Відома не перший місяць інформація про те, що десь на території України якимось із двадцяти спеціалізованих конструкторських бюро розробляється модернізований автомат Калашникова, отримала вчора конкретне підтвердження. Директор Наукового центра точного машинобудування Олександр Селюков (він же — розробник) із «Вепром» у руках з’явився перед журналістами. Забігаючи наперед, зауважимо, що де і хто виробив цей зразок автоматичної вогнепальної зброї, який ще не пройшов усі технічні випробування, ані від О. Селюкова, ані від незалежного експерта (наскільки можна судити, близького до МВС) Сергія Галушка дізнатися так і не вдалося. Сам пан Селюков заявив, що аби поставити «Вепра» на потік знадобиться ще $500 тис.
Проте не тільки це важливо. Представників російських ЗМІ, наприклад, набагато більше непокоїло дотримання «прав інтелектуальної власності» українськими розробниками. І, що також зрозуміло, елементи схожості з відомим АКМ-74. Як з’ясувалося, відмінностей у «Вепра» від «калаша» приблизно стільки, скільки і схожого. Принципові переваги українського автомата такі: важить «Вепр» на 200 грамів менше; він не має 43 деталей, які має АК, і прикладу; він коротший, — усе це робить «Вепр» зручнішим при використанні у ближньому бою. Розрахований на 30 стандартних патронів (5,45 на 39 мм) магазин розташований за рукояткою і спусковою скобою, що дозволяє користуватися автоматом однією рукою. Сама рукоятка розташована в центрі ваги «Вепра», що істотно зменшує віддачу і дозволяє стріляти не просто короткими чергами, а ще й купчасто: проблема відведення ствола праворуч і вгору знята. До системи прицілювання входить три складових (приціл-мушка, діоптр та каліматор), залишаючи можливість приєднання на бокову планку оптичного прицілу. Після нехитрих маніпуляцій «Вепра» легко «пристосувати» під лівшу (отже — за теорією тактики ближнього бою — оперативники можуть оточувати будинок із терористами з двох боків, а не тільки з правого). Накладка ствольної коробки йде, практично, по всій довжині ствола, що цілком убезпечує стрілка від опіків...
До плюсів «Вепра» можна віднести й те, що, «утопивши його у багнюці», із нього, як і з «Калашникова», можна стріляти. До мінусів — влучення у ціль після цього зовсім не гарантоване ані для першого, ані для другого автомата. Зазначимо, що коштує український автомат близько 100 дол. США. Висновок, що АКМ отримав ще одного серйозного конкурента на ринках вогнепальної зброї, таким чином, поки що передчасний. За інформацією Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, на цих ринках (загальним офіційним обсягом від $4 до 6 млрд. на рік) у світі працює близько 1000 компаній. 70% світових обсягів продажів припадає на зброю американського та європейського виробництва. Тобто — ринок досить щільний. Імовірно, «Вепр» може розраховувати поки що тільки на Середню Азію, Африку та Латинську Америку (не враховуючи, зрозуміло, України). Два останніх регіони, очевидно, є вельми проблематичними для ринкового завоювання. Є підстави вважати, що, скажімо, у Західній Африці вже є близько 6 млн. одиниць вогнепальної зброї (причому 60% — на руках у цивільного населення). А, як розповідали кореспонденту «Дня» обізнані люди у Сьєрра-Леоне, автомат там коштує близько $20. Таким чином, більш ніж імовірно, що «Вепру» в африканських джунглях робити нічого.
Поки бізнес-розрахунок розробників будується на великому замовленні («на кілька десятків тисяч автоматів», що вже є рентабельним, оскільки сама розробка коштувала $100 тис.). І, судячи з усього, рекламі, яку, серед іншого, можуть дати озброєні «Вепром» українські миротворці та прикордонники.
