У п’ятницю у Варшаві Україна та Польща мають намір обмінятися нотами про підписання й одночасне набуття чинності (26 листопада в Брюсселі) угоди про використання нафтопроводу Одеса—Броди та його інтеграції з нафтотранспортними системами Польщі, а також зробити подальші кроки зі створення спільного підприємства, якому доручать будівництво польської ділянки нафтопроводу для транспортування до Європи каспійської нафти.
Нагадаємо, що проект про продовження українського нафтопроводу Одеса—Броди до польського Плоцька здобув політичну підтримку урядів України та Польщі, Європейської Комісії, а також комерційну підтримку у вигляді бізнес-плану, що підтверджує наявність у Європі ринків збуту для транспортованої по ньому нафти. У травні минулого року Єврокомісія виділила грант у розмірі EUR2 млн. на технічну підтримку добудування нафтопроводу Одеса — Броди до Плоцька. У червні державні координатори проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору від України та Польщі — ВАТ «Укртранснафта» і польська «Przyjazn» S.A. (PERN), — визначать спосіб реалізації проекту добудування нафтопроводу Одеса — Броди до Плоцька, а також запланують заходи для залучення інвесторів у цей проект.
Про те, що розпочатий Україною нафтотранспортний процес зрушив, як і про те, що інвестори для проекту Євроазійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) незабаром знайдуться, може також свідчити і те, що 22 — 23 січня в Вашингтоні відбудеться чергове засідання Українсько-американської комісії з питань економічного співробітництва, яку все ще іноді в Києві скорочено іменують «Кучма—Гор». Одне з основних питань, які планують там розглянути на високому рівні, — створення ЄАНТК, для якого Україна вже побудувала нафтопровід Одеса—Броди, але ніяк не може його запустити (і навіть вирішити, в якому напрямі — до Європи, до євроінтеграції — аверс, до Чорного моря або назад, під контроль Росії, — реверс). Коливання виявилися навіть і в тім, що спочатку українська сторона, чи то навмисне, чи то лише за недомислом означила досить низьку свою участь у засіданні названої комісії (на рівні заступників міністрів). І тільки принциповий підхід американської сторони, яка зацікавлена в тому, щоб втiлити життя ідею ЄАНТК, і яка чимало для цього зробила (міністр енергетики США надіслав листи найбільшим американським компаніям — власникам каспійської нафти, запросивши їх брати участь у проекті «Одеса—Броди»), забезпечив засіданню рівень, відповідний важливості обговорюваних проблем. Україну на засіданні представлятимуть віце-п рем’єр-міністр Андрій Клюєв, заступник голови МЗС Олександр Чалий, заступник секретаря РНБО Сергій Пирожков, міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов, президент «Укртранснафти», спеціальний уповноважений України з питань ЄАНТК Олександр Тодійчук. Схоже, на цьому засіданні приймуть важливі рішення, які покладуть край розмовам про нібито економічні переваги реверса нафтопроводу Одеса—Броди.
Але чи можна вже стверджувати, що реверсу — кінець? Є деякі підстави для позитивної відповіді на це запитання. Протягом останніх днів минулого року (29 грудня) Україна та Росія підписали в Москві протокол про співпрацю в розвитку паливно-енергетичних комплексів. У ньому українська сторона взяла на себе, зокрема, зобов’язання забезпечити в 2004 році можливість транзиту до 9 мільйонів тонн російської нафти територією нашої країни на 52-кілометровій дільниці нафтопроводу Одеса—Броди (Кременчук—Снігурівка — термінал «Південний»). Перефразовуючи відому приказку, можна сказати «качай — не хочу». І тут її автори як у воду дивилися. Досить сказати, що головний ініціатор російського реверса — компанія ТНК-БП, яка (разом із нашою НАК «Нафтогаз України») доводила, які величезні обсяги нафти їй слід прокачати на нафтотермінал «Південний» і що інакше Одес а—Броди пропаде та заiржавіє, заявила на перший квартал для транспорту вання в цю нафтогавань усього лише 400 тисяч тонн. Навіть якщо в подальшому прокачування на «Південний» і збільшиться, то, очевидно, не більше, ніж до 2,5 млн. тонн (про це можуть свідчити дані про проведений ТНК-БП тендер на експорт нафти марки Юралс, згідно з яким до всіх семи балтійських і чорноморських портів у рівних частках буде поставлено 17,8 млн. тонн).
Зрозуміло, що від 2,5 мільйона до 9 мільйонів дуже далеко, і навіть ділянка Кременчук—Снігурівка — термінал «Південний» залишиться незавантаженою. Отже, мали слушність експерти «Дня», які стверджували, що наміри лобістів реверсу не мали під собою економічного підгрунтя та базувалися виключно на тому, щоб закупорити ЄАНТК і не заважати монополії Юралс у Європі.
Днями світ дізнався і про ще один аргумент на користь нафтопроводу Одеса—Броди, здатного доставляти нафту до Європи найкоротшим шляхом і в обхід проток Босфору і Дарданелл. У понеділок газета «Файненшл таймс» повідомила, що нафтопереробні заводи в басейні Середземного моря відчувають дефіцит сировини, оскільки погана погода й обмеження в сфері безпеки призвели до виникнення танкерних пробок у цих протоках, через які доставляють російську нафту. Затор загрожує призвести до зриву в поставках, на кшталт того, який мав місце в Європі під час війни в затоці в 1991 році, відзначає газета. Деякі менеджери, котрі закуповують нафту для НПЗ в Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, вимушені обмежувати свої операції, оскільки зіткнулися із затримками вантажу на 20— 25 днів за вартості фрахту танкерів у $50 тисяч на день. Посол Туреччини в Москві Куртулуш Ташкент визнав, що труднощі останніх днів із морським транспортуванням російської нафти через протоки Босфор і Дарданелли, крім поганої погоди, частково пояснюються й запроваджуваними Анкарою обмежувальними заходами на прохід суден.
У цих умовах український уряд незабаром має ухвалити принципове рішення стосовно використання нафтопроводу Одеса—Броди (аверс? реверс?). Очікувалося, що згідно із дорученням Президента це зроблять до 15 січня. Деякі песимісти передбачають, що Кабмін не ухвалить жодного рішення, проте поволі і надалі проводитимуть лінію на реверс, як на єдину можливість завантажити нафтою (російською) Одесу—Броди. З першою частиною цього пророцтва не можна не погодитися. Можна собі уявити обличчя віце-прем’єра Клюєва, прибулого до Варшави для обміну вищезгаданими нотами з рішенням про реверс у кишені. Ще менш привабливий вигляд мала б українська делегація в цих умовах у Вашингтоні. Тому можна передбачити, що Кабмін ще раз відмінить (вперше це було зроблено 24 грудня і не без урахування сигналів із Європи та США) обговорення реверсу/аверсу. Шанс для цього надав уряду і Президент, наказавши в одному з останніх доручень визначитися з цим питанням до 1 лютого. З його слів, «ми продовжуємо гратися в політику, а потрібно думати про національні інтереси. Тому для мене буде прийнятним будь-яке рішення уряду, але й відповідальність персональна — уряду», — наголосив Леонід Кучма.
