Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Українські мусульмани відправляються до Мекки

26 березня, 1999 - 00:00

Групу паломників очолює депутат ВР України Рефат Чубаров, який зустрінеться з королем Фахдом; на зустрічі йтиметься про допомогу кримським татарам. Хадж відбувається щорічно згідно з місячним календарем. Цього року він припадає на останню декаду березня і завершується, як завжди, великим святом Курбан-байрам. Свято почнеться 27 березня і триватиме 4 дні.

Нагадаємо, що сьогодні іслам сповідують майже 1,3 млрд. людей — це одна із найпоширеніших світових релігій. 70 відсотків мусульман живе в Азії, біля 28 відсотків — в Африці. Останніми десятиліттями постійно зростає мусульманське населення Європи; у Франції, зокрема, мешкає кілька мільйонів мусульман. Населення мусульманських країн дуже молоде — діти віком до 15 років складають дві п’ятих усіх мешканців. Це досягається за рахунок високого рівня народжуваності. В Україні сьогодні існує 281 мусульманська громада, 101 мечеть, 3 духовнi школи.

Хадж — один із п’яти «стовпів» (священних релігійних обов’язків) ісламу. Паломництво до Мекки повинен здійснити хоча б один раз на життя кожен мусульманин. Втім, допускаються й винятки — з таких причин, як погане здоров’я або відсутність коштів на дорогу. Можливим є також послати замість себе «заступника». Кожен, хто відбув прощу до Мекки, має право носити зелену чалму. Прибувши до Мекки, паломники, перш за все, здійснюють очисний обряд (іхрам), тобто виконують омовіння, обрізають нігті, волосся, а потім одягаються у білі шати. В цьому стані ритуальної чистоти забороняється торгувати, спати з жінкою, проливати кров, вживати пахощі. Це тимчасова відмова від «життя цього», імітація того стану, в якому віруючі в День воскресіння предстануть перед Великим Аллахом. Потім паломники відвідують святі місця Мекки, моляться, слухають проповіді (хутбу), приносять у жертву тварин, виконують молитовне стояння біля гори Арафат.

Найбільшою святинею ісламу, яка знаходиться в Мецці й відвідується під час хаджу, є мечеть Кааба. Це невелика кам’яна споруда площею 10х12 і висотою 15 метрів. Вона не має вікон, а єдині двері знаходяться на висоті двох метрів над землею (для входу користуються спеціальною драбиною). У східний ріг будівлі вмуровано обрамлений сріблом чорний камінь. Вчені вважають, що це метеорит. Правовірні ж вірять, що то яхонт із раю, який колись був білим. Його Аллах подарував Адаму, коли той, скинений з Неба, опинився в Мецці — місці поселення першої людини. Колись у глибині каменю можна було побачити рай, однак через гріхи людей камінь давно почорнів. Саме на цьому місці син Адама Сиф побудував Каабу — символ могутності Бога. Пізніше, після Потопу, тут побував Ібрагим (біблійний праотець Авраам). Відомо також, що 600 року власноручну участь у ремонті Кааби брав засновник ісламу пророк Мухаммед. Тут він вперше почув голос iз неба.

Кааба й хадж є символами єдності ісламу — їх визнають всі напрямки й течії. Під час молитви мусульмани всього світу повертаються лицем не на схід, а в напрямку Кааби (назва напрямку «кібла»). Хадж має й певне політичне значення — після його звершення у Мецці звичайно зустрічаються ісламські вчені, політичні лідери з усіх континентів, що підтверджує й майбутня зустріч Чубарова з королем Саудівської Аравії.

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: