Наприкінці минулого тижня в київському Олександрівському соборі, що на Костельній вулиці, відбулася презентація фотокопій (в натуральну величину) робіт львівського майстра Олександра Оверчука.
Головна частина експозиції — зображення вівтаря костелу Останньої Вечері в Ростові-на-Дону. Над цим вівтарем Олександр Оверчук працював три роки, що потребувало не тільки майстерності та фізичних зусиль, але й високого духовного підйому. Подібно середньовічним майстрам, які часто були архітекторами, будівничими і декораторами храмів, майстер Оверчук вважає свою роботу високим покликанням, духовним подвигом; і в своїй роботі спирається передовсім на Новий Завіт.
У царині сакрального мистецтва художник працює вже майже 15 років і втілив свої доробки в багатьох храмах на Львівщині та Тернопільщини, а також у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Однак, наскільки можна зрозуміти, найбільше він цінує саме згаданий вище головний вівтар костьолу Вечері в Ростові-на Дону.
Судячи з того, скільки людей прийшло до Олександрійського костьолу познайомитися з роботами львівського Майстра, кияни — навіть митці, студенти та колекціонери — не зацікавилися його роботами. А жаль — експозиція включала прекрасні фотографії в натуральну величину згаданих горельєфів вівтаря в соборі Останньої Вечері. Автор довго працював над тим, щоб апостоли були контрастно несхожими між собою і — одночасно — зробив їх частиною того великого цілого, яке змінило світ. Не можна не помітити, що Олександр Оверчук із великим смаком стилізував тут сакральні фігури львівського бароко часів його розквіту. Особливо вражають лики апостолів (центральна фігура Ісуса Христа мені сподобалася значно менше. Можливо, що через погане освітлення експозиції). Вражає поєднання простоти, навіть грубості облич апостолів — вони аж ніяк не були аристократами — з високою урочистістю трагічного приречення. Ці апостоли із ростовського собору дещо нагадували славетних «Громадян міста Кале» Родена.
Олександр Оверчук народився 1960 року, навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Скульптура — то не єдине його зайняття. Значну частину свого життя він присвятив театральній сценографії. Працював також художником на Львівському телебаченні, де оформляв різні передачі та телевізійні вистави; побував головним художником Львівського театру ім. Дрогобича. Але вийшло так, що найбільш талановиті й цікаві його твори містяться в храмах, головним чином — в храмах України. Хоча, настільки можна судити, сам автор найбільш цінує свою роботу в ростовському храмі Останньої Вечері. Але не тільки — в українських храмах можна знайти його вітражі, скульптуру і навіть архітектурний проект храму Св. Матвія в селі Крукеничі на Львівщині.
Виставка творів Майстра відбулася завдяки підтримці Генерального консульства республіки Польщі у Львові, а також Києво-Житомирської диєцезії. Під час презентації в Олександрівському соборі було пусто і напівтемно.
