Попри те, що до урочистостей, пов’язаних із відкриттям Року Польщі в Україні ще майже два місяці, у відносинах двох держав уже намітилися певні тенденції, які, очевидно, матимуть визначальний вплив на співпрацю двох країн у набагато довшій перспективі. Актуальні акценти українсько-польської взаємодії були розставлені під час візиту міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Варшави та Гданська, який відбувся 4—5 лютого. Він прибув до Варшави того ж дня, якого було схвалено урядом рішення про «європейський» напрямок нафтогону Одеса—Броди.
НАФТА
Польща, як видається, була приємно здивована таким рішенням уряду України. Не тому, що вона його не хотіла. Чимало польських аналітиків, здавалося, готувалися до того, аби знову «пройтися» по офіційному Києву за євроатлантичну непослідовність. «Нафта піде на Захід. Сміливе рішення. Трубопроводом Одеса—Броди попливе до Європи каспійська нафта — так вирішив уряд у Києві. Для нас це означатиме отримання прибутків від транзиту та зменшення залежності від поставок нафти з Росії», — таким пасажем відреагувало на рішення українського уряду польське видання «Газета Виборча», винісши нафтову тему на першу шпальту.
Ще півтора-два роки тому поляки на будь-які заклики до нафтотранспортної співпраці відповідали завченою декларативною формулою: проект повністю комерційний, а тому подайте спершу відповідні розрахунки, а вже потім може йтися про реальну співпрацю... Скидалося на те, що у Варшаві не дуже вірили в будь-які можливі прибутки від нафтопроводу. Лише коли в польських стратегів з’явилося чітке розуміння, що від участі Польщі в проекті «Одеса-Броди» (а саме в добудові гілки до Плоцька) можна отримати щонайменше потрійну вигоду, стала помітною активізація польського інтересу. По-перше, йдеться про кошти від транспортування нафти. По-друге, Польща в такий спосіб підвищує власний статус в рядах Євросоюзу, до якого країна вступає в травні. У поляків з’являється нова нагода проявити себе в ролі важливої складової «євросоюзівської» конструкції: упродовж останнього року Брюссель неодноразово публічно висловлював зацікавленість у проекті. По- третє, поляки усвідомлюють, що реалізація проекту ЄАНТК сприятиме зменшенню залежності від російських енергоресурсів. Польська преса зазначає, що зараз Польща залежить від російських поставок на 95 відсотків.
Стимуляція уваги Польщі, як і Заходу в цілому, можна припустити, з’явилася після того, як російський нафтовий бізнес також заявив про власний інтерес до нафтопроводу Одеса—Броди. «Певною мірою полеміка про реверс відіграла позитивну роль», — зазначив для «Дня» міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. При цьому міністр наголосив, що саме «вибір прямого, європейського, напрямку свідчить про незмінність загальної спрямованості України». Він розповів, що фактично на всіх зустрічах з польським керівництвом піднімалося питання останнього урядового рішення України. Важко уявити, якими були б результати його візиту до Польщі, якби в Києві було схвалено рішення на користь реверсу. До речі, в приватних розмовах поляки відзначали ще два іншi позитивнi моменти, які «привіз» до Варшави Грищенко: Верховна Рада схвалила поправки до проекту конституційних змін, врахувавши поради Венеціанської комісії, а Президент Леонід Кучма повідомив, що не балотуватиметься на нинішніх виборах.
Польська сторона не приховувала задоволення. «Український уряд схвалив дуже важливе рішення. Воно також додає практичний смисл контактам на рівні підприємців, які пов’язані з реалізацією цього проекту», — сказав міністр закордонних справ Польщі Влодзімеж Цімошевич. Крім того, він додав, що зараз «час перейти до більш практичних дій, і це також нагода, аби в черговий раз поновити розмову з Європейським Союзом про його конкретнішу участь у цьому проекті». Польські мас- медіа повідомляють, що приблизно в середині березня буде створено спільне українсько- польське підприємство, яке займатиметься пошуком інвестицій для добудови нафтопроводу від Бродiв до Плоцька. Поляки настільки вражені майбутньою нафтовою співпрацею, що починають вибудовувати, здається, гіпотетичні плани, пов’язані з ЄАНТК. Заступник директора «Нафтопорту» у Гданську Анджей Радзіковський розповів «Дню» про можливість поставок каспійської нафти до Сполучених Штатів Америки. «На початковому етапі, звичайно, такий варіант потребуватиме значних капіталовкладень, однак потім усі витрати будуть компенсовані», — вважає він. Підприємець розказав, що з гданським нафтопортом уже чотири роки співпрацює російський ЮКОС, який здійснює поставки важливої сировини до Америки.
«Європейський» напрямок нафтопроводу Одеса — Броди, схоже, має не лише підтекст географічного спрямування, але й політичного. Українські дипломати визнають, що останнє урядове рішення може безпосередньо відбитися на процесі інтеграції держави до європейських та євроатлантичних структур. Залучення України до європейської енергетичної системи перетворюватиме країну на якщо не невід’ємну, то щонайменше важливу частину взаємодії з ЄС. Так само, сподіваються в Києві, європейській інтеграції має сприяти й тісна співпраця з Польщею. «Для нас важливо, аби Україна залишалася визначальним елементом східної політики Польщі», — вважає міністр Костянтин Грищенко. «Сьогодні Польща демонструє, що вона спроможна відстоювати власну думку в ЄС. До того ж, це наш найближчий сусід. Не працювати з ним, не поширювати накопичений позитив у відносинах нам невигідно», — переконаний міністр.
IРАК
Уміння ефективно співпрацювати Київ та Польща вже довели на прикладі участі в стабілізаційних силах в Іраку. Схоже, що на цьому Україна та Польща зупинятися не хотіли б. Заяви з обох сторін вказують на інтерес у взаємодії країн з iракської відбудови. Костянтин Грищенко, зокрема, вказав, що «ситуація в Іраку покращиться лише тоді, коли на доповнення до вже існуючих заходів безпеки будуть здійснені реальні проекти польських і українських компаній, які показали б іракцям, що їхнє життя починає поліпшуватися». У свою чергу міністр Влодзімеж Цімошевич, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи обговорювалася українсько-польська співпраця в Іраку на недавній зустрічі президентів Польщі та США, сказав: «Президент Квасневський традиційно робив все на цих переговорах, аби підтримати Україну, щоб вона почувалася комфортно як у колі європейських держав, так і в контексті євроатлантичного співтовариства».
Зрозуміло, що в пошуку іракських контрактів Україна та Польща — і конкуренти, і партнери. Тим більше, що Варшава не може поки що похвалитися суттєвими досягненнями щодо участі в реконструкції в Іраку. Не так давно польська фірма «Бумар» програла американській компанії дуже великий тендер на оснащення 27 батальйонів майбутньої армії Іраку. У чому може полягати виграшність взаємодії українсько- польського тандему? Якщо, наприклад, польські бізнесмени переможуть у тендері на відбудову того чи іншого іракського об’єкту, але при цьому потребуватимуть спеціалістів у певній сфері, то в такому випадку вони могли б звернутися по допомогу до українських колег. Те ж стосується й можливих українських «здобувачів» іракських контрактів. Звісно, що жодної обов’язковості в таких домовленостях не існує, i здійснюватиметься вона цілковито на засадах взаємної зацікавленості. Як зазначив «Дню» міністр Грищенко, поляки дуже позитивно відреагували на можливість такої співпраці.
НАТО
Важливою є співпраця Києва та Варшави також у контексті прагнення України приєднатися до НАТО. Польське членство в Альянсі, очевидно, не відіграє вирішальної ролі в прийнятті рішень організацією, однак керівництво сусідньої країни, з одного боку, може підказати своїм українським візаві, на що варто було б більше звернути увагу при втіленні євроатлантичних прагнень, а з другого — при необхідності підтримати спочатку підвищення рівня відносин України з НАТО, а потім і вступ. Польський міністр Влодзімеж Цімошевич висловився за підвищення взаємодії України з Альянсом. Міністр Костянтин Грищенко у коментарі «Дню» підтвердив: «У Польщі вважають, що в нас є реальні шанси рухатися по максимуму. Позитивно вплинули на такі міркування останні рішення в Україні». Чи відбудеться бажане підвищення рівня співпраці між Києвом та Брюсселем? Чи зможе Україна почати виконувати План дій щодо членства в НАТО вже в цьому році? Чимало коментарів указують на те, що багато залежатиме від ходу президентської кампанії в Україні. Безперечно, братимуться до уваги здобутки Києва в реформуванні Збройних сил, участі в коаліційних силах в Іраку. До речі, у Варшаві активно ходить інформація про те, що наступний саміт НАТО буде присвячено іракській проблематиці — зокрема, можливій участі Альянсу в стабілізації країни. Якщо взяти до уваги ті високі оцінки, які дають українським миротворцям в Іраку представники країн-членів НАТО, то шанси підвищення рівня взаємодії по лінії Київ- Брюссель лише зростають.
Невдовзі збираються доповнити немалий актив двосторонніх відносин президенти Польщі та України: зустріч Леоніда Кучми та Олександра Квасневського запланована на 12 лютого в Гданську.
