Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна книжкова — Росії, яка читає

10 вересня, 2008 - 00:00
ВІКТОР ЧЕРНОМИРДІН ЗАМИЛУВАВСЯ «ПЕТЕРБУРГСКИМИ ПОВЕСТЯМИ»

Завершила свою роботу XXI Московська міжнародна книжкова виставка-ярмарок. Справдилися прогнози експертів: цього року вона стала найпотужнішою за всю історію свого існування. Судячи з кількості проданих квитків (вони коштували по 60 карбованців, що дорівнює нашим 12 гривням), виставку відвідало понад 300 тисяч гостей. І кожний ішов з виставкового центру з пакетом придбаних книжок. Книголюбам було з чого вибирати, адже на книжкових розкладках було представлено понад 180 тисяч назв книжок. До того ж, у програмі ММКВЯ були численні презентації, зустрічі з письменниками, автограф-сесії, круглі столи.

КНИЖКОВІ ПЕРЕМОГИ

Свою яскраву фарбу в палітру «вересневого зібрання творів» внесла й Україна. Як сказав керівник української делегації — перший заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, від виставки українська сторона очікувала перш за все міжнародного визнання України як книжкової держави, а по-друге, — економічного результату, що виллється у збільшення експорту української книжки за кордон.

Перше завдання було виконано вже під час роботи книжкового форуму. Яскравим підтвердженням тому стала і перемога в міжнародному конкурсі «Мистецтво книги», що проводиться між країнами-учасницями СНД.

Гран-прі цього року отримало українське видавництво «Грані-Т» за книжку Миколи Гоголя «Петербургские повести». Унікальні ілюстрації до цієї книжки ще 20 років тому зробив львівський художник Юрій Чаришников. Він працював над циклом літогравюр п’ять років. Жодне видавництво не відважилося їх тоді друкувати через їхню сюрреалістичність. І тільки цього року художник знайшов підтримку та розуміння видавців.

Премію директору видавництва «Грані-Т» Володимиру Пузікову вручив Надзвичайний та Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін. Він, зокрема, сказав, що це видання — хороший початок підготовки до 200-річного ювілею Миколи Гоголя. Крім почесного диплому, видавництво отримало від Фонду гуманітарного співробітництва держав-учасниць СНД сертифікат на 1 млн. карбованців. За ці гроші книга-переможець буде закуплена у видавництва та розповсюджена в країнах СНД. Перший комплект книжок поїде до Душанбе, де найближчим часом відбудеться ІІІ Форум творчої та наукової інтелігенції. Книжку подарують учасникам форуму та бібліотекам і науковим установам Таджикистану.

Із Москви Україна привезла ще одну нагороду. Першу премію у номінації «Арт-книга» отримало державне видавництво «Мистецтво» за книжку «Нариси з історії костюмів».

— Цьому фундаментальному дослідженню автор Костянтин Стамеров присвятив усе життя, — розповідає директор видавництва Ніна Прибєга. — 25 років працював над книжкою народний художник України Микола Грох. Це велике визнання їхньої праці.

До речі, обидві книжки були у вільному продажу на виставці. Незважаючи навіть на те, що коштують ці фундаментальні видання чимало (вартість «Петербургских повестей» дорівнює 500 гривням), всі примірники були розпродані вже у перші дні роботи виставки.

ВІД АТЛАСІВ — ДО НЕОРГАНІЧНОГО МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА

Миттєво розійшлися плани міст України, карти автомобільних доріг, привезені видавництвом «Картографія». У видавництві «Мистецтво» запитували великі подарункові альбоми «Софія Київська», «Храми України».

Увагу відвідувачів привернули до себе і наукові видання з технічних дисциплін та точних наук. Український вчений Георгій Гнесін на виставці презентував перший том енциклопедичного видання «Неорганическое материаловедение». На моє запитання, чи варто везти на книжкові виставки видання, які розраховані лише на фахівців, а не на широкий загал читачів, що цікавляться здебільшого науково-популярною літературою, вчений схвильовано відповів:

— А ви хочете, щоб про Україну думали як про державу, яка не має ні науки, ні промисловості? Ми привезли в Москву 50 примірників книжки, і всі вони розійшлися. До стенду української наукової літератури підходили фахівці з Московського інженерно-фізичного інституту та Московського інституту надтвердих матеріалів.

Адже наше видання об’єднує в собі знання цілого ряду наук — фізичної хімії, фізики твердого тіла, сучасних методів досліджень для використання в сучасному приладобудуванні, космічній галузі, літакобудуванні, машинобудуванні, електроніці. У нас вже є замовлення на книгу із США, Франції, Греції, Ізраїлю. Там, де працюють російськомовні вчені, є потреба в наукових виданнях.

Великі дискусії виникли під час презентацій книг на гострі політичні та історичні теми — таких, як, скажімо, третій енциклопедичний том «Україна-Європа: хронологія розвитку» (керівники проекту — доктор філософських наук Анатолій Толстоухов та народний депутат IV і V скликання Володимир Зубанов) та публіцистична книга Дмитра Табачника «Утиный суп» по-украински».

Узагалі дискусії були особливою ознакою московської виставки. Відбувалися вони і під час заявлених круглих столів, і просто біля стендів видавців. До української експозиції підходили наші земляки, які давно живуть в Росії, щоб купити книгу, поспілкуватися українською мовою. Були і зовсім курйозні випадки. Молода дівчина придбала останній екземпляр книги видавництва «Грані-Т» «Петербургские повести» і наполягала на прес-релізі про цю книгу. На наше запитання, яке друковане видання вона представляє, почули таке: «Я оформлювач нового, дуже дорогого і модного ресторану. І ваша книга буде частиною нашого декору». А гостя з російського міста Ульяновська дуже хотіла придбати одну з фотографій фотовиставки газети «День», на якій зображено зуби коняки. Це була робота Олександра Свистунова «Мені б такі». Виявилося, що відвідувачка — стоматолог, і це фото, на її думку, буде гарним подарунком для колег.

ШЕВЧЕНКО ЗАВЖДИ В ПОШАНІ

Велику цікавість викликала у відвідувачів художня література. Попитом користувалися мініатюрні видання видавництва «Фоліо». Віктор Черномирдін, наприклад, під час огляду експозиції зацікавився мініатюрною збіркою афоризмів «Держава — це я», яка, до речі, була розкрита на цитаті Менандра «Власть придает словам отпечаток правды». Господарі стенду подарували цю книгу пану послу.

— Кожний другий відвідувач запитував книги Тараса Шевченка, Сковороди, Котляревського, Лесі Українки, — розповідає комерційний директор видавництва «Фоліо» Наргіс Гафурова. — Причому класику охоче купують як мовою оригіналу, так і в перекладі російською. Користувалися попитом і книги сучасних українських авторів — Андрія Куркова, Юрія Андруховича, Валентина Бадрака, Ірен Роздобудько. Звичайно, якщо порівнювати з обсягами наших продаж на Київській книжковій виставці-ярмарку або на Львівському книжковому форумі, то тут вони набагато менші. Але те, що українська книжка має попит у Москві, є оптимістичним прогнозом її просування на російський ринок.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін також уважає, що українська книга готова іти на російський ринок:

— Ми розраховуємо, що цього року експорт книг у Росію складе близько 4 млн. грн. Звичайно, в порівнянні з імпортом російської книги це дуже мало. Але сподіваємося, що обсяги з кожним роком збільшуватимуться. Популяризувати українську книгу в світі допомагає участь країни в міжнародних форумах, таких як Московська, Варшавська, Франкфуртська виставки.

До речі, ще минулого року Україна подала заявку на свою участь в якості почесного гостя на Франкфуртській міжнародній виставці 2012 року. Під час роботи XXI ММКВЯ в Москві до директора департаменту видавничої справи та преси Держкомтелерадіо Валентини Бабилюлько завітала представник Франкфуртського книжкового форуму Владка Купська. Експозиція України на московській виставці, на думку пані Купської, відповідає високим вимогам міжнародних книжкових форумів. Але до книжкового форуму в Німеччині, вважає вона, Україна повинна готуватися вже зараз. Німецького читача, на відміну від російського, цікавлять книги німецькою мовою, отже за цей час Україна повинна підготувати низку видавничих проектів німецькою.

— Я переконаний, що українська книга буде в Європі, — вважає Повноважний та Надзвичайний Посол України в Росії Костянтин Грищенко. — Справа тільки у часі. Але в Росії українська книга повинна залишатися завжди.

Світлана БОЖКО, Москва, спеціально для «Дня», фото Олександра БУРКОВСЬКОГО
Газета: