Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вселенський патріархат збирається ревізувати історію

1 квітня, 2000 - 00:00

Наприкінці березня швейцарський часопис «Daily Zeitung»
оприлюднив вельми цікаві відомості щодо нового повороту стосунків між Константинопольським
та Московським патріархатами. За повідомленням певного титулярного єпископа
із оточення митрополита Мелітона та Вселенського патріарха Варфоломія I,
який побажав залишитися неназваним, Константинопольський патріархат (КП)
планує почати практичну ревізію тих рішень, які було прийнято 1686 року
Царгородським патріархом Діонісієм. Тоді, під тиском обставин (політична
воля Великого візира Османської імперії, а також спокуса 120-ти соболів
та двохсот червонців, привезених в дарунок московськими послами) було проігноровано
історичні інтереси Царгорода на користь одноденним — патріарх Діонісій
погодився на передання Київської митрополії під юрисдикцію Московського
патріархату (МП). Хоча з того часу пройшло вже понад 300 років, КП не змирився
iз втратою. Так, 1924 року, у «Патріаршому і Синодально-Канонічному Томосі»
патріарха Грегора VII говориться: «Відділення від Нашого Престолу Київської
митрополії (1686 року) та православних митрополій Литви й Польщі, залежних
від Київської, а також прилучення їх до Святої Московської церкви відбулося
не згідно з канонічними правилами».

І ось Вселенський патріархат знову повертається до цієї
проблеми. Згідно зі згаданим швейцарським часописом, йдеться про те, щоб
разом з «улюбленим братом нашим Всесвятішим патріархом Алексієм II» поступово,
крок за кроком обговорити можливі зміни на православній карті світу. Вельми
добре усвідомлюючи, що це буде складний, болючий і тривалий процес. Правда,
однак, на стороні КП, вважає інформатор швейцарського часопису. До того
ж, змінилися політичні реалiї. Бо до розпаду Російської імперії та Радянського
Союзу існували якщо не канонічні, то принаймі логічні підстави для входження
Української церкви до складу МП — тоді Україна була частиною імперії і
мав силу принцип помісності. На часі таке виправдання відсутнє.

Чому саме зараз піднімається ця давня церковна справа?
Скоріше за все, через те, що в середині лютого, в інтерв’ю грецькому часопису
патріарх Алексій II заявив, що не існує теологічних заперечень проти того,
щоб Московська церква зайняла перше місце у православному світі, а Московський
патріархат став другим (поряд з католицьким Римом) полюсом християнства.
Тобто було сказано відкритим текстом, що Третій Рим, Москва, збирається
помінятися місцями з Другим Римом, Константинополем. А православні політики
з Фанару (Стамбул) давно підрахували, що після підпорядкування Константинополю
церков України, Білорусії та Литви, які колись були частиною Київської
митрополії, КП стане найбільшою православною церквою світу.

Ще одна, «незначна», обставина — жодну високу сторону не
цікавить думка українських православних з приводу цього історичного протистояння.
Як наче нас, неписьменних язичників, тільки вчора охрестили грецькі місіонери.

Клара ГУДЗИК, «День»  ФОТО АП  ПАТРIАРХИ ВАРФОЛОМIЙ I (ЛIВОРУЧ) ТА АЛЕКСIЙ II  Наприкінці березня швейцарський часопис «Daily Zeitung» оприлюднив вельми цікаві відомості щодо нового повороту стосунків між Константин
Газета: