Херсонщина потерпає від власного рекордного врожаю кавунів — цього року в області баштанними культурами засіяли 11 тис. га і виростили понад 100 тис. тонн кавунів. Кажуть, це найбільший урожай за останні 15 років. Таку кількість смугастої ягоди, яку нині виростили фермери Херсонщини, раніше споживав увесь Радянський Союз. Сьогодні ж дівати стільки кавунів просто нікуди. «Україні стільки не з’їсти», — жартують фермери.
Для Херсонщини баштанництво стало візиткою. Тисячі тонн херсонських кавунів щороку постачають у всі області України. Завдяки ідеальним для їх вирощування погодно- кліматичним умовам, ґрунту, кількості сонячної енергії саме цей південний край дає кавуни, які за цукристістю та якістю значно перевершують ті, що вирощені в інших регіонах. Для порівняння: херсонські кавуни містять 10—11% цукру на вагу плода проти 7%, які містяться в кавунах із інших областей. Саме в Таврії ще 1889 року серйозно зацікавились аналізом агротехніки вирощування кавунів на базі Херсонської, тоді ще земської сільськогосподарської дослідної станції баштанництва. Теорією й практикою вирощування кавунів на півдні України займалася створена 1969 року Херсонська селекційно-дослідна станція баштанництва (нині Науково-дослідний інститут південного овочівництва й баштанництва). Лише за останні п’ять років колектив наукових співробітників вивів більше 30 сортів кавунів, динь, патисонів і передав їх на сортовипробування. Які тільки замовлення щодо вдосконалення кавунів не надходили: одні господарники рекомендують збільшити вагу від традиційних 5—6 кг до 8—10, інші — наростити товщину шкіри для тривалого транспортування і зберігання. Щоб максимально подовжити так званий сезон кавунів, учені розробляють сорти різних термінів дозрівання. Таким чином, сезон уже «розтягнувся» до 4 — 5 місяців, повідомляє ukragroportal.com.
