«Крига скресла», — констатували минулої неділі, в Міжнародний день прав людини, учасники VIII Всеукраїнських читань з прав людини «Право на інформацію», проведені IREX ProMedia і Українською правовою фундацією за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Наявність позитивних зрушень була зафіксована щодо застосування практики Європейського суду судами України першого рівня у справах щодо захисту честі і гідності проти ЗМІ. Так, учасники читання — правозахисники, судді, журналісти з усієї України — назвали з власної практики два подібних випадки у Києві, два — в Миколаєві, один у Луганську. «Демократію повинні будувати ми самі», — ніби підбила підсумок керівник незалежної правозахисної організації Дніпропетровська Світлана Булдигiна.
Одна з актуальних проблем реалізації права на інформацію, наприклад, полягає в тому, що самі журналісти, які наділені відповідальністю інформувати суспільство про дії влади, не завжди знають, як вони можуть отримати потрібні їм відомості від державних органів. «Стукайте і вам відкриють,» — нагадав древній вислів співголовуючий Харківської правозахисної групи Євген Захаров. З його слів, їх організація отримує дані запиту від Верховного Суду, Міністерства юстиції, департаменту з виконання покарань, але водночас більшість органів влади воліють все-таки не відповідати. На жаль, очевидна тенденція до збільшення списку документів, закритих для суспільства, констатував він. Стан справ з доступом до архівів, особливо до відомчих архівів силових структур, які дістали право на постійне зберігання документів, ставить дослідників і журналістів у дивне становище — вони вже не можуть вимагати, а тільки просити, тому що робота з документами такого роду вимагає безлічі довідок і дозволів, зазначив завідуючий відділом Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України Ігор Усенко.
Посол Королівства Нідерландів в Україні Онно Хатінга ван’т Сант у своєму виступі сказав, що право на інформацію голландцями розглядається в двох аспектах — активному (держава дає парламенту і громадськості інформацію без їх спеціального прохання) і пасивному, коли держава повинна дати відповідь на запит, при цьому кожний громадянин Голландії може отримати копію будь- якого документа, навіть службові замітки, крім тих, що являють державну таємницю.
Питання про недоступність суспільству інформації про діяльність правоохоронних органів порушив у своїй доповіді завідуючий кафедрою міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту права Анатолій Мацко. До речі, виступаючі зазначали, що, на жаль, у проекті нового Карно- процесуального Кодексу, який будуть через тиждень приймати депутати, збережено статтю про карну відповідальність за наклеп, який було б природніше віднести до вiдання Цивільного Кодексу.
Наприклад, уряд має передбачити забезпечення виконання вимог законів України про неприпустимість утручання в творчу діяльність працівників ЗМІ (також і шляхом здійснення попереднього погодження повідомлень та матеріалів, контролю за ідеологічним змістом інформації, поширюваної ЗМІ) та про неприпустимість припинення діяльності ЗМІ інакше, як за рішенням їхніх засновників або суду.
До речі, має бути внесено і пропозиції щодо створення органу досудового розгляду суперечок та конфліктів, що виникають в інформаційній сфері. Кабмінові також доручено розробити і затвердити у двомісячний термін Програму збільшення виробництва в країні паперу; підготувати і внести в місячний термін закони про спрощення процедури митного оформлення целюлозно-паперової продукції та поліграфічного обладнання, звільнення від сплати ввізного мита під час ввезення на митну територію України газетного паперу до того часу, як виробництво паперу в країні досягне обсягів, що задовольняють потреби вітчизняних друкованих ЗМІ.
Уряд також має внести відповідні пропозиції з питання про вдосконалення механізму оплати праці, пенсійного забезпечення та інших норм соціальної підтримки журналістів (особливо тих, котрі проживають і працюють у сільській місцевості). А Держкомінформполітики доручено за участю НСЖУ підготувати і подати на затвердження уряду державну програму економічної підтримки районних, міських газет, районного, міського телерадіомовлення, передбачивши в ній зміцнення виробничої, матеріально-технічної бази цих суб’єктів інформаційної діяльності, збільшення обсягів друку, мовлення тощо.
Крім того, Президент зобов’язав керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади сприяти зміцненню зв’язків підлеглих їм органів зі ЗМІ, забезпечувати систематичне надання повної, об’єктивної та неупередженої інформації про діяльність цих органів, реагувати у визначеному порядку на критичні виступи в засобах масової інформації.
ДО РЕЧІ
У суботу, 9 грудня, під час перебування у Вінницькій області Леонід Кучма повідомив журналістам, що ним підписано указ «Про додаткові заходи із забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації, подальшого утвердження свободи слова в Україні». На думку Леоніда Кучми, указ сприятиме тому, щоб проблему зі свободою слова в Україні було взагалі знято з порядку денного, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна. Коментуючи намір Ради Європи розглянути 13 грудня на засіданні ПАРЄ ситуацію зі свободою слова в Україні («День» уже писав про це в суботньому номері, 9 грудня 2000 року), Президент зазначив: «Розглядати цю проблему нікому не заборонено».
Указ, зокрема, передбачає внесення Кабміном (за участю Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Національної спілки журналістів України та низки всеукраїнських громадських організацій) пропозицій щодо усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод для подальшого розвитку діяльності ЗМІ, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна, з посиланням на інформацію прес-служби Президента України.
