Чотири американські бойові вертольоти з українською урядовою делегацією та журналістами, залишивши Багдад та витягшись по фронту в одну лінію, рано-вранці в п’ятницю взяли курс на іракське місто Ель- Кут. Стрільцi завмерли біля кулеметів, націлених униз, де мигтіли оброблені, але переважно безплідні кам’янисті поля (очевидно, через відсутність електроенергії для подачі води). Майже весь час летимо на мінімальній висоті, що унеможливлює практично обстріл із землі — армія США піклується про безпеку гостей з України.
В Ель-Куті, на військовій базі «Дельта», розташовані основні сили окремої механізованої бригади української армії, що входить до складу багатонаціональної дивізії «Центр-Південь». На аеродромі прем’єр-міністра Віктора Януковича, міністра оборони Євгена Марчука та прибулого з ними голову парламентського комітету із питань оборони й національної безпеки Георгія Крючкова зустрічала почесна варта. Одягнуті в каски, бронежилети й з усією іншою бойовою викладкою українські миротворці «рубали» стройовий крок не гірше, ніж трохи більше тижня тому парадні розрахунки на Хрещатику на День незалежності. Додамо: за місцевим часом лише дев’ята ранку, а на градуснику — вище п’ятдесяти за Цельсієм.
Напередодні в Багдаді делегація України провела серію переговорів. Із президентом Іраку Гази Аль-Яваром, прем’єр-міністром Аядом Аллаві, командуючим багатонаціональними силами Джорджем Кейсі, послом США в Іраку Джоном Д. Негропонте, керівником Офісу відродження Іраку Девідом Нешем. Переговори з іракською стороною були плідними. Як зазначається в офіційних документах, сторони дійшли повного взаєморозуміння. Україна й надалі допомагатиме цій країні та розвиватиме з нею двосторонню співпрацю в політичному, економічному, військово- технічному та гуманітарному напрямах.
Зрозуміло, що при цьому вона дуже зацікавлена в участі своїх підприємств у відновленні економіки Іраку. Вже цього місяця Україна й Ірак, зі слів В. Януковича, підпишуть у Києві цілу низку важливих угод, відновлять роботу спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва. «За поступової стабілізації ситуації, — сказав український прем’єр після завершення переговорів із президентом Іраку, — (планується. — Авт. ) поступове виведення українського військового контингенту та його заміщення іракськими силами безпеки. Наприкінці цього — на початку майбутнього року в Іраку відбудуться вибори, і потiм процес військового протистояння перейде в політичну площину».
Переговори з американською стороною, відверто кажучи, були непростими. На них, зокрема, наголошувалося, що Україна чекає від США «позитивних сигналів» щодо своєї участі у відновленні економіки Іраку. Зокрема немає реакції на спільну українсько- польську пропозицію про відновлення аеропорту в Ель-Куті. США абсолютно не поспішають вводити українського представника до складу Офісу відновлення... Після зустрічі з американським послом прем’єр-міністр повідомив журналістiв: «Ми домовилися з паном послом, що та співдружність, яка окреслюється в України з урядом Іраку, підтримуватиметься з боку Сполучених Штатів. А це — механізми залучення українських підприємств до післявоєнного будівництва в країнi. Ми братимемо участь у створенні системи безпеки в Іраку, що дасть можливість уряду цієї країни вирішувати питання безпеки власними силами, а нам — поступово вивільняти військовий контингент, який тут перебуває».
Кореспондент «Дня» в кулуарах розмовляв із безпосередніми учасниками подій. Полковник Олександр Угольников працює в штабі Багатонаціональних сил. Ветеран трьох воєнних конфліктів, в Іраку він почувається «як на війні». «Тут вона страшніша, — каже полковник, — машини висаджують у повітря, вводять в дію напхані вибухівкою закладки на дорогах. Тероризм — ось найстрашніше. Але ще дивніше, що спійманих терористів можуть через тиждень відпустити...». Угольников каже, що український солдат не почувається в Іраку окупантом. Водночас він вважає, що скорочення українського контингенту «може призвести до певних політичних наслідків». «Якщо Україна виведе свої війська, це вплине на хід усієї антитерористичної операції». «Це дуже серйозне питання», — наголошує Угольников.
Заступник командира дивізії «Центр-Південь», командир українського контингенту Анатолій Собора на самому початку розмови процитував міністра оборони Євгена Марчука, який напучував українських миротворців в Іраку та закликав їх брати «не кількістю, а якістю». Зі слів генерала, новий український контингент, який незабаром повинен прибути до Іраку, буде меншим за кількістю, але в жодному разі не втратить при цьому ні в бойовому, ні у вогневому потенціалі. «Я не політик, а військовий, — каже командир, — я повинен виконувати накази міністра оборони. Але в нас кожен солдат знає, що ми повинні тут бути. І неважливо, скільки нас тут буде — дві чи одна тисяча, але ми повинні закінчити розпочату справу — забезпечити народу Іраку безпечне та мирне життя. Це сприятиме іміджу нашої держави у світі. І ми не повинні залишити цей дім, у якому заклали лише підмурок, недобудованим».
У розмові з «Днем» рядові солдати цілком підтримували свого командира. «Країні необхідно брати участь у таких акціях, — сказав розвідник із м. Надвірна Івано-Франківської області Василь Боднар, — це дає військам бойовий досвід, а країні — повагу у світі». Солдат добре відгукується про побутові умови в частині і, проте, не без радості відзначає: «Скоро додому».
Польський генерал, командир багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» Анджей Еккерт сказав «Дню»: «Я знаю, що польський контингент також скорочуватимуть десь на 50%. Ми знаємо й про те, що скоротять кількість українських солдатiв. Нам треба поступово передавати владу в іракські руки. В українському секторі відповідальності це вже частково зроблено — владу передали іракським прикордонникам. Ми спостерігаємо за їхньою роботою. І вважаємо, що ідея про передачу влади в цій країні її силам безпеки до кінця 2005 року — оптимістична. Я думаю, що оптимістом треба бути. І четверта зміна, яка невдовзі прибуде до Іраку, працюватиме в кращих умовах, ніж ми. Українська бригада отримала дуже важку ділянку — це кордон з Іраном, а також Ес-Сувейра, що є воротами Багдада. Я можу сказати прямо, що українці — це хороші командири і хороші солдати. І для мене велика честь мати таких солдатів у дивізії».
Свій внесок у роботу в Іраку делегації України вніс і депутат від Компартії, голова профільного парламентського комітету Георгій Крючков. На зустрічі з президентом Іраку він висловив думку, що безпосередніми переговорами з новим урядом в Багдаді Україна починає новий формат своєї присутності в цій країні, що сприятиме зміні ставлення парламенту до перебування тут українських військ (нагадаємо, що кандидат на посаду президента від Компартії Петро Симоненко вимагає беззастережного виведення українських військ). Пояснюючи цю свою тезу, Крючков сказав «Дню», що був проти того, щоб входити до Іраку. Але тепер це вже історія. На думку депутата, українські війська скорочуватимуть «свою військову місію в іракських подіях і дедалі більше сприятимуть економічному співробітництву (тут не можна не відзначити, що, за повідомленням командування, українські війська в Іраку вже й тепер щомісяця створюють три тисячі робочих місць, істотно перевиконуючи передбачений для цього кошторис. — Авт. ). Крючков упевнений, що «зараз залишати цю країну, коли іракський уряд офіційно звернувся до держав, які входять до коаліції, з проханням не виводити свої війська, продовжити нашу участь, причому перевести її в площину насамперед економічного співробітництва та навчання людей» (українці вже підготували в Іраку 800 поліцейських і прикордонників. — Авт. ), було б помилково і не відповідало б ні інтересам Іраку, ні України.
Дуже тепло пройшла зустріч прем’єр-міністра та міністра оборони з офіцерами й солдатами українського контингенту. Кращі воїни, згідно з указом Президента, отримали з рук В. Януковича державні нагороди. При цьому прем’єр зокрема сказав, що хотів би знати їхню думку про подальшу долю українського контингенту з погляду боротьби з тероризмом, наведення порядку та встановлення демократичної влади в Іраку. «Можливо, — сказав Янукович, — ми в чомусь помиляємося, і ви доповните наші оцінки». Він також поцікавився умовами служби та побуту миротворців. Гості з Батьківщини побували в казармі, госпіталі, реабілітаційному комплексі, — просто кажучи, прекрасно обладнаному тренажерному залі, — на пункті зв’язку, звідки кожен військовослужбовець може подзвонити на батьківщину, в солдатській їдальні.
Виступаючи в офіцерському клубі, Євген Марчук дав високу оцінку підсумкам перебування в Іраку українського миротворчого контингенту та наголосив, що так само високо оцінюють його роль союзники по коаліції. Міністр вказав, що український контингент в Іраку «продовжує славні традиції своїх попередників». Кажучи про майбутні зміни в бригаді, міністр повідомив, що хоч її чисельність трохи скоротять, але поповнять кількома підрозділами мінометників і головне — весь особовий склад буде захищений бронею. Є. Марчук розповів миротворцям про хід армійської реформи. З його слів, минулого й цього року українська армія вперше сповна отримала збільшене бюджетне фінансування, яке дозволяє Збройним Силам країни не просто існувати, а й розвиватися, вести наукові дослідження, закуповувати озброєння. Разом із тим міністр наголосив, що чисельність армії неминуче скорочуватиметься. При цьому він вказав, що розроблено заходи соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з армії. Марчук, зокрема, поінформував про постанову уряду, згідно з якою на військовослужбовців миротворчого контингенту в Іраку поширюються пільги, передбачені для учасників бойових дій. У відповідь солдати й офіцери дружно влаштували овацію. А міністр розповів ще й непросту історію цієї справи. Мінфін, виявляється, мав заперечення. Питання тричі обговорювали. А потім прем’єр, зі слів міністра оборони, вислухав усіх, особливо опонентів, й ухвалив рішення — прирівняти.
Сьогодні Ірак розбитий на так звану «зелену» зону, де панує відносний порядок. До «червоної» зони війська коаліції вважають за краще не заходити і саме звідти по позиціях миротворців ведеться автоматний і мінометний вогонь. І навіть у момент переговорів із президентом Іраку десь неподалік розірвалася міна...
ВІД АВТОРА. Підбиваючи підсумки візиту української урядової делегації до Іраку, можна відзначити такі суттєві моменти. Військовий контингент нашої країни продемонстрував високу боєздатність, завдяки чому став важливим чинником підтримки миру в цій країні та заклав основу для прямої (без посередників) співпраці між урядами двох країн. Переговори з іракською стороною показали, що ця співпраця найближчим часом розвиватиметься як у напрямі зміцнення сил безпеки Іраку, так і в справі відновлення його економіки. Сполучені Штати, які досі доволі стримано реагували на прагнення України брати активнішу участь у відновленні Іраку, дали зрозуміти, що вітають безпосередні контакти. Не виключено, що якусь роль у цьому відіграли розмови про можливе виведення українських військ. Але в Багдаді Україна чітко заявила про те, що часткове виведення її військового контингенту можливе лише в міру переходу реальної влади в цій країні до іракських сил безпеки, в підготовці й оснащенні яких Київ бере діяльну участь і має можливість її розширити, завантаживши відповідними замовленнями підприємства ВПК. Проте процес скорочення українського військового контингенту, мабуть, найближчим часом усе ж розпочнеться. Однак у результаті чисельність військ хоч і поменшає, але боєздатність і захищеність підвищаться. Дату реального скорочення Київ пов’язує з демократичними процесами в країні та зміцненням іракських структур безпеки. Швидше за все, це можливе після виборів, які планують провести наприкінці цього або початку наступного року.
