За роки незалежності України держава і бізнес звикли «їздити» за правилами організації ринку, як танки. У цивілізованих країнах з відносно «чистим» ринком на танках не їздять. Наші політики мають вибір: створити чіткі, зрозумілі «правила гри», прийнятні як для бізнесу, так і для держави, або ж продовжувати експерименти зі створення «оригінального» анклаву напівринкових відносин у центрі Європи. Поки що, на жаль, доводиться констатувати, що «санація» нашої економіки від рішень наших же політиків відбувається ззовні. Спочатку цим займалися стратегічні партнери України, згодом — міжнародні фінансові організації, нині ж — Міжурядова група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).
Експертам FATF цього не зрозуміти. Жителі цивілізованих країн Заходу взагалі погано сприймають наш гумор. Ось, наприклад, мав я якось нещастя поставити знайомому англійцю (вельми ерудованій людині з вищою юридичною освітою) відеозапис монологу Романа Карцева «Громадянин і держава». Після слів: «Держава грабує народ, народ, у свою чергу, краде у держави...», — гість з туманного Альбіону серйозно замислився. Довелося від подальшого перегляду Карцева відмовитися і півгодини пояснювати, чому в нас у країні про такі речі говорять весело і відкрито. Напевно, щоб не плакати кожного дня...
САНКЦIЇ ЗА УМОВЧАННЯМ
Цього тижня з’ясувалося, що, крім Сполучених Штатів, у грудні минулого року (одразу після того, як FATF рекомендувала застосувати до «неспівпрацюючої» в боротьбі з відмиванням України контрзаходи) фінансові санкції стосовно нашої країни запровадили Канада та Велика Британія. На відміну від громадськості та ділових кіл, для міністра закордонних справ Анатолія Зленка це «сюрпризом не було». Згідно з офіційним повідомленням прес-служби МЗС, відомство пана Зленка «одразу після відповідних рішень FATF докладало зусиль для мінімізації негативних наслідків їхнього застосування». У чому ці зусилля, власне, полягали, в повідомленні не уточнюється. Натомість йдеться про те, що міністр «ставиться до ситуації не легковажно». «Найближчим часом планує провести серію телефонних розмов зі своїми закордонними колегами» з метою «інформувати про виконання Україною рекомендацій та вимог FATF і заручитися їхньою підтримкою позиції на користь скасування заходів щодо України...»
МЗС, як ми пам’ятаємо, ще у грудні почало «вивчати ситуацію» і, видно, настільки захопилося, що у нього просто не було часу повідомити громадськість про результати «вивченого». Для фінансового планування та організації зовнішньої комерційної діяльності, тим часом, своєчасна інформація з цього приводу була б на вагу золота. Тим більше, що методи «санкціонування» України, як виявилося, вельми серйозні.
Велика Британія, Німеччина, Канада та США, за інформацією посольств цих країн в Україні, весь грошовий обіг за участі нашої країни підозрюють у відмиванні. Англійське казначейство у зв'язку з цим рекомендувало всім суб'єктам своєї національної економіки дотримуватися запобіжних заходів при вступі в ділові відносини з фізичними та юридичними особами з України (переглянути процедуру відкриття банківських рахунків; вважати за доцільне проведення додаткових перевірок ідентичності українських підприємств тощо). А також інформувати Національну Кримінальну Розвідувальну службу (NCIS) про всі фінансові операції з участю України (за винятком тих випадків, коли надано переконливі докази законності тієї або іншої операції). Аналогічних заходів, за словами народного депутата Сергія Терьохіна, вжили ще шість країн-членів FATF.
КРАЩЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА ГIРШЕ
Думки аналітиків щодо введення санкцій проти України та їх можливих наслідків неоднозначні. Багато в чому внаслідок інформаційного вакууму, який, зараз вже абсолютно очевидно, має місце.
Передусім, 12—14 лютого цього року в Парижі відбудеться чергове засідання FATF, на якому, серед іншого, розглядатиметься питання щодо України. Як уже повідомлялося, делегація нашої країни запропонує на розгляд у Франції низку законодавчих напрацювань, що виконують вимоги FATF в дуже повному обсязі. Позитивне вирішення української проблеми означатиме автоматичне скасування фінансових контрзаходів. Джерела у МЗС кажуть, що перед «паризьким паломництвом» українське питання обговорюватиметься в рамках економічного форуму в Давосі (24—26 січня там буде прем’єр Віктор Янукович). А також підтверджують, що «розвідку боєм» продовжить перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров під час офіційного візиту (з 27 січня по 3 лютого) до Сполучених Штатів. Дуже хотілося б, щоб про підсумки цих поїздок, якими б вони не були, влада повідомила чесно і прямо. В іншому разі — вердикт FATF у лютому (якщо він матиме характер остаточного вироку) сильно ускладнить життя, як мінімум, вітчизняним експортерам та імпортерам своєю несподіванкою.
Проте бізнесу найкраще розраховувати на гірше вже зараз. Не можна закривати очі на політичне підгрунтя того, що відбувається. Криза довіри у відносинах України зі Сполученими Штатами цілком може зумовити рішення FATF щодо України. Непрямо це підтверджується тим, що про застосування фінансових санкцій до нашої країни заявили саме ті держави, позиції яких, за деякими даними, виявилися вирішальними на засіданні FATF у грудні. Втім, заради справедливості, на те, що Україна удостоїлася виявитися другою державою у світі (першою рік тому стала острівна республіка Науру), до якої FATF рекомендувала застосувати контрзаходи, нарікати нашим політикам нема на кого. Виконавчий секретар FATF Патрік Муле в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що «організація не керується політичними міркуваннями при затвердженні своїх рішень. Рішення, власне, затверджують на підставі висновків експертів, які дуже далекі від політики. Вони керуються виключно технічними, юридичними критеріями. До того ж українська сторона ніколи не заявляла, що наші висновки помилкові».
До речі, голову Державного департаменту з фінансового моніторингу Олексія Бережного звільнили з посади саме тому, що він не зміг переконати FATF у зворотному. Хто поїде на чолі української делегації до Парижа цього разу — поки невідомо. «Фінансову розвідку», нагадаємо, тимчасово очолює Валерій Дієсперов.
Економічний бік «санкціонування» більш заплутаний, хоча форми контрзаходів визначені вельми конкретно. І нічого хорошого, крім дорожчання фінансових послуг на західних ринках, зниження інвестиційної привабливості українського, нових експортно-імпортних та інших проблем, нашій країні вони не обіцяють. Не можна не зазначити також, що насправді ситуація може виявитися набагато гіршою, ніж її хочуть показати українські чиновники. Адже відмовитися від кореспондентських транзакцій з участю України європейським і американським банкірам буде явно простіше, ніж влазити у правову тяганину з «фінансовими розвідками» своїх країн або піддавати свою репутацію сумніву, а «кишеню» — штрафам.
Про це можна було б говорити на всі сто, якби економіка нашої країни була, як в Науру, «віртуальна». Однак мають слушність і ті, хто вважає, що досвіду застосування санкцій до таких держав, як Україна, у членів FATF просто немає. Та i країн таких небагато. Це підтверджує і інформація НБУ про те, що масштабного закриття кореспондентських рахунків банків нашої країни в західних не спостерігається. Самі банкіри вказують поки що тільки на перші симптоми санкцій (локальне дорожчання вартості фінансових послуг). Зазначимо, з огляду на те, що представники ЄБРР, Deutsche Bank, Morgan Chase Bank та інших авторитетних банків заявили, що зараз не бачать необхідності вживати до України додаткових контрзаходiв.
Загалом, дуже схоже, що, як мінімум, до лютого санкції стосовно нашої держави матимуть номінальний, але політично неприємний характер.
ДОБРЕ ЗЛО
«День» неодноразово писав про те, що вимоги FATF у переддень лютневого засідання міжурядової групи на законодавчому рівні Україна задовольнила з лишком. Не будемо знову втомлювати читача нагромадженням змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексу, а також законів «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом» і «Про банки і банківську діяльність»...
Історія із введенням проти України санкцій уперше з часу отримання незалежності змусила державу пожинати врожай проблем, які, власне, вона ж і виростила. Законодавчі новації боротьби з відмиванням у нашій країні були з самого початку приречені на довге та болісне народження. Адже не є секретом, що брудні гроші (в розумінні FATF — украдені з бюджету, отримані від нелегальної проституції, торгівлі людьми, зброєю тощо) в Україні не відмивають. Разом з тим, країна, в якій половина бізнесу не сплачує податки, а чиновники усіх рівнів отримують гроші та беруть хабарі; в якій на політичному впливі роблять гроші та за ці гроші здобувають політичний вплив; держава, економіка якої просто «замішана» на фінансах сумнівного походження, насправді, повинна дякувати FATF. Хоча б за те, що її рекомендації стали тим «чужим статутом», який навіть найсильніші цього світу не виявилися готовими сприйняти в «нашому монастирі». Як це не цинічно звучить, але з-за кордону знову попросили Україну «почистити зуби». Цього разу проблема серйозніша, ніж повернення ПДВ. До речі, існує переконання, що це нашій країні не тільки зашкодить. Наприклад, відмивати гроші у країнах Заходу нашим політикам буде, однозначно, складніше. Можна буде також розібратися з проблемами корупції у сфері зовнішньої торгівлі... Загалом, є мізерна імовірність того, що політики нарешті усвідомлять, що жити за «нашим статутом» у сучасному світі ой, як непросто. І тоді, «причастившись без сповіді», з глибоким розкаянням, Україна, дай, Боже, заживе по-іншому.
Кадрова та бюджетна залежність Державного департаменту з фінансового моніторингу від керівництва Мінфіну не буде підставою прикривати сумнівні операції, виходячи iз «генеральної лiнiї». Чиновники не будуть використовувати як важіль тиску і торгувати інформацією, отриманою у процесі фінансового моніторингу. Неясностям із заморськими кредитами та бюджетними гривнями, хабарництву на вищому та інших рівнях не буде місця. Висновки з дискусії — занести чи ні гроші, що ухиляються від оподаткування, до переліку джерел для фінансування тероризму — будуть правильними. Тобто законом буде встановлено відмінність махінації та ухиляння від оподаткування, а у країні, нарешті, розпочнеться розумна податкова реформа.
Підприємства не будуть побоюватися, що законами проти брудних грошей не встановлено, як відрізнити гроші від продажу кокаїну від незаконно проданого насіння. Статті 207 і 212 КК (ухилення від сплати податків) не стануть підставами пересадити половину підприємців за торгівлю зброєю в обхід норм ООН. Банки не страждатимуть від претензій і перевірок «фінансової розвідки». Громадяни з мінімальною зарплатою зможуть спокійно купувати машини та квартири, не побоюючись, що комусь спаде на думку розглядати сумнівність таких операцій...
Словом, всупереч Роману Карцеву, держава та народ нарешті зрозуміють, що одне без одного їм не можна, почнуть будувати партнерські відносини, як це буває в цивілізованих країнах. Інакше може статися так, що в майбутньому політика України остаточно посвариться з економікою.
