Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Все-таки «iнформаційний голод». Чому?

Хто розкаже про НАТО
19 жовтня, 2005 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Учора в Україну з візитом прибула делегація Північноатлантичної ради НАТО на чолі з генеральним секретарем Альянсу Яапом де Хооп Схеффером. Головне завдання візиту — оцінити зусилля українського уряду з проведення реформ, необхідних для приєднання до НАТО.

«Це — дуже важливий візит для країни, яка чітко продемонструвала свої євроатлантичні прагнення, де сталися важливі події під час помаранчевої революції, та якій НАТО надаватиме допомогу на її шляху до євроатлантичної інтеграції», — сказав Яап де Хооп Схеффер. Звичайно, поки що про вступ України до Альянсу не йдеться, проте Київ уже давно розраховує на підвищення рівня співпраці з Організацією Північноатлантичного договору — до Плану дій відносно членства. Якраз нинішня зустріч — вигідний мотив для того, щоб переконати постійних представників країн-членів у Альянсі в незмінності євроатлантичної інтеграції України. Нещодавня заява президента Парламентської Асамблеї НАТО П’єра Леллюша про те, що жодна держава в Альянсі не виступає категорично проти приєднання України, доводить, що всі 26 країн-членів загалом доброзичливо ставляться до намірів Києва про приєднання. Проте спочатку Україна повинна довести свою готовність вступити в елітний військово-політичний клуб. А чи вийде? Якщо — так, то вже в наступному році Київ може розраховувати на приєднання до ПДЧ.

На жаль, нинішнiй стан справ в Україні — далекий від ідеалу. Головна проблема — в негативному ставленні українців до вступу країни в НАТО, які переважно мислять зовнішньополітичними категоріями тридцятирічної давності. В суспільстві відчувається дефіцит інформації. Чи робиться що-небудь для зміни ситуації? «Достатньо інформовані про НАТО, його нинішній стан і розвиток менш нiж 7% українських громадян. Більшість населення не знає про переваги, які отримає держава й вони особисто після вступу України до Північноатлантичного альянсу. Тому НАТО стає своєрідним «опудалом» у політичній боротьбі», — заявив директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів учора на засіданні круглого столу «Місце України в НАТО», організованого Фондом «Демократичні ініціативи» та Громадською лігою Україна—НАТО.

Окрім зустрічей із вищим керівництвом країни представники НАТО мають намір провести просвітницькі бесіди про Альянс у регіонах — зокрема, в Одесі, Харкові та Донецьку. Необхідність подібних зустрічей, схоже, давно назріла. Про що свідчить певною мірою й наше опитування, проведене напередодні приїзду керівництва НАТО до України.

Ігор ФІСУН , голова районної молодіжної організації «ДІМ», член Партії промисловців і підприємців України (Харківська область):

— Насамперед, що могла б виконувати влада на місцях, — це проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Але це дуже тонке питання і тому ставитися до нього потрібно обережно, адже легко можна нашкодити. Зараз вища влада сама собі наробила багато шкоди і галасу, а для цього питання потрібен спокій і розсудливість. Так, Україну треба будувати не зверху, а на місцях, але я думаю, поки що питання НАТО не можна доручати місцевій владі. Ще не час. Щоб посіяти зерно, треба спочатку для цього підготувати вiдповiдний ґрунт. Взагалі долучатися до інформування населення щодо НАТО повинні навіть не вiйськові чи політологи, а люди з високоінтелектуальним підходом з точки зору ідеології. Потрібно дуже добре відчувати проблематику теми, розуміти всі її тези, щоб правильно і зрозуміло донести її до широкого загалу. Величезне значення в цій справі мають ЗМІ.

Олена СТЯЖКІНА , доктор історичних наук, професор кафедри історії слов’ян Донецького національного університету:

— Шкода, якщо питання про вступ до НАТО є вже вирішеним, остаточно й безповоротно. Мені завжди більше подобався Рух неприєднання. Думаю, що місцева влада для вступу до НАТО не повинна нічого робити. Кожен повинен робити те (чи старатися робити), що він робить якнайкраще. А то може вийти, що з НАТО в нас залишаться ті ж проблеми з житлово-комунальним господарством, дорогами та вивезенням сміття!

Валерій ДАНИЛЕВСЬКИЙ , член Донецької обласної політради партії «Народний союз «Наша Україна»:

— У Донецькій області, як і в інших регіонах, треба ще багато що пояснювати людям — що таке НАТО, які переваги дасть Україні членство в ньому… Я особисто часто стикаюся з упередженою думкою про це питання — люди мислять іще радянськими принципами стосовно НАТО, вважають його виключно агресивним блоком. Місцевій владі, я вважаю, необхідно передусім пояснити людям, що це вже давно не агресивна структура, що це швидше військово-політичний союз могутніх держав, членство в якому дуже багато дасть i Україні, а саме: консолідацію в боротьбі з всесвітнім злом — тероризмом, колективну безпеку. І в цьому немає нічого поганого. Просто треба по-новому поглянути на стару проблему. Й основне завдання в цьому покладається саме на місцеву владу.

Олег ДАННИКОВ , голова Донецького обласного відділення СДПУ (О):

— Я противник вступу України до НАТО, як і, напевно, більшість громадян нашої країни. В нас у Конституції записано, що наша країна має позаблоковий статус, і саме з цього нам треба виходити надалі. І місцева влада Донецької області повинна передусім висловлювати позицію населення нашого регіону. Сьогодні в нас відсутня інформованiсть людей про так звані переваги та реальні недоліки блоку НАТО. І люди повинні задуматися про це. Більше того, якщо вже говорити про вступ до НАТО та наближення до нього, то треба говорити вже про спеціальний референдум.

Олексій ЛИТВИН , військовий, Харків:

— Найбільшою проблемою на шляху до вирішення питання вступати чи ні і як саме до НАТО стоїть неправильна інформованість населення або взагалі відсутність її як такої. Найбільше заполітизована в негативному сенсі щодо вступу старша частина населення України. Завданням місцевої влади могла б стати інформованість населення. Наприклад, у військкоматах крім призовників постійно з’являються люди похилого віку, яких не просто треба проінформувати про НАТО, але й показати, що воно не таке страшне, як про нього розповідали десятиліттями. Вивішувати затверджені плакати, де написати, що НАТО — це добре! Треба наводити приклади, як гарно служити не примусово, а по контракту, які там мають пільги військові, зарплатню. Можна розповідати про НАТО з точки зору загальної інформації на уроках допризовної підготовки у школі. Неабияку роль мають відіграти місцеві ЗМІ, які могли б, не обов’язково виключно в позитивних тонах, час від часу розповідати, що таке НАТО і щоб люди мали змогу звикнути до нього. Коли люди звикають до чогось, то вони вже й не вважають це за щось страшне. Простий приклад: на місцевому базарчику, на який приходять постійні покупці і звично для них торгує людина картоплею за 1 гривню, з’являється невідомий продавець з кращою картоплею за 90 копійок, але в нього ніхто не купує. Люди звикли до того продавця, що постійно на цьому базарі, хоча у нього, може, товар і гірший, і дорожчий. Так само можна сказати і про НАТО. Людям потрібен час і поінформованість, а місцевій владі треба докласти зусиль, щоб зробити це правильно.

Підготували Ганна ХРИПУНКОВА, «День»,
Марина ГОЛІНА, Харків

Яап де Хооп СХЕФФЕР: Можливості після членства тільки зростуть

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер високо цінує відносини Альянсу з Росією й Україною та не бачить протиріч у їхньому одночасному розвитку. «Я не бачу жодних протиріч у розвитку хороших відносин НАТО з Росією та водночас дотримуватися курсу атлантичної інтеграції й інтенсифікованого діалогу з Україною. Я не бачу протиріч. Ці відносини дуже важливі. Є одна головна відмінність у тому, що Україна дотримується членства, Росія — ні», — сказав він у інтерв’ю українським журналістам напередодні візиту до Києва. Голова НАТО також підтвердив позицію Альянсу з питання базування Чорноморського флоту РФ у Криму. «З цього питання в НАТО немає офіційної позиції. Проблема ЧФ — двостороння між Україною та Росією. НАТО не вступатиме в цю дискусію», — сказав він. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер спростовує думку про те, що можливе членство України в Альянсі призведе до загибелі її військово-промислового комплексу. «Відносно оборонної промисловості — правда в протилежному. Ви маєте добре розвинений оборонний ринок. Я думаю, що цей ринок можна розширити. В Києві з Президентом ми обговорювали цю тему. Просування в НАТО значною мірою поліпшить можливості для оборонної індустрії України, а не знищить її. Я не погоджуюся з цими критиками — можливості зростуть», — заявив Я. Схеффер.

Сергiй СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: