Учора з п’ятої години ранку будинок парламенту оточили близько двох тисяч представників різних політичних сил. Активісти «Пори» лягли на гумові матраци просто біля дверей Верховної Ради. Зав’язалася навіть невеличка бійка. Добре, що міліції, яка вчасно зреагувала, вдалося швидко розняти мітингувальників. Проте ні «лежання» пікетників, ні бійки не завадили народним обранцям безперешкодно потрапити до будівлі парламенту.
Ранкове засідання виявилося напрочуд спокійним. Спікер Олександр Мороз виконав свою обіцянку й іще раз оповістив про створення «антикризової» коаліції, щоб ні в кого не було сумнівів у її легітимності. Як і очікувалося, новостворена коаліція повторно висунула кандидатуру лідера Партії регіонів Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра.
Новиною стало інше: «Наша Україна» таки перейшла в опозицію (принаймні, у вівторок. Але в середу, зрозуміло, все може змінитися...). Про це заявив Анатолій Кінах, виступаючи з трибуни Верховної Ради. Він також зазначив, що треба врегулювати відносини коаліції з опозицією. «Опозиція мусить мати контрольні функції, влада має бути підконтрольною, зокрема й з боку суспільства». Таким чином, український парламент підійшов до розподілу комітетів. Слід сказати, досі «Наша Україна» і «БЮТ» відмовлялися давати свої кандидатури. «Ми визначили своїх представників для роботи в комітетах на випадок, якщо Ющенко не розпустить парламент», — пояснив лідер БЮТ Олександр Турчинов.
Участь у розподілі комітетів не заважає б’ютівцям паралельно домагатися розпуску парламенту. Юлія Тимошенко заявила, що члени її фракції готові скласти з себе депутатські повноваження, й закликала «Нашу Україну» зробити те саме. «Переворот у парламенті може зупинити Президент, оголошуючи про розпуск Верховної Ради, або 150 народних депутатів, які можуть скласти свої мандати й таким чином це призведе до розпуску парламенту», — заявила вона з трибуни Верховної Ради.
Щоправда, більшість нашоукраїнців цей заклик сприйняла без ентузіазму. «Ідея не нова, але вона не має технічної розв’язки, — сказав журналістам Роман Безсмертний. — Те положення Конституції (про саморозпуск) діє в разі формування Верховної Ради на початковому етапі. Таким чином, воно не може бути технічно застосоване під час діяльності Верховної Ради». На боці Романа Петровича й соціологія: ідею розпуску парламенту та дострокових виборів не підтримують 54% населення, й лише 26% так чи інакше згодні з цією ініціативою. Опитування проводилося 10—14 липня (вже після відомих подій) Київським міжнародним інститутом соціології.
Однак не секрет, що в Секретаріаті Президента проробляються й політичні, й юридичні сценарії розпуску парламенту. Крім того, Президент неодноразово заявляв, що хотів би бачити на посаді прем’єра консолідуючу постать, яка б об’єднувала країну, а таким Віктора Януковича назвати дуже складно.
Хоч як це дивно, але тепер уже нова коаліція апелює до Конституційного Суду. «До того часу, коли Президент наважиться оголосити про розпуск парламенту, ми встигнемо сформувати Конституційний Суд. Він і вирішить, наскільки законними є кроки глави держави», — заявив перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк в одному з інтерв’ю.
Як далі розвиватимуться події в країні? Чи стане Янукович прем’єром удруге? «День» запитав про це експертів.
Вадим КАРАСЬОВ , Інститут глобальних стратегій:
— Один філософ сказав: не можна увійти двічі в одну й ту саму річку. Виявляється, можна, тим паче можна в українській політиці. Тим паче, що річка української політики, в яку повторно входить Віктор Янукович, уже інша, післяреволюційна, післявиборна. Хоч би там як хтось ставився до Януковича, до Партії регіонів і так званих донецьких політичних еліт, проте треба визнати, що влада починає формуватися виходячи з результатів виборів. Могла сформуватися «помаранчева» коаліція, був у неї такий шанс. Але не вийшло. От їм не вдалося увійти в одну й ту саму ріку, а Януковичу вдалося.
Отож, цікава виникає конфігурація: Президент — Ющенко, прем’єр — Янукович, опозиція — Тимошенко. Президент фактично стає лідером парламентської меншості. Тепер основні зусилля він, напевно, зосередить на двох напрямках: зовнішня політика й, за ситуацією, підтримка опозиції. Опозиція буде сильною, бо вона складається із сильних авторитетних політиків, володіє значною кількістю депутатських мандатів, у ряді моментів на боці опозиції перебуватиме Президент.
Чому «Наша Україна» перейшла в опозицію? Очевидно, вважає, що єдиним оптимальним варіантом збереження політичних позицій, електорального бренду для неї буде саме невходження до «широкої коаліції». Отже, «Наша Україна» віддала перевагу автономному опозиційному дрейфу.
Олесь ДОНІЙ , політолог:
— Насправді Президента поставили перед важким вибором. Згідно із законодавством, він має підтримати кандидатуру, яку пропонує коаліція. Теоретично в нього є декілька зачіпок. Наприклад, 15-денний термін подання кандидатури прем’єра до Верховної Ради. А 25 липня Президент фактично вже може розпустити парламент. Але ми чудово знаємо, що розпуск невигідний Президенту, до того ж, за своєю вдачею він схильний до компромісу. Швидше за все, тема розпуску використовуватиметься як чинник тиску на коаліцію, щоб вона запропонувала більш компромісну постать. Наскільки мені відомо, до останнього часу велися переговори. Оточення Президента пропонувало коаліції на вибір п’ять кандидатур, але вони наполягають на Януковичі.
На що розраховує Партія регіонів? Вони розраховують на демократичну процедуру. Хоч як це дивно, зараз саме Партія регіонів намагається використати Конституцію, законодавство як засоби приходу до влади. А от у стані помаранчевих відчувається деморалізація, немає єдиної чіткої позиції, загальних перспектив, що дуже важливо. У цій ситуації апетити Партії регіонів мають тільки зростати, у них зараз не та ситуація, щоб ділитися.
