Завтра я повертаюся додому після перебування протягом понад трьох років на посаді Посла Канади в Україні. Мій наступник, новопризначений Посол Трой Лулашник прибуде через декілька днів. Я пишаюся тим, що протягом цих трьох років було багато зроблено для розвитку наших двосторонніх відносин, зокрема підписано двосторонню дорожню карту, в якій визначено пріоритети в наших відносинах; також вступив у дію Договір про обмін молоддю, який дозволяє молодим людям вільніше пересуватися в обох країнах. Ми започаткували переговори про зону вільної торгівлі, а декілька підписаних меморандумів про порозуміння допомагають розвивати наші двосторонні відносини в таких важливих галузях, як атомна енергетика й космос. Генерал-губернатор Канади, прем’єр-міністр Канади, спікер парламенту Канади, міністр міжнародної торгівлі та багато інших міністрів і членів парламенту відвідали Україну з 2008 року.
Однак, незважаючи на досягнення останніх років, я покидаю Україну з почуттям великого суму, оскільки недавні події можуть мати серйозні наслідки для наших двосторонніх відносин.
Канада не єдина у своєму розпачі в ситуації з демократією в Україні. Оскільки велика частина моєї країни була збудована українцями, я вважаю слушним сказати, що останні події особливо хвилюють Канаду й канадців.
Це пояснює причини проведення на початку цього тижня у парламенті Канади чотиригодинних спеціальних дебатів, присвячених Україні, щоб надати можливість членам парламенту висловити свої погляди на політику Канади щодо України перед ухваленням рішень урядом. Це дозволило провести важливу дискусію, яка є у записі і яка відбулася без формальностей чи партійного тиску, що асоціюється з парламентським голосуванням. Такі дебати є чимось надзвичайним, їх проводять у парламенті Канади лише в особливих випадках. У минулому їх організовували, щоб обговорити питання Югославії, Іраку й Афганістану.
Це також пояснює те, чому постійний комітет із закордонних справ і міжнародного розвитку парламенту Канади вчора провів зустріч саме про Україну й політику уряду Канади. Було запрошено спеціалістів із прав людини, демократичного розвитку і з питань України.
Важливо зазначити, що ми не робимо припущень і не передбачаємо якийсь присуд щодо звинувачень і результатів судового розгляду справ членів опозиції. Виникають питання щодо самого судового процесу. Кримінальний кодекс не можна використовувати в політичній боротьбі. Якщо взяти до уваги нинішні переслідування, то виглядає, наче суди стали інструментом нейтралізації політичних опонентів. Коли влада може не допустити опонентів до участі у боротьбі за владу, то як можна сподіватися, що наступні вибори будуть вільними й справедливими?
У канадській традиції — обстоювати принципи і справедливість. І такий принциповий підхід, що грунтується на демократії, верховенстві права та правах людини, є наріжним каменем зовнішньої політики моєї країни і буде в центрі реакції Канади на події в Україні.
Так, поточна ситуація є дуже сумною. Тимчасом як майбутнє України, безперечно, знаходиться в руках самих українців, співпраця Канади і України є міцною, вагомою й непохитною в усьому, що стосується свободи, демократії та справедливості.
Я бажаю вам усього найкращого. Aurevoir!
