Наш колега, фотожурналіст Леонід Добровольський. Його пристрасть до бджільництва настільки сильна, що він (за відсутності інших можливостей у місті) у себе на роботі (в редакції «Київська правда»), на так званому мертвому балконі, Леонід «поселив» вісім бджолиних сімей. «Колеги іноді наді мною сміються, але мед завжди їдять із задоволенням», — розказує він. До подорожчання цукру бджоляр ставиться спокійно — на його думку, найближчим часом мед подорожчає, але швидше за все, ненадовго.
Сьогодні підвищення цін на цукор стало головною складовою інфляційного процесу (за шість місяців інфляція в Україні досягла 6,4% — цукор за цей час подорожчав на 32,2%, а за червень — на 12,6%). Схоже, тертя всередині нової влади та її гілок, зумовлене далеко не повним виконанням вимоги Майдану і Президента відділити від неї бізнес, може і далі тримати в напруженні цей ринок і, головне, покупців цього продукту. Не випадково не чужий солодким інтересам і справам секретар РНБО Петро Порошенко прогнозує складності в ході розгляду парламентом законопроекту, що стабілізує ситуацію на ринку цукру в Україні. «Цукровиробники це блокують. На цьому тижні ми спробуємо їх переконати», — заспокоював він представників Європейської бізнес-асоціації і нагадував, що законопроект, розроблений РНБО та урядом, дозволяє Держрезерву придбати сьогодні цукор з тим, щоб восени, коли ціни на нього впадуть, підтримати цукровиробників. За словами П. Порошенка, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко цілком підтримує цей законопроект.
Тим часом Тимошенко звинувачує в небажанні вирішити ситуацію з цукром парламент. Однак там їй дають організовану відсіч. Прес-служба ВР пояснила, що внесений у квітні урядом законопроект про використання окремих видів сільгосппродукції для державної інтервенції відхилено парламентським комітетом iз питань аграрної політики, який не рекомендував вносити його до порядку денного. Що парламент і зробив. Лише 1 липня уряд направив до парламенту доопрацьований законопроект, який Президент (як відомо, у нього є любительська пасіка і його через це можна називати ще й головним пасічником країни) ще 10 червня визнав цей законопроект невідкладним і запропонував розглянути його в першочерговому порядку. Однак, зазначає прес- служба, як у попередній, так і в новій редакції документа уряд не запропонував пільгового режиму митного оподаткування за нульовою ставкою щодо цукру, як це зроблено для інших продовольчих товарів, які ввозяться в Україну для держінтервенцій. Що стосується законопроекту про імпорт тростинного цукру-сирцю і цукру-піску, говориться в повідомленні, то Кабмін до парламенту такий проект у поточному році не вносив.
«Вищесказане свідчить про фактичну відсутність адекватного реагування з боку уряду на економічні процеси, які відбуваються, зокрема на ринку цукру, незважаючи на застереження, які неодноразово висловлювалися в тому числі народними депутатами, щодо наявності причин для підвищення цін на цей товар», — у блискучому епістолярному стилі контратакує уряд прес-служба, вказуючи також, що «новою владою не можна стати на основі гучних гасел і безпідставних звинувачень всіх і вся».
Цікаво, що й міністр аграрної політики Олександр Барановський категорично проти пільгового завезення цукру-сирцю в Україну. Він вважає, що це може призвести до значного погіршення стану вітчизняної цукрової галузі, оскільки запаси цукру в країні на сьогодні становлять 700 тисяч тонн при щомісячному споживанні лише 150 тисяч тонн. За його словами, ряд комерційних структур просто притримують реалізацію цукру, викликаючи зростання цін на нього і, таким чином, домагаються прийняття ухвали про пільгове ввезення. Міністр розповів про високу прибутковість при реалізації тростинного цукру в Україні і висловив здивування в зв’язку з тим, що до цього часу з Держрезерву не реалізовано 63 тисячі тонн цукру, які могли б вплинути на ринок і стабілізувати ціни. На його думку, після завершення сесії парламенту, вони й без усяких законів знизяться.
Така ось дискусія зацікавлених у цукрі осіб. Природно, в ній не чути голосу рядового споживача, який змушений сьогодні майже вдвічі переплачувати. Господині обурюються на кухні і прохають членів родини в чай більше двох ложечок не класти, а то не залишиться на варення. Але вони в результаті якось викрутяться. А ось як переживуть цей солодкий удар пасічники? Один добрий знайомий — ентузіаст бджільництва — розповів, що на пасіці без цукру не втриматися — бджоли загинуть. Їх потрібно підгодовувати і навесні, коли немає узятку, і, головне взимку, та й увесь рік потрошку, щоб стимулювати активність комах. А меду, на його думку, цього року буде небагато, оскільки ні акація, ні липа по-справжньому не квітнули. Вся надія лише на гречку. У будь- якому разі цукру бджолам буде потрібно багато. Тому пасічник зiзнався, що буде змушений купувати його навіть у тому випадкові, якщо ціна підніметься до 10 гривень і доведеться продати машину, щоб не занапастити бджолині сім’ї. Чи здатні на подібні жертви інші пасічники? Відповіді — в коментарях «Дня».
КОМЕНТАРI
Лідія ДУДКА, виконавчий директор асоціації «Укрбджолопром»:
— Зараз цукор коштує 4,5—4,7 гривні, а для того, щоб отримати п’ятдесят кілограмів меду потрібно, як мінімум, 100 кілограмів цукру. Ось і порахуйте, почім повинен бути мед. Адже для його виробництва потрібен не лише цукор. Потрібні нові вулики, рамки, і ще їх потрібно постійно лагодити, та й праця пасічника, хоча й приємна, але не з легких і її потрібно оплачувати або принаймні враховувати. Навіть у тому випадкові, якщо мед виготовляти лише з цукру, він коштуватиме 20 гривень за кілограм. І тоді немає ніякого резону займатися бджільництвом. Щоб тримати бджіл і щоб це було рентабельно, цукор повинен коштувати не більше, аніж 2,5 гривні.
Василь НЕРУС, глава донецької обласної громадської організації «ТАК!», представник донецького обласного відділення «Братства бджолярів Україні»:
— 12 травня члени нашої організації були на пасіці в Бортничах, де спілкувалися з Президентом. Тоді він запропонував об’єднати бджолярів України та розширити виробництво меду, поліпшити процес його переробки. Нещодавно таке об’єднання з’явилося і в Донбасі, і донбаські бджолярі почали діяти спільно, що їм дуже допомагає справлятися з тимчасовими труднощами. Особливо це важливо зараз, коли подорожчав цукор, а окрім того й бензин, що також безпосередньо нас стосується. Пережити ці часи бджолярам складно, але ми розуміємо, що такий стан справ об’єктивний — така спадщина колишньої влади. Стара влада залишила в засіках дуже обмежений запас цукру, скоротила площі вирощування буряка, розвалила сільськогосподарське виробництво. Власне кажучи, у нас у запасах залишилося лише декілька десятків тонн цукру, що, звичайно ж, дуже й дуже мало. Адже ще до революції в Україні на експорт постачалося 60% цукру, а в СРСР працювало понад 200 цукроварень. Тепер же ми живемо за принципом «не до жиру, аби живу».
Більше того, значну частину цукру скупили посередники, які штучно накрутили ціни. Загальний настрій, який зараз об’єднує бджолярів Донецької області, можна схарактеризувати так: «Рятуйся хто як може!» Пропозицій із поліпшення ситуації зараз, на жаль, немає ніяких.
Але ми все ж не сумуємо. Як відомо, процес переробки буряка на цукор відбувається в жовтні-листопаді, коли поповнюються основні річні запаси продукту. Нам просто потрібно почекати до цього часу — адже залишилося не так уже й багато. Окрім того, ми розуміємо зараз, що держава дуже хоче допомогти бджолярам, але не може цього зробити з об’єктивних причин — нагромадилося дуже багато інших проблем, які потрібно вирішувати в першу чергу. Але я впевнений, що це проблема тимчасова і все буде подолано.
Віталій ЖАБЧУК, провідний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового господарства:
— Без сумніву, слова «лісовий мед» діють на споживача безвідмовно. Пасіки у лісі наші предки ставили завжди. Тут був затишок, добра коромва база. Адже найякісніший мед той, який містить багато складників, зібраних у чистій природі природним шляхом. І кілька років тому волинські лісівники вирішили повернути собі давню славу виробників якісного меду і відновити лісове бджолярство на промисловому рівні. Бо, як каже наш начальник Богдан Колісник, «той не господар, хто дозволить у своєму лісі ставити чужі пасіки».
Нині пасіки є у кожному з 15-ти держлісгоспів, а ще їх мають завести у себе всі мисливські господарства. Адже без бджіл, наприклад, і волинські зубри не матимуть тієї корисної рослинності, яка їм потрібна. Волинським медом вже цікавляться чехи, німці, шведи, прибалти... Навіть японці — але придивляються до нашої екології... Звичайно, ситуація на цукровому ринку могла б боляче вдарити по нашій системі, але ж на те ми й господарі, щоб від неї не залежати. Насіяли медоносів (фацелію, буркун, коріандр та інші трави), які мають цвісти саме у серпні, коли бджіл треба готувати до зими. Тоді їх треба підгодовувати, давати дві третини цукру, а одну третину меду. Коли «харчі» у такій пропорції, бджоли входять у зиму міцніші, добре зимують. І якби ми сподівалися лише на магазинний цукор, то, порахували, затрати мали б більші, ніж прибутки. А так бджоли наберуть нектару з медоносів.
Тетяна ГНУТОВА, головний бухгалтер пасічного колективного підприємства (Стара Синява, Хмельницька область):
— Ситуація, що склалася на ринку цукру, мабуть, поставить хрест на бджільництві. Гуртові покупці більше семи гривень за кілограм меду не дають, а кілограм цукру — до п’яти гривень. Вже 20 серпня нам треба дати по 10 кілограмів цукру на кожну із 1226 бджолосімей. Сезон цукроваріння, коли, можливо, ціна на солодкі кристали впаде, раніше 15 вересня не почнеться. І ще ніхто не знає, чи та ціна впаде. В нас завжди так: ціни ніколи не повертаються «назад», хоч би які кроки урядовці не робили.
Гуртові покупці меду не підвищують ціну, бо вказують на низьку купівельну спроможність населення. Пасічники — у паніці. Передбачають шалені збитки. Кажуть, що краще ніж віддавати за безцінь мед, залишать цей продукт бджолам. Замість цукру. Тоді із чого ж платити зарплату, податки? Галузь, яка тільки-но почала давати прибутки, — на межі зникнення. До речі наше підприємство одне із небагатьох діючих у Старосинявському районі. Поки що...
Михайло КИСІЛЬ, власник пасіки і спостерігач за пасікою Харківського зооветеринарного інституту:
— Що зараз говорити про те, як вирішувати цю проблему, якщо підгодівля цукром відбувається наприкінці серпня — на початку вересня, а поки що чекаємо, що вирішать в уряді. Протягом буквально 1-2 тижнів обіцяє обласна влада, «Харківцукорзбут», що цукор (близько 4 тисяч тонн) привезуть із західних регіонів України і тоді поступово, можливо, ціна на цукор впаде й опуститься до позначки в чотири гривні. До того ж говорять, що у вересні на цукроварнях почнуть переробляти харківську сировину і ціна, за деякими прогнозами, має знизитися до трьох гривень. Потрібно чекати поліпшення ситуації, адже в іншому випадкові залишимо бджолам на корм частину меду. Лише на один вулик потрібно зварити 10 літрів сиропу. Можна собі лише уявити, за нинішніми і майбутніми цінами, в яку «копієчку» виллється підгодівля бджіл, якщо середня домашня пасіка складається з 20—30 вуликів. А що говорити про великі пасіки? Не залишиш же бджіл на зиму голодними. Робота піде прахом, пасічники зазнають збитків, ціни на мед підскочать, купівельна спроможність впаде. До речі, постраждаємо не лише ми, але й ті, хто виготовляє «липовий» мед, іншими словами — несправжній, розведений сиропом. Про своїх «підопічних» я потурбувався закупивши цукор, коли підвернулася вигідна пропозиція. До речі, досвідчені бджолярі знають, як зростають влітку ціни на цукор. І добрий господар витримує удар.
Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»,
Наталія МАЛІМОН, Волинь,
Марина ГОЛІНА, Харків
ДО РЕЧI
«Я не виключаю можливості в 2005 році квотування позиції щодо ввезення цукру-сирця. Але цю позицію я підтримаю лише в тому випадку, якщо це необхідно для балансу попиту-пропозиції», — сказав Віктор Ющенко, перебуваючи в рідних місцях — на Сумщині, де проходив форум «Відродження села — справа молоді». Президент зазначив, що в іншому разі він буде категорично проти пільгового ввезення цукру-сирця, оскільки раніше були випадки спроб введення квот на цукор-сирець для здійснення спекулятивних операцій. Чи не тому парламент у середу не підтримав урядовий законопроект про державне регулювання виробництва і реалізації цукру, необхідний для вступу України у Всесвітню торгову організацію?
