Ухвалений минулого року парламентом Закон «Про забезпечення молоді першим робочим місцем» не додав доброзичливості роботодавцям: вони, як і раніше, дивляться на молодих фахівців з недовірою. Не зігрівають їх навіть належні від держави дотації, обіцяні в разі прийняття на роботу терміном на два роки молодого й перспективного випускника ВНЗ за рекомендацією Державної служби зайнятості. Одні відмовляються приймати, прикриваючись скороченням штатів, інші посилаються на непевні часи — мовляв, самі не знаємо, що з нами буде завтра, а тут іще відповідай за того, кого працевлаштував. Бесіда «Дня» з директором дніпропетровського кадрового агентства «Надія» Тетяною ГЛЄБОВОЮ почалася із загальної характеристики ситуації на ринку вакансій, однак розмова постійно переходила на проблеми працевлаштування молодих — це сьогодні злободенна тема.
— Фахівців взагалі хронічно не вистачає. Причому юристів і економістів є більш ніж достатньо, а на ринку праці потрібні токарі й слюсарі. Вищі навчальні заклади, розуміючи потреби ринку, часто самі беруть ліцензії й навчають нові кадри. Нерідко підприємства укладають з ними контракти на підготовку таких фахівців. Звісно, це потребує грошей, а у багатьох роботодавців немає ні часу, ні коштів на підготовку необхідної кількості фахівців. А дехто вважає, що не їхня це справа платити й стежити за підготовкою кадрів, і докоряють Міністерству науки та освіти, що цим питанням не займаються.
— У пошуках яких фахівців роботодавці найчастіше звертаються до кадрового агентства?
— Уявіть собі, на Дніпропетровщині найбільше потрібні тямущі журналісти. На жаль, не кожний випускник, який отримав диплом, йде працювати за фахом. Нерідко молоді люди надто романтизують майбутню професію, а коли стикаються з повсякденною рутиною, доходять висновку, що зробили невірний вибір.
Дуже динамічно зараз відбуваються зміни в банківській системі: відкриваються нові філії та відділення, розширюються штати, відбуваються часті кадрові перестановки. Отже, на ринку праці є потреба в талановитих банківських службовцях. У нашій справі дуже важливо знати трохи більше, ніж знають у агентствах-конкурентах. Наприклад, потрібна інформація по Києву, який банк і де планує розширювати філійну мережу. Тоді стає зрозуміло, які кадри підбирати і який на це відведено термін.
— Критерії до претендентів на ту чи іншу посаду часто стандартні або можна зіткнутися з якимись особливими вимогами? Наприклад, що вимагають від банківського працівника?
— Зазвичай щодо кожної посади у роботодавців є свій набір вимог. Але підхід все- таки простежується стандартний: на першому місці досвід роботи та освіта. Взагалі ж, знаючи корпоративну культуру, неважко підібрати потрібну людину.
Сама процедура відбору теж нехитра. Якщо претендентів на вакантне місце багато, то спочатку проводиться кастинг-співбесіда. Людина має відповісти на певний перелік запитань. А вже потім, якщо її відповіді зацікавлять роботодавця, відбувається особисте знайомство. Знайти досвідченого працівника для роботи в банку не важко. Складніше влаштувати туди студента, який горить бажанням працювати.
— А самі студенти звертаються в кадрове агентство чи приносять вам своє резюме?
— Ми вивішуємо оголошення у навчальних закладах. Іноді підприємства самі приїжджають відбирати студентів прямо до ВНЗ. Ми успішно працюємо з Дніпропетровським національним університетом, Металургійною академією. Будівельна академія надає своїх архітекторів, коли запит дають будівельні організації.
Нині контингент працюючих значно помолодшав. Це пов’язано і з демографічною ситуацією: значна частина людей пішла на пенсію, а заміни їм немає. Років через десять почнеться катастрофа, якщо терміново нічого не змінити. Більше за інших палають бажанням трудитися третьокурсники. Але проблема в тому, що студенту треба відлучатися на сесію, треба більше днів відпуски, нелімітований робочий день. Ми говоримо роботодавцям: вирощуйте кадри в себе ж. Беріть ініціативу у свої руки, користуйтеся такою можливістю. Можна заощадити на заробітній платі. За цей час можна зрозуміти, підходить працівник чи ні, чи варто вчити його далі.
— Ви говорите, що у підприємства є шанс заощадити на зарплаті. Чи справедливо це стосовно студента?
— Хоч би як там було, а я намагаюся робити так, щоб підприємство не образило ні студента, ні претендента з великим досвідом роботи — щоб була соціальна підтримка, щоб людина була захищена. Якщо її беруть з випробувальним терміном, то обов’язково має бути наказ по підприємству. Після закінчення випробувального терміну я перевіряю, щоб із людиною розрахувалися. Якщо випробування пройшло успішно, то на працівника оформляється трудова книжка. У разі відсутності на підприємстві соціального пакета ми попереджаємо про це претендента заздалегідь. Але таких підприємств останнім часом стає все менше, тому що законодавча база так прописана, що набагато легше її дотримуватися, ніж ігнорувати.
— А який відсоток випускників працевлаштовують самі ВНЗ?
— На жаль, такої інформації в мене немає. Але я точно знаю, що у великих навчальних закладах, принаймні Дніпропетровська, є люди, у яких студенти можуть залишити інформацію про себе. А університети й академії можуть вдатися до послуг кадрових агентств, якщо нічого не знайдуть самі. Щоправда, не всі кадрові агентства беруться за працевлаштування студентів: тільки, напевно, такі ненормальні, як мої. Просто мені дуже хочеться допомогти студентам стати на ноги, тому що в них умови самоствердитися складніші, ніж були колись у нас.
— Чи часто працевлаштовані вами клієнти звільняються і знову приходять до кадрового агентства?
— Є люди, які не знають самі, чого вони хочуть. Їм пропонуються психологічні тести. З ними доводиться багато розмовляти і в процесі розмови відкривати їх навіть для самих себе. Кожна людина має зрозуміти, де вона себе краще може реалізувати. Після цього як рекомендацію пропонуєш людині або працевлаштування, або навчання, перекваліфікацію.
Буває, коли людину колектив не влаштував, стосунки з керівництвом не складаються. Взагалі, всіх під одну гребінку чесати безглуздо, потрібен індивідуальний підхід до розв’язання проблеми.
— Чи звертаються підприємці до кадрових агентств?
— Найбільше звернень з приводу робочих фахів. Малому й середньому бізнесу потрібен обслуговуючий персонал. Це вузькоспрямовані фахівці: економісти, складські працівники, водії, бухгалтери. Іноді великим компаніям потрібен персонал для цілого відділу. Хтось шукає фінансового директора, хтось керівника, комусь потрібні виконроби та головні інженери.
— А іноземні інвестори звертаються до кадрових агентств у пошуках українських фахівців?
— До нас — ні. Але наші фахівці завжди були запитані за кордоном. Сьогодні на відправці молодих і талановитих за кордон ми не робимо акценту: спочатку треба забезпечити наші підприємства кадрами.
Ринок вакансій великий, аби було бажання — буде й робота. Щоправда, сумно, що досі не потреби ринку, а мода на професії стоїть на першому плані при підготовці кадрів.
