Проведенню бізнес-форуму передувала солідна підготовча робота — зокрема, це питання розглядалося нещодавно на Змішаній російсько- українській комісії. Фактично, підкреслив І. Кареєв, це було спільне засідання урядів двох країн, де були розглянуті і прийняті узгоджені рішення по всьому спектру українсько-російської взаємодії. Сторони домовилися про те, що не пізніше першого кварталу 2002 року буде підг отована нова міжурядова угода про вільну торгівлю, яка дозволить надалі торгувати практично без бар’єрів, квот та інших обмежень, що діють зараз. Тим часом, як вважає завідуючий відділом Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило, цей крок вимагатиме відповідальних і рішучих заходів з боку урядів: сьогодні існує фіскальна спрямованість економі чної політики, а рух до режиму вільної торгівлі пов’язаний зі зниженням надходжень до бюджету. Тому, на думку Я. Жалила, уряди неохоче підуть на скасування тарифних бар’єрів для експорту.
Реальним результатом роботи комісії, за словами І. Карєєва, став істотний «прорив» у галузі атомної енергетики. Було оголошено про створення російсько-україно-казахстанського підприємства з виробництва ядерного палива для атомних станцій. Це дозволить налагодити безперебійне і гарантоване постачання палива, зменшити залежність України від постачання з Росії.
Сторони домовилися також про спільну добудову російськими й українськими організаціями енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС. На ці цілі у російському бюджеті на 2002 рік уже виділено відповідні грошові кредитні кошти. До 14 грудня 2001 року буде підготована міжурядова угода, а роботи по цих об’єктах почнуться вже у першому кварталі наступного року. Як відомо, днями Президент України Леонід Кучма підтвердив, що вважає неприйнятними деякі умови Європейського банку реконструкції і розвитку з добудови енергоблоків ХАЕС і РАЕС. За словами радника Посольства РФ в Україні Володимира Анікіна, економічна вигода російського проекту для України цілком очевидна: адже його вартість у 2,5 рази нижча, ніж у разі прийняття умов ЄБРР.
Нинішні двосторонні торгово-економічні зв’язки В. Анікін оцінює як такі, що мають тенденцію до зростання: за 9 місяців поточного року загальний об’єм товарообігу між Україною та Росією у порівнянні з тим же періодом минулого року зріс на 6,3% і досяг $8,8 млрд., у тому числі торгівля товарами становила $7,15 млрд. (зростання на 7,7%). У той же час посол Росії в Україні Віктор Черномирдін вважає «явно недостатнім» рівень російсько- української економічної співпраці. За словами посла, «не тільки Україна економічно має потребу сьогодні у співпраці з Росією, але й Росія потребує співпраці з Україною». За умови виконання рішень комісії, нинішній торгово-економічний потенціал відносин України та Росії може бути збільшений у найближчі три роки в 2,5—3 рази, вважає В. Анікін.
«Тотального проникнення російського капіталу в економіку України поки немає. Та й не ставиться таке завдання», — спростовує вимисли щодо російської «експансії» І. Кареєв. За його словами, протягом десяти років наші економіки розвивалися ніби на «паралельних» курсах: «Це призвело до того, що ми стали змагатися, хто більше створить один для одного економічних бар’єрів у торгівлі». Прийшов час виправляти помилки недалекого минулого. Переконливим прикладом успішного інвестування І. Карєєв вважає українську нафтопереробну галузь: прихід росіян, на його думку, дозволив стабілізувати ринок, ліквідувати дефіцит нафтопродуктів, нормалізувати ціни. Сфера російських інтересів розповсюджується й на інші галузі української економіки. За визнанням В. Анікіна, Москва сьогодні уважно стежить за процесом української приватизації і надто зацікавлена у розширенні спільної діяльності: «Обленерго, «Укртелеком», «Хартрон», «Турбоатом» — у нас є поле для подальшого розвитку відносин і позитивних імпульсів».
