економічно і тактично вигідні для України. Мінусом є лише те, що вибори гальмують проведення довготривалих стратегічних реформ. Що стосується нинішніх парламентських виборів, то вони виявилися неочікуваними для всіх — для влади, партій, депутатів, громадян, в тому числі й для партійних спонсорів. Але це проблема не українців, а тих лідерів партій, які брали гроші за місця в списках своїх партій. Тому, ці вибори сьогодні є невигідними для всіх політичних сил, особливо, для маленьких партій і блоків, бо їм знову прийдеться просити гроші у спонсорів, а потім, відпрацьовувати їх.
Другий міф, який треба розвінчати стосується втручання бізнесу в політику. Серед населення склалася така думка, що бізнесмени прийшовши в політику починають диктувати умови політикам, тому мовляв у нас в країні все погано. Насправді, величезна проблема України полягає не в тому, що бізнес перебуває в політиці, адже це існує в усіх демократичних країнах, а в тому, що ці стосунки є непрозорими. Ніхто не знає документально, скільки, на що, на яких умовах, яким партіям ті чи інші бізнесмени дають свої гроші. Нам треба зробити стосунки між бізнесменами і політиками прозорими, зрозумілими і доступними для громадськості. Це можна зробити трьома способами. По одному з них, партії можуть взяти гроші на виборчу кампанію у держави, яка лімітує кількість взятих коштів. Тоді партії будуть звітувати перед державою, а не перед олігархами. Такий спосіб існує в Європі. По іншому, партії можуть взяти гроші у бізнесменів, але останні повинні чітко декларувати свої витрати на вибори. Це американський, більш ліберальний спосіб. Третій шлях передбачає контроль громадянами всіх видатків політиків. Цей спосіб має використання в Європі, тому, на відміну від нас, там політикам не дуже солодко живеться.
Що стосується питання стосовно затягування БЮТом виборчого процесу. Дійсно, вони зараз виграють тактично в судах, але тут існує дуже тонкий нюанс. Сьогодні ця політична сила використовує той посил, що вибори не відбудуться. А це може призвести до низької явки виборців від БЮТ. З такою проблемою зіткнулася Партія регіонів на минулих дострокових парламентських виборах. Таким чином, БЮТ виграє тактично, а не стратегічно.
Важливим моментом в українській політиці є внутрішньопартійна боротьба. На початку виборчої кампанії всі говорять про боротьбу між партіями різних напрямків, зокрема, як Ю. Тимошенко буде боротися проти В. Януковича, або навпаки. Насправді, на початку виборчої кампанії основний фокус політичної боротьби переміщується в середину партії. Там вирішується: як формувати списки, хто туди ввійде і на яких умовах, хто фінансуватиме партію, який формат буде партії чи блоку тощо. Як казав ще свого часу В. І. Ленін: «90% політичної боротьби знаходиться в середині партії і лише 10% ззовні». Тому, якщо ми подивимося зараз на організаторів цих виборів — блок Наша Україна — Народна самооборона, то ми побачимо, що вони не готові до виборчої кампанії. Невідомо за якою назвою і в якому складі піде на вибори ця політична сила, де буде «Народна самооборона» і «Єдиний центр», хто очолить пропрезидентську партію чи блок, хто управлятиме виборчим штабом і т. д. Таким чином, внутрішньопартійна боротьба серед українських партій є однією з тих причин, чому будуть перенесені дочасні парламентські вибори.
Ярослав ДЖОДЖИК, заступник голови Української народної партії:
— Сьогодні суспільство є свідком явного небажання однієї політичної сили не приймати участь у виборчій кампанії. Причина такої поведінки є комплексною. Всі пам’ятають, як рік тому політична партія, яка очолювала тоді уряд (Партія регіонів.— Авт.), також не мала бажання приймати участь у виборах. Зараз маємо таку ж ситуацію з Блоком Юлії Тимошенко. Адже вони розуміють, що двічі увійти в одну і ту же річку неможливо, тобто очолити уряд України після виборів їм вже не вдасться. А головна причина полягає в тому, що за півтора роки своєї діяльності ця політична сила була взірцем того, як можна обміняти свої передвиборчі обіцянки. Тому, всі політичні сили мають великі перестороги на предмет того, чи можливо в майбутньому формувати коаліцію з БЮТ.
Безумовно, БЮТ, входячи в нинішню передвиборчу кампанію стикається з проблемою фінансування своєї передвиборчої кампанії. І нам відомі не поодинокі випадки, коли ті чи інші спонсори від БЮТ говорили про те, що вони приймали участь у передвиборчій кампанії і оплачували свій мандат не на один рік, а на всі чотири роки. Як наслідок, зараз вони відмовляються фінансувати цю виборчу кампанію для БЮТ і тому, ця політична сила вимушена блокувати абсолютно конституційний указ Президента України про розпуск парламенту.
В свою чергу, я хочу підтвердити, що в резервному фонді Кабінету Міністрів України сьогодні знаходиться близько 500 млн. грн. Крім того, опираючись на закон про вибори, який передбачає фінансування виборів із держбюджету, а резервний фонд є частиною державного бюджету України, у Кабінету Міністрів є всі підстави профінансувати ці вибори. З цього приводу є навіть рішення РНБО, яке зобов’язує профінансувати дострокові вибори в Україні. Рішення, яке є обов’язковим до виконання, в разі його невиконання передбачається кримінальна відповідальність. Сьогодні БЮТ виграє суди, але дуже серйозно програє громадську думку. Тому, що громадяни України переконуються у подвійних стандартах цієї політичної сили. Лише рік назад вони казали, що минулі дочасні парламентські вибори повинні фінансуватися з резервного фонду, а зараз говорять абсолютно протилежне. Зранку вони говорять, що сьогодні проведення виборів неможливе через світову економічну кризу, а в вечері, що ця криза на 90 % залежить від РНБО та НБУ. Як наслідок, дострокові вибори можуть бути відстрочені.
Олександр ЧЕРНЕНКО, речник комітету виборців України:
— Сьогодні, можна погодитись, що відтерміновування виборів — це бунт спонсорів. Але, це не головна причина затягування виборчого процесу, бо на місце старих спонсорів можуть прийти нові. Очевидним є те, що Юлія Володимирівна навряд чи стане прем’єр-міністром після виборів. Хоча, перебування її політичної сили в опозиції перед президентськими виборами не є найгіршою ситуацією. Також, очевидним є і те, що 7 грудня вибори вже не відбудуться, бо початок виборчої кампанії вже зірваний. Хоча, існуюча підвішена політична ситуація з виборами вигідна всім політичним силам, навіть організаторам цих виборів. Надто вже стислі терміни відведені для партій для того, щоб організувати передвиборчу гонку, сформувати списки, зібрати гроші і т. д. Насправді, формально вибори ще затягуються, а фактично вони вже розпочалися. Рано чи пізно БЮТ змириться з тим, що вибори неминучі й можливо в іншому форматі все ж таки підуть на вибори. Але спочатку будуть домовленості щодо виборів, потім новий указ Президента, нове голосування у Верховній Раді, можливо навіть голосування про бюджет на наступний рік, хоча, є небезпека, що цей бюджет буде занадто популістичним і соціальним.
Датою нових виборів може бути 21 грудня, січень місяць, або навіть початок лютого. Якщо припустити, що Київський апеляційний суд в п’ятниця дозволить ЦВК здійснювати всі необхідні процедури по організації виборчого процесу. На формування окружних списків виборчих комісій залишиться три дні для того, щоб партії подали своїх людей в окружні комісії за принципом 50% від коаліції, 50% від опозиції, що зараз зробити нереально. Якщо цього не вдасться зробити, голова ЦВК має право доукомплектувати комісії там, де вони менші за мінімальний склад. Також, цю колізію ЦВК може вирішити за допомогою своїх роз’яснень і постанов, але на попередніх виборах ця пропорція з відсотками не виконувалась. Тому, якщо в п’ятницю запускається виборчий процес, теоретично за 30 днів ЦВК може закінчити формування складу окружних комісій, але сьогодні ЦВК не дають проводити навіть свої засідання задля того, щоб підготуватися до рішення Київського апеляційного суду. Як наслідок, виборів може не бути в передбачений термін.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦ, політтехнолог, директор PR-групи Polittech:
— Очевидним є те, що 7 грудня вибори вже не відбудуться, мінімальною датою є 21 грудня. Це той термін у якій партії можуть вкластися, якщо Кабінет Міністрів профінансує вибори. Реальними датами проведення дострокових парламентських виборів є кінець січня, початок лютого. Головним вважаю те, що нинішні вибори, по суті, є першим туром президентських виборів у 2009 році, це праймеріс. Тому, всі політичні сили не залежно від того, хочуть вони іти на вибори чи не хочуть, їм доведеться це зробити. Бо за результатами цієї виборчої кампанії буде абсолютно зрозумілою конфігурація другого туру президентських виборчих перегонів. Явним є і те, що переможцями цих виборів будуть Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів, яким соціологи дають рівні шанси — приблизно по 24—25% кожній. Але, політичним партіям слід мати на увазі, що 70% громадян України не хочуть цих виборів, тому явка на вибори буде дуже низькою. А це буде означати, що фальсифікації на цих виборах виростуть у кілька разів. Оскільки бюджети всіх політичних партій будуть надзвичайно малими, то це будуть найбільш аскетичні вибори до Верховної Ради за всю історію. У єдиному на що не будуть заощаджувати партії — це прямий підкуп виборців.
Надзвичайно важливим є те, що БЮТ сьогодні виграє не тільки юридично, але і фактично. Тобто, їх прибічників стає все більше. Втрата БЮТом і ПР у липні невеликої частини голосів, зараз повністю компенсована. Один з пунктів закону про вибори говорить про те, що резервні кошти з державного бюджету можуть використовуватись тільки в разі стихійних лих, або подій порівняних до них. По суті, це означає, що Президент визнає нинішні дострокові вибори стихійним лихом. Насправді, такими вони і є, якщо послуговуватись думками західних політичних партнерів, Х. Солани, А. Кваснєвського, які заявили про неможливість проведення дочасних виборів в умовах світової економічної кризи. Крім того, ці вибори завдадуть сильного удару по зовнішньополітичних позиціях України. Це ПДЧ, міжнародний суд щодо о. Зміїний, переговори з ЄС щодо асоційованого членства. І це на фоні скандалу з постачанням зброї Україною, судна «Фаїна» тощо. Наприклад, стосовно о. Зміїний рішення буде наступним — скеля Зміїний належить до України. Взагалі, погодження В. Ющенко судитися за цей острів це вже фактичний програш.
На сьогоднішній день, незважаючи на прийнятий закон про Кабінет Міністрів, у Президента немає жодних реальних важелів впливу на позицію уряду, навіть за допомогою РНБО. Ще рік тому, за аналогічною ситуація уряд В. Януковича теж не хотів фінансувати дочасні парламентські вибори, але потім був досягнутий компроміс між Президентом і урядом. Таким чином треба діяти і сьогодні, в тому числі, провести голосування про державний бюджет на наступний рік. Що стосується інформаційної стратегії, то найкращі стартові умови на парламентських виборах будуть мати Президент і прем’єр-міністр. В їхніх руках знаходяться публічні трибуни Секретаріату Президента і Кабінету Міністрів. Адже третя публічна трибуна Верховної Ради розпущена.
