30 вересня Україна зробила свій вибір. Коли цей матеріал готувався до друку остаточних результатів ЦВК ще не було. Але, в принципі, вже можна відзначити три тенденції. Перше, в Україні з'явилася партія «проти всіх». Люди не полінувалися прийти на виборчу дільницю, щоб заявити, що їм нема за кого голосувати. Друга тенденція — це, безумовно, успіх Тимошенко. Виборці оцінили її принциповість і послідовність. Як в одязі Юлія Володимирівна дотримується однієї колірної гами, так і в політиці одних поглядів.
Третій момент — це низький результат пропрезидентської «НУ — НС». Коли пропрезидентська партія опиняється в ситуації молодшого партнера, це привід замислитися. Проте цей результат закономірний, вічна непевність і пошук миттєвої вигоди призвели до того, що люди розчарувалися. До того ж, у НУ — НС була відверто слабка кампанія. Вона будувалася на темах, які не хвилювали людей. А відмову від теми Євросоюз — НАТО деякі виборці могли розцінити як політичне боягузтво. От і отримали відповідний результат.
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ГОТУЄТЬСЯ В ПРЕМ'ЄРИ
У конференц-залі п'ятизіркового готелю «Hyatt» на Софіївській площі (одне з найпафосніших місць Києва) було не проштовхнутися — акредитувалося приблизно 180 іноземних журналістів. Атмосфера була, як на міжнародному форумі. Скрізь було чути англійську, німецьку, французьку мови. Усі прийшли подивитися на Юлю. Але, насамперед, іноземну пресу вразив фуршет. Такого вишуканого частування вони явно не чекали. Подавали полуниці з вершками, морепродукти, екзотичні фрукти, всілякі м'ясні страви й страви китайської кухні. Усе це підносилося щохвилини й у великій кількості.
Подеколи повз гостей і журналістів пробігали збуджені б'ютівці. О 22.00 чекали прибуття Тимошенко. Але натомість з'явився Олександр Турчинов із Богданом Губським. Вони одразу підійшли до екрана — саме оголошували результати екзит-полу. Почулися радісні крики й оплески. Але реакція Турчинова була стриманою. Напевно, розраховував, що БЮТ обжене Регіони. Поруч з кореспондентом «Дня» опинився Григорій Немиря, радник Тимошенко у міжнародних справах, він безперервно відповідав на телефонні дзвінки.
— Григорію Михайловичу, хто зараз вам телефонував?
— Зараз мені зателефонував радник пана Солани. Він сказав, що якщо судити з результатів екзит-полу, то ми отримали те, чого прагнули.
— Ви задоволені?
— Ми чекали набагато більшої, очевиднішої перемоги. Очевидно, що ці цифри нас не можуть не тішити, тим паче, що ніхто із соціологів нам такі цифри не давав. Як мінімум, якщо ці результати залишаться такими, як вони є, то буде, як ми й передбачали, сформована демократична коаліція й Тимошенко стане прем'єром.
Тут з'явилася Тимошенко. Її зустрічали оплесками. Вона вже робила заяви як майбутній прем'єр. Пообіцяла, що одним з перших законів, який ухвалить нова Верховна Рада, буде закон про парламентську опозицію. «Ми зробимо все для того, щоб опозиція мала можливість формувати Рахункову палату, щоб контролювати всі фінанси держави», — заявила вона.
Напевне, читач «Дня» бачив у нічних ефірах, як Юлія Володимирівна приймала по телефону вітання від президента Грузії Михаїла Саакашвілі й десь за годину — троянди з поцілунками від Юрія Луценка.
У відповідь на запитання, чи без шпичок квіти, які він подарував Тимошенко, Луценко рукою зняв усі шпички з однієї з троянд і розцілував Тимошенко.
«Ми дійсно йшли двома колонами... Сьогодні всі наші домовленості зберігаються. Ми рухатимемося чітко в цих домовленостях», — сказала Тимошенко. І запевнила, що при розподілі посад буде дотримана раніше обумовлена пропорція — «50 на 50».
А от в Українському домі, звідки приїхав Луценко, такого натхнення й близько не було. Було похмуро. Причому й у прямому, й у переносному значенні. У залі було дуже слабке освітлення. Після виступу Луценка, який побіг дарувати квіти Тимошенко, на сцену вийшли «Мандри» й почали грати для напівпорожнього залу. Танцювати під їхню запальну музику було нікому. І це лише посилило гнітюче враження.
На сходах Українського дому кореспондент «Дня» зустріла Романа Зварича. Він прямував до таксі.
— Романе Михайловичу, як ви вважаєте, чому такий скромний результат? Не дуже талановита кампанія?
— Гадаю, треба дивитися на командну гру. І найголовніше, якщо результати екзит-полу підтвердяться, ми можемо створити «помаранчеву» коаліцію.
А з приводу кампанії, то я визнаю, що вона була не такою яскравою, як у БЮТ. (Я так ввічливо висловлюся на свою адресу (усміхається). У той же час БЮТ, зокрема Юлія Володимирівна, провів чудову кампанію. Вона була цікавою, елегантною, привабливою. І в позитивному значенні цього слова провокувала людей.
— Віктор Балога обіцяв, що ви за добу створите коаліцію. Наскільки це реально?
— Я не бачу для цього жодних перешкод. Коаліційна угода вже давно готова.
— Одна з сенсацій цих виборів — проходження Блоку Литвина.
— Гадаю, Володимир Михайлович може отримати запрошення увійти до коаліції, але основними суб'єктами коаліційного процесу будуть дві наші фракції.
До речі, в одного з «героїв ночі», Володимира Литвина в штабі було порожньо. Помічниця пояснила журналістам, що Володимир Михайлович буде вранці. Напевно, вночі Литвин вирішував, кому продати свою «золоту акцію», але, судячи з усьому, вигідної пропозиції не надійшло. «Ми готові до співпраці з будь-якими політичними силами, але за умови, що наші програмні принципи будуть враховані при співпраці», — так і не додав зрозумілості соратник Литвина Віктор Пилипишин наступного ранку.
«ВАЖКИЙ ПОНЕДІЛОК» РЕГІОНАЛІВ
Настрій, що панував у штабі регіоналів, можна було порівняти з настроєм вболівальників, які дізналися про поразку їхньої улюбленої команди.
Ще до оголошення результатів екзит-полу, увечері в неділю, в «Зоряному» сталася визначна подія — зникла електрика. Штаб регіоналів занурився у темряву. Була це банальна поломка в системі забезпечення чи знак зверху? Хоч би як там було, затемнення наші предки вважали поганим знаком.
Північ. Хоча виступ лідера регіоналів був у плані виступів, який видали журналістам у прес-центрі, ніхто з оргкомітету до останнього не був упевнений, що він відбудеться. Віктор Янукович виглядає втомленим. На ту годину вже стали відомі результати Національного екзит-полу, які свідчили, що теоретично альянс БЮТ і НУ — НС може сформувати більшість навіть без участі інших сил, що пройшли до парламенту. Говорить про успіхи уряду у сфері економіки та соціальної політики, результатом чого є поліпшення показників електоральної динаміки на нинішніх виборах порівняно з виборами 2006 року.
0.30. У штабі регіоналів сумно. Немає й сліду від святкового настрою, що панував у дуже схожу ніч попередніх парламентських виборів. Прес-центр майже порожній. Здебільшого народ мігрує з фойє другого поверху до ресторану на першому, де можна купити 100 грамів сала за 17 гривень і бутерброд із червоною ікрою — за 30. У прес-центрі можна випити кави. Проте частування не користується великим попитом. Офіціанти нудьгують.
Відомі перші дані від ЦВК — станом на 22 годину явка виборців становила 63,22%. Як і прогнозували експерти, активність електорату виявилася нижчою, ніж на попередніх виборах.
1.00 Раїса Богатирьова в прес-центрі робить заяву для телебачення. Говорить спокійно, але відчувається втома. Вітає всіх прихильників Партії регіонів з перемогою на виборах і кличе на 16.00 у понеділок на Майдан. На «святковий» Майдан, як підкреслила Богатирьова. Невже регіонали готуються не визнати результати виборів? Чи може розраховують використати наметове містечко як засіб тиску на Президента? Схоже, рішення про те, як діяти, ще не прийняли. Але тон виступу спокійний. Близько третьої ночі. Віктор Янукович і Рінат Ахметов покидають «Зоряний». Холодний блакитний неон освітлює втомлені обличчя журналістів і обслуговуючого персоналу. Без кількох хвилин три години як розпочався нелегкий для регіоналів день — понеділок...
По телебаченню виступає Дмитро Табачник. Говорить про те, що формування демократичної коаліції стане подарунком для Партії регіонів напередодні президентських виборів, і про те, що регіонали готові працювати в опозиції.
Ну, нарешті, чесне зізнання...
Крим: суб'єкти виборчого процесу демонстрували творчі знахідки
Зовні минула виборча кампанія в Криму була, мабуть, спокійнішою попередньої. Однак ніхто з її учасників не був упевнений у настроях виборців, тому всі почували себе досить незатишно й нервували. Тому кожна партія внаслідок своєї винахідливості спробувала знайти свої підходи до сердець виборців. Лідер кримської організації Партії регіонів і глава парламенту автономії Анатолій Гриценко, виступив із серією своїх «соціальних ініціатив» і, з одного боку, зробив акцент на розв'язанні проблем охорони здоров'я, обіцяв значно здешевити, а то й зробити безкоштовними багато послуг медицини. З іншого боку, він згадав про існування проекту десятирічної давності будівництва мосту через Керченську протоку й почав посилено його просувати. Уряд Криму, який також спирається на Партію регіонів, запропонував спільноті автономії перспективні програми розвитку, що обіцяють сприятливі перспективи кожному жителю й кожній галузі. Компартія під керівництвом Леоніда Грача розставляла по Криму червоні намети, які чомусь називалися «музеями жертв американського імперіалізму» і ставила пам'ятник жертвам ОУН—УПА. Ялтинський лідер Партії регіонів Олексій Боярчук предметно розробляв розв'язання проблеми водопостачання Південного берега Криму. Всім кримчанам запам'яталися яскраві візити в Крим як Віктора Януковича, який відкривав республіканську бібліотеку, так і Юлії Тимошенко, яка спускала на воду суховантаж на Керченському суднобудівному заводі. У виборчі суперечки був втягнутий навіть Кашпіровський, який давав на півострові минулими днями свої «установки», і якому довелося спростовувати обвинувачення в тому, що вони направлені на користь однієї з партій.
Без великої натяжки можна вважати, що саме в Криму народилися ідеї таких виборчих суб'єктів, як блок КУЧМА, оскільки цю ідею вперше висловив і підніс суспільству депутат ВР Криму Лев Міримський, і блок УРА! Людмили Супрун, ідею якого запропонував своїй НДП один із її фундаторів, глава Севастопольської міської адміністрації Сергій Куніцин. Як і раніше, партії боролися за голоси кримських татар: хоч меджліс закликав свій народ голосувати за блок НУ—НС, але палітра політичних настроїв депортованих сьогодні вже набагато різноманітніша — вони голосують і за БЮТ, і за Партію регіонів, і за блок УРА!, і навіть за комуністів. Слов'янські рухи в Криму, незадоволені результатами правління Партії регіонів, намагалися оголосити «російський бойкот виборам українських олігархів», однак, це призвело тільки до зростання явки кримчан на виборчі дільниці: в результаті, за даними виборчкомів, до урн пришли понад 66% кримчан, які мають право голосу.
Як і по країні, підсумки виборів по Криму виявилися досить несподіваними. Відразу після закриття виборчих дільниць штаб кримської Компартії оголосив результат власного exit- polla, який представники КПУ, якщо вірити їхній інформації, проводили протягом усього дня на 220 виборчих дільницях (близько 20% від загальної кількості виборчих дільниць Криму). Вони заявили, що свою перевагу комуністам віддали 18,2% виборців. А «попереду червоного прапора тільки синій Партії регіонів». Прихильникам Януковича, за повідомленням прес-центру Рескому КПУ, віддали свої голоси всього 29,9% виборців. Далі йде БЮТ — 14,7%, НС-НУ — 8,4%. За бортом залишилися: ПСПУ — 2,5%, СПУ — 1,4%. Проти всіх висловилися — 3,4% опитаних комуністами кримчан, а 2,7% проголосували за інші політичні сили. «Дані, отримані завдяки проведенню опитування виборців, дозволять Кримській організації Компартії України оцінити масштаби фальсифікацій на тих виборчих дільницях, де був організований exit-poll», — стверджують у штабі Компартії. І якщо вийти з такої «установки», то робота для них буде: згідно з неповними й попередніми даними виборчкомів Криму, за Партію регіонів проголосували понад 63% виборців. Швидше за все, ця цифра буде найбільшою в Україні. Однак при всьому значенні цього результату, ідея, яку декілька разів висловлював у Криму Віктор Янукович, про те, що «30 вересня ми разом із вами, кримчани, усунемо «помаранчевих» із політичної арени» не досягнута. За блок НУ—НС за попередніми даними восьми окружних виборчкомів, тут голосували 788% виборців, а за БЮТ — 6—7%, хоч згодом ці цифри можуть змінитися. У порівнянні з минулим виборами, коли ці партії отримали 1—2% голосів, це значний прогрес.
Проте, можна стверджувати, що кожній партії її відсотки далися не просто. Свідчать про це ті ексцеси, які трапилися на виборчих дільницях. Багато фактів свідчать про те, що списки в Криму й Севастополі залишилися, як і раніше низької якості. За повідомленнями уповноважених представників Компартії, до 8% виборців не могли знайти себе у виборчих списках, а тому позбавлені можливості взяти участь у виборах. Не знайшов себе в списках Леонід Грач, а в Ленінський районний суд Севастополя з адміністративним позовом звернувся Талят Сулейменов. Прикол у тому, що позивач — голова цієї ж виборчої дільниці, представник блоку Наша Україна — Народна самооборона.
Він за кілька днів до виборів звернувся із заявою в окружком із проханням про включення до списків дільниці №22, за місцем виконання ним обов'язків голови дільничної комісії. Окружком пообіцяв вирішити це питання, виключив заявника зі списків, але в інший не включив.
На території окружної виборчої комісії №3 (Джанкой) була зафіксована діяльність невідомих осіб, які видавали себе за членів дільничних комісій, що забезпечують голосування вдома. Як повідомив журналістам член окружкому № 3 від Компартії Сергій Кулик, на виборчій дільниці №18 виїзна комісія зіткнулася з випадками, коли виборці, які голосують вдома, до моменту приїзду комісії вже «проголосували», оскільки до них уже приїжджала якась бригада.
Не до душі виявився в Криму і екзит-пол. На деяких виборчих дільницях у Криму члени дільничних комісій перешкоджали проведенню екзит-полів, — повідомила прес-служба Фонду «Демократичні ініціативи».
Але найгучніший скандал стався в Роздольному. За словами голови виборчої дільниці Людмили Кличкі, журналістами було встановлено, що близько сьомої години ранку на виборчій дільниці з'явилися двоє людей, які представилися кореспондентами київської газети «Свобода» — Ірина Ноздровська й Наталія Корнієнко. У ході проведення голосування вони почали втручатися в хід виборчого процесу й роботу виборчої комісії. Після того, як на них були складені відповідні акти, Ноздровська й Корнієнко повідомили про це мобільним телефоном. А через 10 хвилин на територію виборчої дільниці під'їхав автомобіль Мерседес. Із нього вийшли двоє чоловіків спортивної статури, одягнуті в темні брючні костюми, і пройшовши в приміщення виборчої дільниці, запросили Бурича й Шамрая вийти на вулицю для бесіди. Вони силою примусили сісти їх в автомобіль і виїхали в невідомому напрямі. «Через 25 хвилин Леонід Бурич і Ігор Шамрай повернулися на виборчу дільницю. При цьому Ігор Шамрай був у порваній сорочці, на його обличчі виднілися синці. Від дачі яких-небудь пояснень за даним фактом Бурич і Шамрай відмовилися так само, як і виконувати свої обов'язки в комісії».
Голова Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин упевнений, що відбулися не останні позачергові вибори. Після голосування він заявив, що «нинішні вибори — це «свято зі сльозами на очах». Я не вважаю, що на цьому все закінчиться. Ці вибори не вирішать багатьох проблем і кардинально не змінять ситуацію. Таке ось умовне свято», — заявив Сергій Куніцин журналістам. У той же час кримський політолог Володимир Притула вважає, що «вибори відкрили перед країною досить сприятливі перспективи на шляху розвитку демократії. І тепер все залежить від цивілізованості політиків, чи зможуть вони чесно визнати вибір народу й благородно вирішити питання про владу».
Молитви, надії, скепсис
30 вересня — неділю віруючі християни Житомира, як і годиться почали з молитви. У Свято-Михайлівському кафедральному соборі Української православної церкви Київського патріархату настоятель храму отець Богдан виголошує молитву: він просить у Бога здоров'я і мудрості всім керівникам держави, благословення і добра для України та всіх її громадян, просить, щоб цей важливий для країни день пройшов у спокої і мирі. В тролейбусі літня жінка починає вголос вихваляти урядовців, і можна зрозуміти, що їй до вподоби лідер регіоналів. На зауваження зовсім молодого пасажира, що не можна агітувати в день виборів, вона реагує з неприхованим роздратуванням і називає його американським шпигуном. Водій міжміської маршрутки, прибувши до Новоград-Волинського, не відразу продовжує рейс, а їде спочатку голосувати. Провідник потягу Луганськ—Львів вже, коли вагони відходили від вокзалу у Новоград-Волинському, по мобільному телефону справлявся: «Саша проголосовал? Молодец». Тобто громадяни виборами цікавились, але черг, як на минулих перегонах, на виборчих дільницях не було, і загалом ситуація виглядала спокійною. Відтак кількість мешканців області, які вирішили використати своє право голосу виявилась суттєво нижчою ніж на попередніх виборах. На Житомирщині цей показник склав, за даними ЦВК на 20 годину 30 вересня, 58,48%. Однак голова Житомирської облдержадміністрації Юрій Павленко в розмові з «Днем» наполягав, що за, уточненими даними, в регіоні проголосувало 62% виборців. За його словами, добре те, що в області вибори відбулися, і що явка на дільниці на рівні середньоукраїнської. Однак, посилаючись на те, що голоси за ту чи іншу партію чи блок ще повністю не підраховані, від більш детальних коментарів утримався. До ексцесів, які, з точки зору міської влади Коростеня, були випадковими, а на думку голови виконкому Житомирської регіональної організації Народного Союзу Наша Україна Руслана Годованого підозрілими, слід віднести відключення струму вже в темну пору на восьми виборчих дільницях міста. І Р. Годований вважає, в тому числі у зв'язку із даним інцидентом, що високий результат Партії регіонів (близько 35%) у Коростені не дуже обґрунтований. Хоча відомо, що це місто досить давно має репутацію «червоного», бо його жителі активно підтримували комуністів, а згодом віддавали симпатії ще й регіоналам. Прихильність до ПР демонструють і окремі околиці Житомира, зокрема, Богунія, а також приміські селища Гуйва, Озерне, де або розташовані військові частини або живуть із сім'ями російськомовні відставні офіцери колишньої Радянської Армії.
На момент відправки матеріалу, за даними паралельного підрахунку більше 95% протоколів з виборчих дільниць штабом блоку НУ—НС, повідомив вже згаданий Р. Годований, Блок Юлії Тимошенко набирав в області близько 36% голосів, Партія регіонів — майже 22% (обидва результати значно перевищують аналогічні показники 2006 року. — В.К. ), блок НУ— НС — близько 15% (менше ніж у попередній кампанії). Однак, за його словами, позитивом є те, що громадяни могли вільно зробити свій вибір, і те, що «помаранчеві» сили в регіоні перемогли.
...Біля виборчої дільниці у Зарічанах Житомирського району запитую у молодої жінки з маленькою дитиною на руках (мати звуть Наталя, вона медпрацівник, а її шестимісячну донечку Богдана), чого вона чекає від цих виборів? Відповідь була: жінка хоче, щоб життя покращилось, щоб вона отримувала більшу зарплату, бо 500 гривень в місяць, які отримує зараз, явно не достатньо, щоб її дочка, коли виросте, змогла отримати хорошу освіту. Але інша молодиця, Ольга, в Сінгурах того ж району на подібне запитання відповіла дуже коротко: «Толку не буде». Отже тепер від наших політиків багато в чому залежить, чи здійсняться надії Наталі. Або справдиться прогноз Ольги.
Донецьк: хто «однозначно» переміг ще невідомо
Вибори в Донецькій області пройшли спокійно й без ексцесів. Такий висновок зробили не лише політологи, але й місцева влада, а також численні спостерігачі і експерти, які працювали в регіоні 30 вересня.
За словами глави правління Донецької обласної організації Комітету виборців України Сергія Ткаченка, незважаючи на певну кількість проблем і порушень на виборчих дільницях Донеччини, системного характеру ці інциденти не носили й масовими не були. Серед основних спірних питань, за його даними, на перше місце в Донбасі, як і в усій країні загалом, вийде низька якість списків виборців, а також незнання членами комісій виборчого законодавства.
Зокрема, через погану якість списків у Донбасі не зміг вчасно проголосувати навіть міський голова Донецька Олександр Лук'янченко, який на своє здивування не знайшов себе в списку. Як пояснили на дільниці №3 39-го виборчого округу, окружна виборча комісія виключила Лук'янченка зі списків внаслідок того, що з 29 серпня до 3 вересня його не було в Україні. І хоча за три дні до виборів Олександр Олексійович, як законослухняний громадянин перевіряв себе в списках, ні його самого, ні його дружини 30 вересня там не виявилося. Сам Лук'янченко заявив, що пов'язує дану проблему з поганою якістю списків виборців, і понарікав на те, що досі в Україні не складено єдиний електронний реєстр виборців. На те, щоб дістати право віддати свій голос, міському голові довелося витратити цілий день, і зрештою він зміг проголосувати лише після 20.00, оскарживши власну відсутність у списках у Ворошиловському адміністративному суді Донецька. Схожий випадок стався і з міським головою м. Красний Лиман, який також виїжджав наприкінці серпня до Росії, а прикордонники не дали інформації, що він повернувся на територію України. Проте він дізнався про це за 10 днів до виборів, подав скаргу і його включили до списку.
З іншого боку, блок Наша Україна — Народна самооборона в Донбасі виявив 140 тисяч двійників у списках виборців у Донецькій області. Про це повідомив керівник Донецького обласного штабу блоку Зіновій Шкутяк, за словами якого в м. Маріуполі багато які вулиці було включено до різних дільниць одночасно.
Окрім списків, в області були, безперечно, й інші порушення, серед яких експерти зазначають наявність наочної агітації на дільницях (у вигляді календариків чи плакатів, які не було вчасно знято), а також прихованої агітації в автобусах, які з'явилися в різних районах регіону та підвозили виборців до дільниць. Вже всередині автобуса громадянам ненав'язливо повідомлялося, що транспорт люб'язно надано Партією регіонів, проте ніяких закликів голосувати саме за неї не робилося. Зате були заклики іншого роду — приблизно з 11.00 Донецьком почала їздити машина з гучномовцем, який промовляв, що вже на 10.00 ранку явка в Західній Україні становила 50%. Далі донеччан закликали обов'язково прийти на дільниці та проголосувати, оскільки «від Донецька та Донецької області залежить доля виборів і не прийти на дільниці — значить зрадити «своїх». Аналогічний заклик звучав і зі спеціальних плакатів, вигаданих секретарем Донецької міської ради Миколою Левченком. На плакатах було написано «Ми чи вони?».
Тим часом явка на Донбасі мало кого радувала. І хоча партійні штаби регулярно доповідали, що за даними на таку ось годину вона перевищує показники 2006 року, загальний показник явки ледве перевищив 60%, що ніяк не втішило багатьох партійців.
На думку експертів, загальний характер зафіксованих порушень не може говорити про те, що яка-небудь політична сила навмисно намагалася вплинути на волевиявлення громадян. А ось те, що багато які члени комісій не знали закону, дає привід припустити, що на Донбасі в майбутньому ще може бути опротестування результатів на тих чи інших дільницях. Проблема полягає в тому, що до урн часто вкидався не належно оформлений контрольний листок, а також було порушено процедури опломбування урн, однак це, на думку спостерігачів, не є свідомим порушенням.
З іншого боку, ряд спостерігачів був обурений відвертим тиском, що здійснювався на членів комісій із боку представників деяких політичних сил. Так, внаслідок тиску з боку уповноважених осіб від БЮТ на дільниці № 23 39-го виборчого округу зомліла голова комісії Ольга Дубель. При цьому самі БЮТівці так і не змогли до кінця сформулювати претензії до голови комісії, і нарікали на наявність якихось незаконних списків донеччан, що ще не проголосували, яких ніхто із інших членів комісії не бачив. Проте Ольгу Дубель із роботи відвезла швидка допомога, яка зафіксувала різкий стрибок тиску, зумовлений стресом, а також серцевий напад.
Вибори в Донецькій області охороняли 12712 працівників міліції. Як заявив начальник головного управління громадської безпеки УМВС України в Донецькій області Віталій Бакшаєв, всі вони були на посиленому режимі несення служби, який тривав весь час, доки йшло голосування. За словами Бакшаєва, за весь день до міліції регіону надійшло 13 звернень від членів ДВК, однак усі вони незначні, і серйозно не впливають на виборчий процес.
Найбільш волаючим порушенням можна вважати напад на 16-ту виборчу дільницю 40-го округу в Донецьку, про що повідомила уповноважений представник від НУ—НС Наталя Арестова, яка працювала на цій дільниці.
За її словами, близько 25 молодих людей увірвалися в приміщення для голосування, притиснули спостерігачів від БЮТ і НУ—НС та міжнародного спостерігача з Грузії до стіни й відштовхнули представника НУ—НС, який закривав собою урну для голосування. Він упав і пошкодив одну з урн. Потім молоді люди вкинули до урни бюлетені. Вона зазначила, що після того, як нападники втекли, працівники міліції та інші члени комісії окрім БЮТ і НУ—НС, сказали, що не бачили, як вкидалися бюлетені.
На заключній нічній прес-конференції керівників Донецьких штабів БЮТ, НУ—НС і Партії регіонів усі вони заявили, що бачать лише хороші перспективи для своїх політичних сил, а керівник виборчої кампанії Партії регіонів Анатолій Близнюк навіть заявив, що «регіонали» «перемагають однозначно». Однак до 12.00 1 жовтня на Донбасі було підраховано лише 32% бюлетенів, тому місцеві партійці довідаються, хто ж «однозначно» переміг трохи пізніше.
Дніпропетровці по-новому придивляються до Тимошенко?
Мабуть, найбільш несподіваним результатом дострокових виборів до Верховної Ради України стали електоральні досягнення Блоку Юлії Тимошенко. Показники голосування за цю політичну силу за попередніми даними впритул наблизилися до показників Партії регіонів — безперечного фаворита парламентських виборів 2006 року. Сама Ю. Тимошенко, яка зосередила в нинішній кампанії головні зусилля на сході України, в день виборів прилетіла до Дніпропетровська, щоб проголосувати разом з чоловіком і дочкою за місцем прописки. Проте, як можна було здогадуватися, цей захід був одночасно розраховано на підвищення популярності Юлії Володимирівни серед мешканців рідного міста, звідки вона починала свою виборчу кампанію.
Результати екзит-пола, оприлюднені після закриття виборчих дільниць, спантеличили політиків і журналістів, які перебували в прес-центрі Дніпропетровської облдержадміністрації. Їхні дані свідчили про те, що БЮТ вдалося наростити підтримку на Дніпропетровщині майже в півтора рази. Як повідомив на прес-конференції керівник обласного штабу тимошенківців Іван Кириленко, за попередніми даними за БЮТ проголосувало від 23 до 25% виборців області. Ці цифри, поступалися показникам Партії регіонів, проте, можна вважати рекордними для блоку, оскільки раніше Ю. Тимошенко не користувалася особливою підтримкою серед земляків. Сама вона, визнаючи цю обставину, на початку виборчої кампанії пояснювала негативне ставлення до своєї особистості пропагандистською кампанією, шо розгорнули проти неї за часів президентства Л. Кучми. Схоже на те, що ситуація змінилася або, принаймні, в настроях дніпропетровців намітилися зрушення.
Дніпропетровський політолог Андрій Золотарьов вважає, що нинішню виборчу кампанію багато громадян сприймали як черговий раунд в протистоянні «двох Вікторів» — Ющенка і Януковича, яке почалося з президентських виборів 2004 року.
Після помаранчевої революції виборці поступово стали розчаровуватися в президентстві В. Ющенка, тепер — в уряді В. Януковича. Особливо після того, як почалося лавиноподібне зростання цін на продукти харчування, якого українці не пам'ятають із часів гіперінфляції. А. Золотарьов каже, що більшість дніпропетровців відверто не розуміли, навіщо потрібні дострокові вибори, а приблизно третина з них на початку виборчої кампанії не знали за кого їм голосувати. У зв'язку з цим серед виборців посилилися настрої на користь протестного голосування і небажання йти на вибори. На думку політолога, люди почали шукати альтернативу «двом Вікторам», що і позначилося на результатах виборів.
Потрібно визнати, що Ю. Тимошенко, на відміну від своїх конкурентів, вела виключно активну виборчу кампанію, до хрипоти пропагуючи програму «Український прорив». Крім того, на своїй батьківщині вона робила наголос на ностальгію за тим часом, коли Дніпропетровськ був «не першим, але й не другим містом» в Україні. Ці настрої на торішніх виборах вдало використав блок Лазаренка, що зумів відновити свій вплив на Дніпропетровщині. Юлія Володимирівна на одній з прес-конференцій прямо заявила про своє прагнення відновити минулий вплив своєї малої батьківщини в українській політиці. «Я б хотіла, — сказала вона, — щоб слава Дніпропетровщини, якою ми завжди так пишалися, починаючи від «Південмаша» і закінчуючи кадрами, які знав весь світ, крок за кроком відроджувалася. Тому що Дніпропетровськ завжди був серцем України». У разі успіху на виборах і повернення в прем'єрське крісло, Ю. Тимошенко обіцяла не тільки переглянути результати «прихватизації» ряду підприємств, що опинилися у сфері впливу донецького капіталу, але і заявила, що завжди намагалася допомогти в будівництві єдиної лінії дніпропетровського метрополітену, початої її колишнім соратником П. Лазаренком. Не виключено, що в нинішній обстановці, коли впливові в минулому дніпропетровські політики виявилися незатребуваними, погляди земляків звертаються в бік Ю. Тимошенко. Хоч як би там було, але в місцевій пресі енергійну Юлію Володимирівну вже порівнюють з Маргарет Тетчер і навіть з… Володимиром Путіним. Цілком виразно натякаючи на те, що нинішні парламентські вибори — це всього лише прелюдія до виборів президентських.
ДО РЕЧІ
Однією з головних новин вчорашнього дня стало повідомлення, що низка округів на Сході України затримують результати підрахунків голосів і не передають їх до ЦВК. Про це заявила заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента в Конституційному суді та ЦВК Марина Ставнійчук, за словами якої Секретаріат Президента занепокоєний цією ситуацією. Про це ж говорять і представники БЮТ. За словами керівника виборчого штабу БЮТ Олександра Турчинова, припинення подання інформації до Центрвиборчкому з боку Донецької та Луганської областей є навмисним. На його думку, це робиться з метою фальсифікації результатів виборів до Верховної Ради.
Анатолій Близнюк, заступник глави Донецької обласної організації Партії регіонів з цього приводу сказав: «Ми розцінюємо цю заяву, як неприкритий шантаж з боку БЮТ щодо членів виборчих комісій. Процес підрахунку голосів ще не завершено. І кожний відсоток голосів може стати вирішальним. Що ж до «притримання даних», то ми звертаємо увагу на те, що такі факти дійсно мають місце в області, але вони спеціально інспіровані представниками БЮТ, щоб зірвати тут процес підрахунку голосів. Наприклад, з 10 години вечора вчорашнього дня на 47-му окрузі (м. Макіївка) з 116 виборчих дільниць окружною комісією прийнято всього 14 протоколів з результатами виборів. Заступник голови комісії від БЮТ Іван Євдошняк і секретар від «Нашої України» Олексій Симоненко відмовляються під різними надуманими приводами приймати протоколи від голів дільничних комісій. Їхнього важкого тиску зазнає голова окружної комісії від КПУ Світлана Лаврушина та інші її члени. Більше того, одного з них, в результаті такого тиску, забрала «швидка» з нападом епілепсії. Зараз площа перед окружкомом забита десятками машин з округів і представниками міліції. Чим це закінчиться, невідомо. Взагалі ж, Донецька область, як і весь Схід України, мають дуже високу щільність населення, тому підрахунок голосів тут ведеться повільніше, ніж у Західних регіонах, де загальна кількість виборців менша».
