Як ви оцінюєте підсумки роботи уряду Віктора Ющенка?
Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ, народний депутат:
— Те, що немає успіху, частково пояснюється тим, що було
«приватизовано» образ реформатора. Це зашкодило як самому Ющенку, так і
всьому уряду, а також і його стосункам із парламентом і нашим відносинам
із зовнішнім світом. У цьому контексті уряд та прем’єр протиставляються
всім, хто критично налаштований або несхвально висловлюється про діяльність
уряду. Критика сприймається як замах на реформаторство. Однак якщо уряд
проти всіх, то як можна розраховувати на якийсь прорив у економічній політиці?
Парламент, безперечно, підтримав цей образ ідеального реформатора, однак
зовсім не для того, щоб потім бути представленим у ролі «гальма» або джерела
опору реформам. Якщо ми дійсно будуємо демократичну державу, то критика
уряду є необхідною складовою демократії. Сьогодні ж негативна (і часом
нераціональна) реакція Верховної Ради багато в чому пов’язана з тим, що
немає гласності, з домінуванням закритих форм діяльності уряду, його баченням
в особі парламенту «опозиціонера».
До безумовних досягнень уряду я б відніс послідовну політику
у сфері зниження і скасування взаємозаліків та вексельно-енергетичних схем,
які в попередні два роки неухильно підштовхували грошово-фінансову систему
країни до краху. Зазначу, що будь-який успіх сьогодні не повинен тішити.
Слід розуміти, що це тільки перший крок, який вимагає ще
багато зусиль у тому ж напрямку. І вже сьогодні вибудовуються (і навіть
досить успішно) нові схеми навколо єдиних рахунків енергокомпаній (і ці
схеми дуже схожі на ті, що існували два-три роки тому, коли всі платежі
концентрувалися в приватних енергокомпаніях). І, знаючи наполегливість
схемобудівників і беручи до уваги потенційні прибутки, що не контролюються
під час реалізації «схем», я побоююся, що незабаром державні фінанси знову
перекачуватимуться на користь фактичних власників або топ-менеджерів енергогалузі.
Нерозв’язність ситуації в енергетиці сьогодні багато в чому пояснюється
тим, що уряд став заручником боротьби «олігархів» за енергосектор і також
внаслідок неефективної кадрової політики. Таким чином уряд, хоче він того
чи ні, став інструментом боротьби за перерозподіл найважливішої сфери економіки,
формування нових сфер впливу. Іще одне упущення мало місце у сфері зовнішніх
зв’язків. Цілковита наша підлеглість МВФ не дає можливості використати
інші напрями зовнішніх контактів, і найнижчий кредитний рейтинг Caal України
в Європі це підтверджує, цілком відображаючи наші внутрішні провали в реформуванні.
Олександр НАРБУТ, заступник голови Спілки платників
податків України:
— Не експертна, а суто суб’єктивна оцінка піврічної діяльності
уряду насамперед полягає в тому, що результати очікувань, які покладалися
на нього, сьогодні не відчуваються.
Більше за те, можна вести мову про негативні відчуття.
Чого варта сама інфляційна складова життя простої людини! Адже інфляція
пішла в нас темпами, які випереджають усі програми. Для будь-якої економіки
висока інфляція дає негативний ефект, свідчить про падіння реальних доходiв
громадян.
Другий негативний підсумок — це нестабільність уряду, те,
що пішли з нього міністри економіки, палива й енергетики. Значить, команда
формувалася поспішно і тепер дуже нагадує героїв відомих байок.
Іще один найважливіший підсумок: немає необхідних запасів
палива. Ось головне, що мало б свідчити про ефективність роботи в галузі
енергетики.
Усе це можна було б іще пробачити, якби уряд ефективно
використав час, який був у його розпорядженні для створення податкового
кодексу. Проте замість відпрацьованого документа уряд подав у парламент
набір чинних законів, якоюсь мірою «пiдчищених», із пропозицією про незначне
зниження податкових ставок. При цьому дії нашого «реформаторського» Кабміну
дуже контрастують із заходами російського уряду, який сміливо йде на зменшення
податкового тиску.
