Схоже, що на цьому етапі боротьба за повноваження між Президентом Віктором Ющенком і прем’єр- міністром Віктором Януковичем перенеслася на зовнішньополітичне поле. Учора Верховна Рада так і не включила до порядку денного питання про призначення Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ. Але ж, ще в понеділок перший віце-спікер Адам Мартинюк заявляв, що саме в четвер парламент розгляне запропоновану Президентом кандидатуру на посаду голови зовнішньополітичного відомства. Так, і всі добре пам’ятають, як, звільнивши Бориса Тарасюка, представники антикризової коаліції запевняли, що готові розглянути будь-яку кандидатуру, яку запропонує Віктор Ющенко. До того ж, уряд фактично вважає Огризка своїм. Адже без жодного зволікання його затвердили на посаді виконуючого обов’язки міністра закордонних справ. І буквально після засідання Україна — Трійка ЄС Янукович дав пану Огризку чітке завдання підготуватися до наступного раунду переговорів між Україною та ЄС щодо нової угоди, який відбудеться через місяць у Брюсселі.
Швидше за все, причина не в Огризко, а в тому, що Янукович хоче узаконити свій зовнішньополітичний курс. Це визнав депутат-регіонал Володимир Зубанов, відомий прихильник нейтрального статусу України. Цей депутат пропонує проголосувати «пакетом» за призначення Огризка та внесення змін до Закону «Про основи зовнішньої політики», згідно з якими стратегічну мету — вступ України до НАТО — замінять на позаблоковий статус країни.
Усе це дуже схоже на правду. Оскільки, буквально позавчора, напередодні запланованого голосування щодо кандидатури Огризка, український прем’єр учетверте порушив тему законопроекту про основи внутрішньої та зовнішньої політики. Разом із членами ради антикризової коаліції Верховної Ради Янукович обговорив зведений законопроект про засади внутрішньої та зовнішньої політики. «Це синтетичний документ, який об’єднує положення практично всіх законопроектів, які готувалися народними депутатами та урядом», — сказав журналістам після зустрічі керівник робочої групи з підготовки законопроекту, міністр економіки Сергій Макуха. У цій зустрічі взяли участь лідер Компартії Петро Симоненко, лідер Соцпартії та голова Верховної Ради Олександр Мороз, народний депутат та лідер фракції Соцпартії Іван Бокий, віце-прем’єр Володимир Рибак, заступник міністра закордонних справ Микола Маймескул, перший віце-прем’єр та міністр фінансів Микола Азаров, голова фонду Державного майна Валентина Семенюк, керівник апарату уряду Сергій Льовочкін, віце-прем’єр Андрій Клюєв, міністр юстиції Олександр Лавринович, міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов, керівник юридичного управління секретаріату Кабінету Міністрів Олена Лукаш.
Цікаво, що міністр економіки, заявивши, що цей «документ дає нам цілісну картину, як, куди, яким чином рухатиметься наша країна найближчим часом», відмовився назвати принципові відмінності законопроекту від чинного закону. Макуха лише зазначив при цьому, що «деталі будуть з’ясовані пізніше». За його словами, протягом кількох днів законопроект буде допрацьований на експертному рівні та після обговорення буде внесений народними депутатами на розгляд парламенту.
КОМЕНТАР
Із чим пов’язаний той факт, що саме перед розглядом внесеної Президентом кандидатури на посаду міністра закордонних справ антикризова коаліція спішно стала обговорювати новий проект Закону «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики України»? І що може бути в цьому законі принципово відмінного від попереднього? І які шанси його проходження?
Валерій ЧАЛИЙ, заступник генерального директора Центру iм. О. Разумкова:
— Якщо говорити про зовнішню політику, то в новому законі змін передбачається не так багато і спрямовані вони, скоріше, на не на підвищення ефективності зовнішньої політики України, а на три головних питання. По-перше, йдеться про корекцію формату взаємовідносин з НАТО із закріпленої тези перспективи членства до співробітництва. По-друге, про зміну ставлення до інтеграційних об’єднань з Росією, маючи на увазі можливість більш інтенсивного розвитку Єдиного економічного простору. По-третє, про саме здійснення зовнішньої політики. Тому, звісно, цей закон, скоріше за все, буде направлений на перетягування повноважень від Президента до Кабінету Міністрів і парламенту в цій сфері. На сьогодні здається дуже складним прийняти цей закон. Тому що на відміну вiд Закону «Про Кабінет Міністрів», навряд чи більшість знайде голоси для подолання ймовірного вето Президента. І це, до речі, закріплено в заяві Блоку Юлії Тимошенко і «Нашої України», в тому числі стосовно неприпустимості голосування чи подолання вето саме на такий закон. Я не виключаю, що можливий знову торг і стосовно цього законопроекту. До речі, ми увійшли в дивний період, коли готуються проекти не задля поліпшення ситуації і нормативного регулювання тієї чи іншої сфери, а саме для політичного торгу за повноваження. Це простежується і на внесенні закону «Про Раду національної безпеки і оборони». Тому я назвав би цей законопроект «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики» більш політтехнологічним, ніж політичним.
