Завтра в польському місті Казімєж-Дольний відбудеться вже друга з початку року зустріч між президентами України та Польщі. З часу, що минув після зимової зустрічі Леоніда Кучми та Александра Квасьнєвського в Югославії, дещо змінилося: в Україні поглибилася політична криза, тональність Заходу в розмовах із Києвом стала набагато жорсткішою, стало складатися враження, що Україна ризикує опинитися в такій самій міжнародній ізоляції, як Білорусь. Зустріч українського та польського президентів, здається, спростовує цю тезу.Напередодні зустрічі президентів міністри закордонних справ України та Польщі запропонували «Дню» спільну ексклюзивну статтю, в якій розглядаються і нові можливості для стратегічного партнерства двох країн, і нові виклики. Здається, саме поняття стратегічного партнерства, незважаючи на всі супутні обставини, нарешті «обростає» реальністю.
Головною цінністю, яка сприяє формуванню та розвитку контактів між нашими незалежними державами і суверенними народами протягом останніх десяти років, залишається ідея добросусідства України та Польщі. Ці десять років не є надто значним періодом, якщо порівняти їх з багатовіковою минувшиною наших народів, однак вони є винятковою сторінкою нашої історії. Це період мирного співіснування та співпраці, який створює основи сучасних і майбутніх українсько- польських відносин у цілковито новій геополітичній ситуації. Добросусідство України та Польщі є також зразком для інших держав нашого регіону, впливає на зміцнення його стабільності та безпеки. Це є нашим спільним внеском у зміцнення та збагачення Європи.
Наш спільний внесок в українсько-польський діалог про сучасне та минуле — це роздуми про спільну спадщину українсько-польського сусідства. Він є також стимулом до пошуку того, що зміцнить і збагатить наше партнерство. Тому ми з повною відповідальністю запевняємо, що визначені протягом останнього десятиріччя напрями співробітництва можуть і повинні бути розвинуті. Дедалі виразніше ми відзначаємо те, що нас об’єднує, і те, що нас розділяє.
СТРАТЕГIЧНЕ ПАРТНЕРСТВО
В сучасному українсько- польському сусідстві ми знаходимо не лише спільність історичної долі, яка поєднує обидва народи, але, передусім, важливий стратегічний інтерес.
Українсько-польська співпраця, що спирається на єдність поглядів стосовно принципових питань майбутнього Європи, стала на нашому континенті фактом стратегічного значення. Інтенсивні добросусідські відносини між Україною та Польщею належать до важливих питань сучасної Європи. Це визначають як розмір та людський потенціал обох держав, так і можливість розширення впливів інтегрованої Європи. Тим самим, завдяки українсько-польському стратегічному партнерству розбудова архітектури європейських відносин у галузі безпеки отримує самодостатню вартість і новий вимір. Україна підтримала польське прагнення вступити до НАТО. Незмінною залишиться прагматична орієнтація України на співпрацю з Північноатлантичним Союзом, підтвердженням чого є встановлення особливого партнерства між Україною і НАТО, участь України в Програмі «Партнерство заради миру», а також українсько-польська військова співпраця, зокрема у рамках польсько-українського батальйону миротворчих сил. Польща була і є адвокатом українських прагнень до інтеграції з Європою.
В недалекому майбутньому Польща стане членом Європейського Союзу. Для України це — поки що питання віддаленої перспективи. Однак для Польщі є суттєвим, щоб на майбутньому кордоні між Європейським Союзом і Україною не з’явилася нова «залізна завіса».
Польща буде активно діяти з метою відпрацювання рішень, завдяки яким країни, що залишаться за межами ЄС, зможуть брати участь у співпраці всіх народів і держав континенту. Особливим завданням і обов’язком Польщі буде співробітництво з європейською спільнотою у напрямку формування європейської ролі України та її підготовки до сусідства з Європейським Союзом. Як сусіди, ми потрібні один одному для формування політики щодо нашого регіону, а також задля глобальних процесів, учасником яких стала Центрально-Східна Європа зовсім недавно, і які будуть вирішувати майбутнє світу: вільне переміщення капіталів, зростання значення нових технологій, інформаційна та комунікативна інтеграція. Ці виклики стоять як перед Україною, так і перед Польщею.
Сучасна Україна знаходиться на складному етапі будівництва і зміцнення свого суверенітету. Ця складність полягає, передусім, у тому, що йдеться про початковий етап створення засад нового суспільно-економічного ладу. Це вимагає як від влади, так і від громадян України значних зусиль у здійсненні трансформації і нерозривно пов’язане із зростанням самопожертв у разі, якщо реформи матимуть половинчастий характер. Україна вже досягла на цьому шляху значних успіхів.
Польща — держава, якій від початку дев’яностих років вдалося багато досягти у трансформації соціальної, політичної та економічної системи, а також на шляху євроатлантичної та європейської інтеграції. Досягти цього вдалося завдяки рішучості як польської влади, так і польського суспільства. Використовуючи набутий досвід політичних та економічних реформ, Польща розуміє необхідність створення інститутів політичного та суспільного діалогу з Україною, які можуть підтримати та зміцнити процеси трансформації в Україні.
З початку дев’яностих років Україна та Польща усвідомили необхідність і перспективу тісного партнерства. За десять років співпраці вдалося створити унікальні як в українсько-польській історії, так і на тлі європейської співпраці, міждержавні відносини між Україною та Польщею. Ми переконані, що це партнерство не має альтернативи.
Ми не забуваємо також, що стратегічне партнерство — це водночас взаємні обов’язки партнерів. Рівень українсько-польського партнерства, який створює добру основу для дальших успіхів у нашій співпраці, вимагає також критичного погляду на спільні здобутки.
ІНСТИТУТИ УКРАЇНСЬКО- ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ
В українсько-польських відносинах дійшло до унікальної інтенсивності політичного діалогу, створено підстави для добросусідства у формі значної правової бази, повної відкритості міжлюдських контактів, сталих інститутів міждержавного діалогу, а також впровадження механізмів, зокрема економічної співпраці.
Підтримка та розвиток нинішнього рівня партнерства між Україною та Польщею значною мірою залежить від збереження нинішніх політичних контактів, зміцнення суспільного діалогу, який має відношення до національного поєднання, а також успіху реформаторської політики в Україні. Реалізації цих завдань сприяє низка вже існуючих постійних інститутів українсько-польського співробітництва:
— Консультаційний комітет президентів України та Польщі.
Перше робоче засідання Комітету відбулося 27 травня 1993 року. Комітет займається проблемами регіональної безпеки, стратегією економічної співпраці, проблематикою національних меншин, питаннями регіональної співпраці та створення нових магістралей для транспортування енергоносіїв. Комітет дає можливість проводити поточні двосторонні консультації з найбільш актуальних для обох сторін проблем;
— Українсько-польська змішана комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва.
Комісія створена у січні 1993 року. Вона є основною, в широкому розумінні, інституційною формою економічного співробітництва між Україною та Польщею. В її роботі беруть участь представники всіх зацікавлених міністерств та відомств обох держав;
— Українсько-польський економічний форум.
Був заснований у 1998 році у Жешові. Це — формула щорічних зустрічей, яка забезпечує українським та польським підприємцям можливість обміну реформаторським досвідом та презентації пропозицій співпраці, а також обговорення проблем, пов’язаних зі спільним пошуком спонсорів для конкретних проектів. До участі у засіданнях форуму запрошуються також представники українського та польського урядів, політики, парламентарі та підприємці;
— Українсько-польська та Польсько-українська парламентські групи;
— Українсько-польський/Польсько-український Форум створено у 1992 році, його діяльність відновлена у 1999 році. Він об’єднує відомих представників науки та культури наших держав. У рамках Форуму, серед іншого, одержала активну підтримку ідея створення Українсько-польського університету;
— постійна Українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції.
Її організаційне засідання відбулося у березні 1999 року. Роботою Конференції керують заступники міністрів закордонних справ України та Польщі. В її роботі беруть участь представники всіх зацікавлених міністерств і відомств обох держав. Патронат над Конференцією здійснюють прем’єр-міністри України та Республіки Польща. Відбулися чотири засідання Конференції, яка є формою передачі українським партнерам польського інтеграційного досвіду, знань про процес входження до ЄС, дає можливість здійснювати широкий аналіз українсько-польських відносин на тлі наближення обох держав до Європейського Союзу;
— Польсько-Американсько-Українська Ініціатива Співпраці.
Співпраця урядів Польщі, США та України в рамках ПАУІС (ініціатива її створення народилася в Києві 1998 року) охоплює три сфери: макроекономічні реформи, розвиток малого та середнього підприємництва, формування системи місцевого самоврядування. Завданням ПАУІС є підтримка економічних реформ в Україні шляхом передачі польського досвіду. Особливо важливою є практика співпраці неурядових організацій трьох країн. У рамках ПАУІС було призначено понад 30 грантів;
— польський Інститут у Києві. Цей Інститут, який діє в столиці України впродовж двох років, став одним iз важливих культурних центрів.
Ми хотіли б, щоб українсько- польські відносини не обмежувалися лише добрими стосунками між інституціями та політичними елітами, але були також наповнені дієвими контактами між громадськістю. Це прагнення знайшло своє відображення у прийнятій президентами наших держав у травні 1997 року Спільній заяві «До порозуміння та єднання». Діалог поєднання потрібен як нашим народам, так і всiй Європі. Він розвивається хоч не без труднощів, однак стабільно. В умовах повної відкритості кордонів цей діалог став справжнім порозумінням між сувегромадянського суспільства (наприклад, місцевого самоврядування) і свідчать про те, що це середовище добре орієнтується в реаліях України, в українському неурядовому секторі.
Можна говорити про велику інтенсивність українсько-польських контактів у сфері культури та науки. Особливий наголос у нашій співпраці ми прагнули б зробити на контактах молоді, що вважаємо найкращим засобом подолання негативних нашарувань історичного минулого.
Будуючи майбутнє, ми не повинні забувати про нашу історію, яка нас єднає і виступає міцною основою нашого сусідства. Тому ми розглядаємо діалог на тему важких, а часто болісних сторінок нашої історичної спадщини, як категорію обов’язку. Процес поєднання українського та польського народів вимагає наших спільних роздумів над минулим.
Наші держави багато роблять і прагнемо запевнити й надалі робитимуть для увічнення історичної пам’яті наших народів, так, як це зроблено у Харкові, Явожно, Варшаві та Кракові, а невдовзі буде зроблено й у Львові. багато зробити для того, щоб ми могли стверджувати: усі проблеми українців у Польщі та поляків в Україні вирішені.
АСПЕКТИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА УКРАЇНСЬКО- ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ
Велике значення для України та Польщі мають економічні ініціативи в масштабах регіону. Особливе зацікавлення викликають проекти у галузі транспорту та енергетики. Одним iз таких вагомих починань є робота над транспортною мережею Балтійське море — Чорне море (Гдиня/Гданськ — Одеса/Іллічівськ), метою якої є збільшення вантажоперевезень, а також пристосування залізничної, автомобільної та портової інфраструктур цього транспортного коридору до міжнародних стандартів. Наше спільне зацікавлення полягає у тому, щоб підтримувати розвиток економічної діяльності, в тому числі українсько-польських суб’єктів, які обслуговуватимуть транспортний коридор Одеса-Гданськ.
Одним iз важливих питань укбезпечити Україні диверсифікацію джерел енергоносіїв, підвищити її енергетичну безпеку. Реалізація проекту транспортування нафти шляхом Одеса—Броди—Гданськ створює також можливість альтернативного забезпечення нафтою та її комерційного транзиту через територію Польщі. Про особливості втілення у життя цього проекту ведуть переговори спеціальні комісії, створені в рамках українсько- польської змішаної Комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва. Українська сторона наполегливо працює над закінченням спорудження нафтопроводу Одеса—Броди.
Як кандидат у члени ЄС Польща будує свої відносини з Україною також через призму політики Європейського Союзу щодо неї. Польща із задоволенням сприйняла Спільну стратегію ЄС стосовно України, яка передбачає співробітництво з Україною щодо створення спільної енергетичної інфраструктури, будівництво транспортних сполучень, в тому числі і для транзиту енергоносіїв. У реалізації цих планів зацікавлена також і Польща.
Представлені вище міркування схиляють до думки, що формування стратегічного партнерства між Україною та Польщею залежить як від історичних зв’язків, так і від реалій та викликів сьогодення. Важливо й те, що добросусідство між Україною та Польщею безпосередньо впливає на стабільність та європейську безпеку, а також на зміцнення нашого регіону.
Найближчими роками Україну та Польщу очікують нові виклики. Польща стане членом Європейського Союзу, а Україна опиниться перед перспективою становлення свого сусідства з ЄС. Для нас є незаперечним той факт, що Україна та Польща, які інтенсивно співпрацюють у багатьох галузях, мають можливість внести вагомий внесок у розбудову безпечного сусідства Європейського Союзу з державами, які до нього не належать.
Це завдання і обов’язок як України, так і Польщі щодо Європейського Союзу, а також стосовно наших безпосередніх сусідів та сусідів по регіону, дорога до яких пролягає через наші території і через досвід нашого сусідства. ренними народами. Вважаємо, що Україна та Польща з користю для справи використають можливості свободи пересування та відкритості суспільного життя, які народи Центральної та Східної Європи створили для себе впродовж 10 років.
Своєрідну частину процесу поєднання народів становить багатосторонній діалог між українською та польською громадськістю. У цій сфері констатуємо наявність значної кількості неурядових організацій. Програми багатьох польських неурядових організацій зосереджені, передусім, на наданні сприяння у перетворенні української економіки, а також розбудові раїнсько-польського переговорного процесу є знайомство з українською концепцією диверсифікації джерел енергопостачання. В дискусії щодо європейської енергетичної безпеки та нових газопроводів Польща, яка керується спільним прагненням зміцнювати українсько-польське партнерство, прийматиме лише такі рішення, які будуть узгоджуватися з інтересами України.
З 1997 року тривають українсько-польські переговори щодо проекту нафтопроводу Одеса— Броди з можливістю продовження його на територію Польщі. Будівництво цього шляху транспортування каспійської нафти може за
З великим задоволенням можемо відзначити, що ми пам’ятаємо і про те, що дали нашій історії великі творці української та польської літератур. Наближається до завершення відновлення музею Юліуша Словацького в Кремінці, а у варшавському сквері імені Тараса Шевченка постане пам’ятник великому українському пророковi.
Ми знаємо, що справжній діалог вимагає часу. В ньому має бути знайдене місце і для проблематики національних меншин. Сучасна Європа надає великої ваги гарантуванню їм належного місця в громадянському суспільстві. Наші держави вже багато зробили в цьому напрямку, однак ще мають
