Матеріалісти вважають, що майбутнього не знає ніхто, а ідеалісти все-таки вірять, що ним розпоряджаються вищі сили. Провідне місце у спільноті провісників займає Національний банк. Він не лише має у своєму розпорядженні всю необхідну економічну інформацію, але ще й право давати економіці та, зокрема, бізнесу сигнали, які опосередковано, а подеколи і прямо впливають на майбутнє (чи не тому за керівні крісла в цій шанованій установі у нас нерідко зчиняються справжні битви?). Учора Нацбанк, з урахуванням низхідного інфляційного тренду, оприлюднив явно позитивний сигнал, знизивши з сьогоднішнього дня облікову ставку, що діяла з 15 червня, з 11% до 10,25%.
Що керувало в цьому випадку фінансовим штабом країни? Схоже, аж ніяк не попередні його твердження про те, що облікова ставка не може бути нижчою за рівень інфляції, яка зараз становить (липень до липня 2008 року) 15,5%, а вимоги уряду. Банкіри твердять, що це рішення центробанку не вплине на вартість кредитів, що залежать від депозитних ставок, а лише допоможе Кабміну зекономити на реструктуризації боргів держпідприємств, які конвертують кредити у цінні папери, прив’язані до облікової ставки. Але НБУ не просто йде у кільватері уряду. Він намагається пожвавити кредитний ринок, а отже, й ділову активність. Адже відповідно до його аналізу, певне гальмування інфляції супроводжується посиленням загрози рецесії економіки. Проте дії Нацбанку в цьому випадку є не до кінця послідовними. Сигналізуючи комерційним банкам «роби, як я», він усе ж залишив вартість своїх кредитів на доволі високому рівні (16 — 18% залежно від їхнього забезпечення держоблігаціями), що не дозволяє нарощувати кредитування реальної економіки.
Тим часом щеплення оптимізму, яке Нацбанк і уряд час від часу здійснюють, знаходить розуміння далеко не в усіх експертів. Так економіст інвестиційної компанії «Astrum Investment Management» Олексій Блінов вважає, що загальний інфляційний тиск в економіці України залишається сильним, оскільки очікується, що зростання індексу споживчих цін 2009 року (грудень до грудня) становитиме 16,5%.
Ще похмуріший прогноз оприлюднив днями лідер громадської ініціативи «Фронт змін» Арсеній Яценюк. «Скоріш за все, ми отримаємо другу хвилю кризи, тому що основні неплатежі припадуть саме на вересень-жовтень. Неплатежі з повернення кредитів, неплатежі за банківською системою, невиконання бюджету», — цитує політика його прес-служба. Екс-міністр економіки й екс-керівник Нацбанку навіть зауважує схожість між Україною і африканською державою Гвінея, оскільки їхні уряди — єдині у світі — застосовують практику оплати податків наперед. «Ми зібрали податки до кінця поточного року — й уряд Гвінеї зібрав податки до кінця поточного року. Тому об’єктивно ми отримаємо другу хвилю кризи. Як правило, хвилею кризи накривається довіра до банківської системи та довіра до національної валюти», — прогнозує Яценюк і закликає готуватися до серйозних випробувань. «Кредити МВФ — це тимчасовий захід, який не слід ідеалізувати, бо це лише певний стабілізатор, а не джерело зростання», — стверджує політик.
А ось представник МВФ в Україні Макс Альєр в інтерв’ю одному з видань заявляє: «У світовій економіці дно кризи вже досягнуте. Що стосується України, ми не прогнозуємо погіршення ситуації. Я сам в Україні нещодавно, можливо, ще не повністю ознайомився з усіма тенденціями й тому не розумію розмов про нову хвилю кризи. Звісно, ми не чекаємо економічного буму та швидкого відновлення. Але я не бачу ніяких причин говорити про другу хвилю кризи». Більш того, вже 2010 року постійний представник МВФ прогнозує зростання економіки України на рівні 3%.
Вельми позитивно настроєний і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Відповідаючи на запитання «Дня», він сказав, що ще навесні говорив про те, що Україна видирається з кризи, і зазначив, що вчора почув хорошу оцінку стану банківського сектора з боку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника. При цьому експерт підкреслив, що ризики для економіки все ж існують, але, за його словами, різниця між ризиком і тим, що буде в реальності, дуже велика. «У кожного є ризик завтра померти, але далеко не з кожним це трапляється, — жартує Пасхавер і, переходячи на серйозний тон, зазначає: «Ми не зуміли вибудувати ефективну державу, яка обережно вирощує економіку, натомість зворотним боком цього є те, що ми — кожен громадянин, кожен суб’єкт економіки — навчилися самі дуже ефективно реагувати на її виклики. І нинішня криза це показала. У жовтні ми почали падати, а в січні вже практично припинили...».
