З 1 січня прийдешнього року невиліковного туберкульозу в Україні не залишиться. А якщо й залишиться, то дуже мало й на короткий час: з нового року Міністерство охорони здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я та благодійного фонду «Розвиток України» розпочинає реалізацію адаптованої стратегії лікування туберкульозу в усій Україні.
У світі існують три основні стратегії лікування туберкульозу. Перша з них, радянська, передбачає суцільне регулярне обстеження населення з подальшим лікуванням виявлених хворих у стаціонарах протягом року. Така політика в медицині орієнтована на збереження людського ресурсу, але не передбачає деяких особливостей хвороби, котрі з’явилися у нових штамів палички Коха. Щоб більш послідовно боротися з вірусом, у світі було розроблено інший підхід — так звану стратегію ДОТС, орієнтовану на мікроскопічне дослідження мазків хворих і здебільшого амбулаторному лікуванні пацієнтів. Об’єднання цих двох підходів нині названо стратегією ДОТС-Плюс, і буде впроваджено в Україні протягом 2007—2011 років.
З 2001 року стратегію ДОТС-Плюс практикували тільки в Донецькій області — одній з тих, де зафіксована найбільша кількість хворих. За чотири роки тут було відкрито кілька додаткових лабораторій, удосконалено методи дослідження й форми контролю за лікувальним процесом. Як результат — сьогодні тут стабілізовано показники захворювання після довготривалого зростання страшних цифр. Стабілізації рівня захворюваності, а згодом і спад епідемії туберкульозу, вважають у МОЗ, можна буде досягнути уже в найближчі роки.
Головною перевагою впроваджуваної стратегії медичний радник з боротьби з туберкульозом, представник ВООЗ в Україні Кестутіс Міскініс називає можливість лікування туберкульозу, стійкого до ліків. Якщо нинішня українська медицина майже нічим не може допомогти людям з такою формою захворювання, то новий підхід дозволить забезпечити їх ліками і зменшить державні витрати на діагностику захворювання.
Як уже писав «День», минулого року в Україні тільки на активну форму туберкульозу серед 100 тисяч населення хворіли 219 осіб. У абсолютних показниках це означає 103 тисячі українців із прогресуючою формою туберкульозу. Летальність на 100 тисяч населення складає близько 20 випадків і щороку зростає. Зараз у Міністерстві охорони здоров’я впевнені, що ефективність лікування, яка зараз не дотягує і до 80%, може скласти 90 і більше відсотків. МОЗ цілком підтримує адаптовану для українських умов стратегію. Уже прийнято державну програму боротьби з туберкульозом з урахуванням нових технологій і можливостей.
Впровадження в Україні стратегії ДОТС-Плюс дозволить реалізувати й основний принцип ефективного лікування хвороби — безперервність прийому ліків, а значить — і зменшення випадків адаптування вірусу туберкульозу до медичних препаратів. За словами К. Міскініса, причиною появи стійкого до ліків туберкульозу є якраз переривання лікувального курсу. За офіційною статистикою стійкий до ліків туберкульоз виявляється вперше тільки у 15 % хворих, тоді як при повторному лікуванні він трапляється майже у половини хворих. Серед уперше виявлених хворих на туберкульоз традиційно переважають маргінальні групи населення, а саме — люди працездатного віку, котрі не працюють. У 2005 році такі складали понад 47 % від загальної кількості виявлених хворих. Після закінчення (або переривання) лікувального курсу значна частина хворих не має достатньо засобів для існування, а тому знову потрапляє до групи ризику.
Залишається не вирішеним іще один проблемний бік справи — соціальний захист людей, які проходять лікування. Закон України щодо боротьби з епідемією туберкульозу гарантує тільки обов’язкове харчування людей, які перебувають у медичних закладах або лікуються амбулаторно. Але первинна інвалідність і непрацездатність настає майже у кожного хворого — в останні роки їх кількість сягає 10 і більше тисяч осіб. Інші види допомоги хворим держава залишає на розгляд місцевої влади та установ і організацій. При цьому, наприклад, під час розвитку проекту ДОТС Плюс у Донецькій області тільки чотири міста організували матеріальну підтримку пацієнтів туберкульозних диспансерів і цим домоглися того, що значна частина хворих не перервала лікування, а отже — й не дозволила хворобі перейти до більш серйозних форм. «Владі варто зрозуміти, що соціальна допомога хворим, як би дорого вона не коштувала, все одно є дешевшою, ніж пізніше лікування запущених форм туберкульозу», — наголосив Кестутіс Міскініс.
Більшу частину коштів на реалізацію проекту виділяє БФ «Розвиток України» — це 2,3 мільйона євро. Певні фінансові вливання слід очікувати і з бюджету. Як саме розподіляться гроші, поки що не відомо: поділ на галузі відбуватиметься весь час протягом реалізації проекту. Достеменно відомо, що за ці гроші буде створено сучасні лабораторії діагностики туберкульозу, в тому числі стійкого до ліків, а також проведено додаткове навчання лікарів-фтизіатрів та пульмонологів.