«Чесна й демократична влада потребує вільної, правдивої преси, несправедлива влада знищує свободу слова. Тому, коли я звільнилася з мордовських таборів, і перед національним рухом постало завдання перейти від самвидаву до роботи з вільними світовими ЗМІ, то в 1978 році я домоглася виїзду з СРСР і, оселившись 1979 року в Нью-Йорку, на хвилях «Голосу Америки», радіостанцій «Свобода», «ВПС», «Німецька хвиля» розповідала світові про порушення прав людини в СРСР. Подібно до цього «День», свіжий номер якого в мене завжди на столі, зараз дуже ефективно сприяє становленню Української держави, зміцненню демократії, відновленню історичної правди, розвитку громадянського суспільства.
Кримськотатарські правозахисники тісно співпрацювали з учасниками Української групи «Гельсінкі». І в мордовських таборах, і в Москві — а потім і за кордоном — ми контактували з різними борцями за незалежність України — з Раїсою Руденко, Катрусею Зарицькою, Надією Світличною, Петром Григоренком, В’ячеславом Чорноволом, Іваном Дзюбою, дружиною Святослава Караванського Ніною Строкатовою, поетесою Іриною Сеник, як вже і в Україні — з Миколою Жулинським, Павлом Мовчаном, знову з В’ячеславом Чорноволом і багатьма іншими. З радістю бачу, що багато з них — автори «Дня». Надаючи слово патріотам, «День» як загальнонаціональна щоденна газета сприяє зміцненню демократії та зростанню самосвідомості народу. У цьому ключі, гадаю, також велику роль відіграє серія публікацій газети «Історія і Я», а також книги «Бібліотеки «Дня», які вперше в історії України відкрили народові правду його минулого. Це та важлива робота, без якої ні становлення незалежної України, ні розвиток демократії в країні було б неможливим. «День» не лише належить до того покоління нових українських ЗМІ, які визначають напрям державного будівництва, розвитку демократії, але є їхнім флагманом, зразком стандартів світової журналістики. У 60—70-х роках газета такого типу, як зараз «День», була неможлива. Вихід «Дня» сьогодні — свідоцтво того гігантського кроку в розвитку державності й демократії, які зробила Україна. Але демократія в нашій країні ще не досягла досконалості, вільна преса повинна поправляти помилки політиків і державних діячів, «День» повинен і далі бути трибуною для найпередовішої суспільної думки України».
