Днями в інтерв’ю телеканалу BBC World News Президент України, зокрема, погодився з тим, що «політична криза не додає вирішенню економічної кризи». Він також вказав: «З політичної кризи треба виходити. Питання лишається в тому, що політична криза має протиріччя, на які треба давати чесну відповідь. Хто ми є? Країна демократична, у якій розвивається конкурентна економіка, де поважають свободи, де є ефективна судова система?» «Якщо ми на цих цінностях стоїмо, — додав оптимізму Президент, — вихід можна шукати... Не треба дивитися на роботу уряду тільки через призму політики популізму. Нам потрібна стабільність політична і через неї — стабільність економічна».
Який висновок можна зробити з цих розмов? Що буде з країною та її людьми далі?
Відповідь знаходимо в інтернеті, де з’явилися дані щодо макроекономічної презентації Віктора Ющенка, яку він 11 грудня зробив (за зачиненими дверима) для фракції НУ-НС. У ній, зокрема, йшлося про те, що в першому кварталі 2009 року падіння реального ВВП становитиме від 7% до 10%, хоча у грошовому вимірі економіка може не тільки не впасти, а навіть зрости за рахунок інфляції. Однак, за умови зростання цін, продукції та послуг вироблятиметься набагато менше. Чи вийде за такого стрімкого падіння на початку року економіка, врешті-решт, на зростання у 2% в річному вимірі, як це прогнозує уряд?
Висновок Президента: хоч яким би оптимістичним був бюджет на 2009 рік, його з високою вірогідністю доведеться секвеструвати, тобто скорочувати. Але раніше треба з’ясувати, що робити з бюджетом-2008. Ющенко прогнозує зростання його дефіциту до 29,4 мільярда гривень замість планових 17,9 мільярда, до чого призвела «дірка» (29,4 мільярда грн.), яка виникла у державному Пенсійному фонді. Фінансувати цей дефіцит немає чим: Нацбанк не може без кінця купувати облігації Мінфіну. Приватизації ж у цьому році, як, швидше за все, й наступного, не буде. Отже, єдиним шляхом вирівнювання доходів та видатків, як вважають у Секретаріаті Президента, є секвестр бюджету вже цього року. Від кризи суттєво постраждали й місцеві бюджети. Невиконаних серед них на кінець грудня може бути 85,1%.
У Секретаріаті Президента прогнозують, що на початку 2009 року бюджет-2009 буде розбалансований ще більше, ніж попередній. Тільки захищені статті витрат в першому кварталі становлять 41,7 мільярда доларів, тоді як рівень доходів прогнозується на рівні 36,2 мільярда. Як наслідок, країна витрачатиме кошти платників податків виключно на «соціалку», тоді як про антикризову допомогу галузям економіки не може бути й мови.
Загальний дефіцит коштів державних фінансів 2009 року прогнозується на рівні не менше 82,5 мільярда гривень. Якщо орієнтуватися на нинішній курс національної валюти, то це більше 10 мільярдів доларів. Як їх компенсувати, якщо ні приватизації, ні інвестицій, ані додаткових великих кредитів більше не передбачається? Вірогідним залишається лише включення друкарського верстата, що сьогодні поза законом. Та чи важко цей закон відмінити, або й просто обійти? Тим не менше, Президент, який здавна зарекомендував себе супротивником інфляції, до цього, здається, не схильний. Схоже, основним його меседжем до нації буде заклик затягати паски...
Можливо, при цьому трохи зміцніє гривня, яка сьогодні — один зі світових лідерів девальвації (Україна випередила навіть такі «кризові» країни, як Чилі та Індонезія). Президент прогнозує: резерви Нацбанку будуть щомісяця танути. За 2009 рік вони навіть можуть взагалі зникнути, якщо Україна виконуватиме всі свої боргові зобов’язання. Причому власна валюта НБУ закінчиться в липні. Далі втриматись на нулі допомагатиме лише кредит МВФ на 16,4 мільярдів доларів.
Це, звичайно, дуже песимістичний сценарій. Але він, здається, набагато кращий, ніж звичні для наших громадян казочки про стабілізацію або й зміцнення гривні. До того ж, він стимулюватиме до антикризової роботи й парламент країни, і всіх громадян, які в цих умовах, коли з розмов політиків дуже важко виділити «сухий залишок», мають бути більш підприємливими, щоб прогодувати свої сім’ї, оскільки на державу не варто покладатися. Їй, судячи з прогнозів, важко буде впоратися з допомогою навіть найбіднішим верствам населення.
