Формат, в якому відбудеться сьогоднішнє засідання парламенту, може мати неоднозначні наслідки для поточної політики й навіть історії України. Якщо в сесійній залі під куполом зареєструється понад 300 народних депутатів, то це свідчитиме про те, що Верховна Рада України зовсім навіть і не мертва. Природно, в іншому випадку все скінчиться, головним чином, струсом повітря. Так що не гадатимемо на кавовій гущі, а розглянемо лише два існуючі варіанти.
Припустимо, табло не показало бажану для коаліції цифру 301. Не станемо описувати вірогідну реакцію присутніх. Що далі? Які подарунки підготували країні народні депутати, які не відмовилися від своїх мандатів? На жаль, вони відносяться в основному не до галузі економіки, яка насправді більше всього цікавить громадян, а до сфери політики, де зараз головна гра — це недоторканність і пільги. Спочатку на цьому ділі заробляв в основному блок НУ-НС, потім цю тему спробувала вибити в «помаранчевих» підків і «бурякових» кулаків Партія регіонів, запропонувавши вирішити питання, не чекаючи виборів. Можна припустити, що коаліція зважиться відмінити преференції для чиновників і відповідне рішення буде направлене до Конституційного Суду. Але чи захочуть самі судді позбавитися чималих переваг? Не виключено, що саме це стане для них головною спонукальною причиною, щоб, не заглиблюючись у суть справи, просто визнати Раду нелегітимною.
Але тут є одна невелика зачіпка. Навряд чи КС зважиться ухвалити своє негативне рішення щодо цього питання швидко. Прямо скажемо, це було б просто непристойно й опустило б рейтинг цього шанованого (раніше) в країні органа, як то кажуть, нижче плінтусу. Так що обов'язково повинна бути якась пауза. І ось нею-то й може скористатися парламент, щоб зробити країні хоч невеликий подарунок — розглянути проект нового бюджету й звіт уряду про виконання бюджету-2007.
Тим більше, що у Верховну Раду надійшли пропозиції Президента України Віктора Ющенка про збільшення витратної частини державного бюджету на фінансування Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ. (Чи не означає це, що на Секретаріат Президента, який ще недавно заявляв, що бюджет- 2008 може розглядати тільки новообраний парламент, зійшло просвітління?) Щоправда, голова бюджетного комітету Володимир Макеєнко (фракція Партії регіонів) повідомив учора, що сьогодні проект державного бюджету на 2008 рік не розглядатиметься. Він нагадав, що, відповідно до Конституції і Бюджетного кодексу, Кабмін повинен подати в парламент проект держбюджету на майбутній рік не пізніше 15 вересня. Поки ж уряд до цього не готовий. Проте Макеєнко розповів, що бюджетний комітет працює дуже активно: обробляє бюджетні пропозиції, що надходять і від народних депутатів, і від місцевих органів влади. «Згідно з Конституцією, ми повинні прийняти бюджет до 1 грудня, і ми це зробимо», — з упевненістю заявив Макеєнко, хоч відразу ж зазначив, що поки що не визначена навіть форма розгляду проекту держбюджету. За його словами, «сьогодні — завтра» планується ухвалити рішення щодо цього питання: чи проводитимуться парламентські слухання з питань бюджету, чи — спеціальне засідання Верховної Ради.
Тим часом у Секретаріаті Президента також активно працюють над бюджетними проблемами. Зокрема, там видали Президенту чергову цифру: фінансування освіти і, насамперед, середніх шкіл із 2008 року потрібно збільшити на 35%, а зарплату вчителям — на 40%. Хто б сперечався — потрібно. Але в той же день Президент, спілкуючись телемостом зі студентами, велів уряду обмежити витрати бюджету: «Переконаний, за тих темпів розвитку, які існують сьогодні, а вони близько 8%, узагалі необхідно було б ставити амбіційну мету — сформувати бездефіцитний бюджет. Переконаний, при професійному уряді така постановка проходить».
Тут нам, звичайно, потрібно глибоко замислитися. На що тут натяк? На те, що професійний уряд зумів забезпечити такі високі темпи розвитку? Чи на те, що він непрофесійний, оскільки в нього такий дефіцит, що породжується чи не щоденними Президентськими ініціативами, не витанцьовується? Запитання в тому, а чи бачили в Секретаріаті вже затверджений урядом документ? Якщо ні, то про що розмова?
Але розглянемо ще й другий варіант, за якого під парламентським куполом усе ж збереться 301 народний депутат. Чого чекати тоді? Недоторканність відмінять, але рішення КС, швидше за все, буде приблизно таким самим. Бюджет спробують обговорювати... Але головне, чого тоді доводиться чекати, це вже п'ятий указ Президента про розпуск парламенту. Можливо, навіть його прийме РНБО, заручившись підтримкою й підписами силовиків та «правоохоронців». Благо, при підготовці рішення щодо змін у закон про тендерні процедури «доцільні» юридичні підстави вже напрацьовані.
