Російська сторона спробувала влити до довгограючої теми міжнародного газотранспортного консорціуму порцію стриманого оптимізму. Зі слів прем’єр-міністра РФ Михайла Касьянова, Росія й Україна вже у серпні повинні завершити передінвестиційну фазу його створення, після чого стане можливим залучення третіх учасників. «Робота над створенням газотранспортного консорціуму триває напружено і конструктивно», — сказав після зустрічі з українським прем’єр-міністром Віктором Януковичем у Ялті М. Касьянов. На його думку, вересень — «це останній термін», коли повинні завершити передінвестиційну фазу і сформувати бізнес-план консорціуму.
Щоправда, з української сторони коментарів із цього питання не було, тоді як російська преса тижнем раніше повідомляла, що переговори щодо газотранспортного консорціуму зайшли в глухий кут. Зокрема газета «КоммерсантЪ», підбиваючи підсумки засідання у Києві наглядової ради засновників міжнародного газотранспортного консорціуму, писала: «Переговори зайшли у глухий кут: досі не узгоджене найголовніше питання — як управляти газотранспортною системою (ГТС) України». Українська сторона і тут не поширювала жодних офіційних повідомлень... Згідно з даними газети, у переговорах брали участь віце-прем’єр Росії Віктор Христенко, заступники голови правління АТ «Газпром» Юрій Комаров і Олександр Рязанов, а також представники французької компанії Gaz de France. Українську сторону, крім керівництва НАК «Нафтогаз України», представляв віце- прем’єр Віталій Гайдук. Україна ще на початку червня запропонувала Росії та Німеччині дві моделі співробітництва. Згідно з першою, учасники консорціуму купують російський газ на кордоні України і Росії за фіксованою ціною, а потім продають доставлений газ на українському західному кордоні Румунії, Угорщині, Болгарії та Польщі. Отриманий прибуток перший час мають повністю інвестувати в розвиток української газотранспортної системи. Згідно з iншою моделлю, Україна може віддати ГТС у концесію, а кожен учасник консорціуму повинен зробити перший інвестиційний внесок у розмірі $500 млн.
Версію про глухий кут у переговорах «День» спробував на початку минулого тижня з’ясувати у міністра палива й енергетики України Сергія Єрмілова: «Я не бачу жодного глухого кута, — відповів міністр, — Україна налаштована на те, щоб створити цей міжнародний консорціум. Його цілі ми неодноразово оголошували. Насамперед, це максимальне завантаження нашої газотранспортної системи на довгостроковий період і можливе залучення інвестицій для подальшого її розвитку, щоб розширити її можливості ще на 30 мільярдів кубометрів та прийняти також і ті обсяги газу, які найближчим часом видобудуть у Середній Азії. Питання моделей консорціуму обговорюватимуть у рамках техніко-економічного обгрунтування, яке буде зроблене до кінця серпня згідно з міжурядовою угодою. Що стосується політичних питань консорціуму, то, я думаю, їх мають розглядати у розділі оцінок ризиків і не більше. На першому місці повинні бути техніка й економіка. Сьогодні передчасно говорити про моделі, поки не закінчене техніко- економічне обгрунтування».
Словом, обережний оптимізм без конкретики став «хорошим тоном» з обох сторін. Нагадаємо також, що минулого тижня міністр уточнював, що НАК «Нафтогаз України» поки що не передала свої єврооблігації ВАТ «Газпром» (Росія) на суму $1,4 млрд. у рахунок реструктуризації боргу за газ через низку процедурних проблем. Одночасно він наголосив, що цю тему «не забуто», й висловив упевненість, що проблеми вирішать й облігації передадуть «Газпрому».
Проте, як виявилося, набагато ближче до істини у цих питаннях були б стримані песимісти. Надійне і досить близьке до уряду джерело в Києві у розмові з «Днем» підтвердило, що глухий кут справді існує.
На його думку, він полягає у тому, що російська сторона пропонує свій інвестиційний внесок у консорціум оформити у вигляді тих самих (названих вище) українських газових облігацій. У цьому випадку, сказало джерело, Україна, природно, жодних інвестицій від російської сторони не отримає, тоді як остання отримає українську ГТС просто за борги.
Президент банку «НРБ Україна» В’ячеслав Юткін у розмові з «Днем» також не виключив такого повороту подій, зазначивши, що Росія може використати ці облігації як фінансовий інструмент і що це не буде прийнятним для України з погляду її економічних інтересів, «оскільки кошти від цього не надійдуть і консорціум буде утворенням без реальних коштів для існування та розвитку».
Народний депутат, голова наглядової ради Української газової асоціації Геннадій Руденко у розмові з «Днем» не тільки непрямо підтвердив інформацію про передбачувану роль газових облігацій у створенні консорціуму, а й висловив припущення, що Росія не без умислу досі не прийняла українські газові облігації. У випадку, якщо Україна відмовиться прийняти їх як оплату участі Росії у консорціумі, остання може зовсім відмовитися від цього інструмента і вимагати платити за боргами... Руденко також вважає, що такий внесок Росії у консорціум з економічного погляду є невигідним для України, але водночас нагадує, що з великими стратегічними партнерами, якими для нас є Росія, Сполучені Штати, Європейський Союз, слід вести переговори і домовлятися навіть у, здавалося б, найнеприйнятніших ситуаціях...
З цією пропозицію, звісно, не сперечатимешся. Та викликає величезне здивування той факт, що сторони переговорів, які тривають ось уже понад рік, регулярно не інформували громадськість про такі «нюанси» процесу, як доступ росіян до української труби за українські ж борги.
