Сьогодні на сцені Національної опери України відбудеться прем’єра фольк-опери-балету «Цвіт папороті».
Цією виставою відкриється творчий, ювілейний, вечір художнього керівника та головного диригента хору ім. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського. Напередодні прем’єри нам вдалося поговорити зі знаменитим композитором, якого цілком заслужено називають українським класиком? Є. Станковичем — автором фольк-опери.
— Євгене Федоровичу, у «Цвіту папороті» нелегка доля. 23 роки тому з ним ознайомилося обмежене коло публіки. Після генеральної репетиції виставу заборонили, а причетних до постановки було страшенно, як на ті часи, затавровано словом «націоналісти». І хоча «...папороть» бачило небагато людей, легенд та історій про цю виставу переповідали й оповідають досі дуже багато.
— Замовлення поставити фольк-оперу надійшло від відомої французької фірми «Алітепа». Це була єдина компанія, яка займалася організацією гастролей творчих колективів із СРСР. Французи попросили поставити виставу, щоб там були елементи з «Тараса Бульби», але не в традиційній манері, а з елементами модерну й фольклору. На мій погляд, балетмейстер Анатолій Шекера зробив чудові танці, унікальні декорації створив художник Євген Лисик, чудово впорався зі складною вокальною партитурою Хор ім. Г. Верьовки на чолі з Анатолієм Авдієвським. Я не пропускав жодної репетиції, фактично днював і ночував у Оперному театрі. Усі артисти та музиканти так захоплено працювали, що про наші експерименти дізналися задовго до прем’єри. На генеральну репетицію представники мінкульту та з ЦК КПУ прийшли вже в певному настрої. Після перегляду винесли вердикт — заборонити виставу як шкідливу й націоналістичну. Членам партії оголосили суворі догани, а фольк-оперу просто «поховали».
— Але «Цвіт папороті» — загадкова квітка. Роки минули й ваша фольк-опера ожила?
— Глядачі познайомляться не з усією фольк-оперою, а лише з однією її частиною — «Купала», оскільки, щоб поставити виставу повністю, треба ввести в дію не лише хор, балет, а й великий оркестр. Усе це вимагає величезних творчих, фізичних і грошових витрат. «Купала» сценічно більш виграшно сприймається публікою i його було легше поставити. Ідею реалізувати «Цвіт папороті» Анатолій Авдієвський виношував два десятиріччя. На жаль, багато хористів, зайнятих у тій, першій, постановці вже пішли їз хору. Матеріал складний. Не кожному колективу він до снаги. Змінилося покоління співаків. Тоді було більше вокалістів з грудними голосами. Їхнє звучання неповторне. Сьогодні інша вокальна палітра. Хор змінив своє голосове «забарвлення». Геннадій Єрьоменко зробив нове аранжування, а балетну версію створила хореограф Алла Рубіна. На відміну від Анатолія Шекери, в якого поетизувалися українські танці, Рубіна поставила «Купала», виходячи вже з нинішніх хореографічних віянь. У неї сучасне рішення з елементами фольклору. Це танці на загальнолюдські теми про добро й зло. Я бачив нову версію «Купали», й вона мені сподобалася.
— Євгене Федоровичу, а коли публіка ознайомиться з повною версією фольк-опери?
— Не від мене це залежить. Потрібні спонсори, меценати. Багато колективів будуть задіяні в проекті. Сподіваюся, що повну версію «Цвіту папороті» побачу ще за свого життя.
