«Яскравим проявом російсько-української дружби» назвав Голова ВР О. Ткаченко виступ в українському парламенті спікера російської Держдуми Геннадія Селезньова.
Українські ж депутати відреагувати вигуками, оплесками й тупотінням. А Селезньов дуже старався.
Він заявив, що вітає висновки й оцінки О. Ткаченка на урочистому засіданні 23 серпня, що росіян насторожують заяви українських політиків про можливість приєднання до НАТО, як і затягування ратифікації Україною угод по ЧФ. Ці чинники названо об’єктивними причинами для затягування ратифікації Росією Великого міждержавного договору.
Російський спікер також трішки втрутився у внутрішні справи України: «Не можна назвати нормою практику відмови батькам у праві навчати своїх дітей рідною мовою», «Позитивний відгук у Росії викликав той факт, що не пройшли положення закону про освіту, які дискримінували навчання російською мовою», «Ми вітали б вступ України в союз Росії та Білорусі».
Чи варто говорити, що ліві та президія зустріли ці пасажі стоячи, оплесками і вигуками «Дружба!», а праві — скандуванням «Провокатори!» і тупотінням.
З новітньої історії України відомо, ніщо інше не здатне так розкидати по різні боки барикад політичні сили в парламенті, як питання про мову, зокрема, і про «посягання на суверенітет».
Іншими словами, якби візиту Селезньова не було — його варто було б вигадати. То, може, його і вигадано?
Коли парламент готується до розгляду дуже серйозних питань, які стосуються діяльності виконавчої влади і має намір розібратися з двома бюджетами, указами, з урядом — внесення у нього розколу, — річ дуже своєчасна. «Абсолютно не в тин цей візит, він не пов’язаний з жодними міждержавними подіями, — відповів Сергій Терьохін на запитання кореспондента «Дня». — Цілком можливо, що деякі сили, налякані тим, що поступово, принаймні навколо економічних проблем, парламент об’єднується й починає дружно голосувати — підкидають такий подразник, який вносить непримиренні ідеологічні розбіжності».
Леонід Кравчук, надзвичайно роздосадований тим, що відбувається, сказав: «З точки зору професійних політиків ви маєте рацію. Але я гадаю, що в організації цієї справи не було жодного професійного політика. Тут були неуки. Тому вони діяли з точки зору неуцтва, а наслідки стали професійними. У цьому суть. Я не думаю, що це свідома провокація російських політиків. Мене дивує не те, що вони так діють. Мене дивує, що наші так звані керівники раденькі цьому і замість того, щоб показати свою гідність, свого народу і держави, вони аплодують і підскакують у кріслі, бо їх Москва трохи похвалила».
Поспостерігавши, як Рух і що цікаво, частина НДП і «незалежні» виходять на знак протесту із залу, кореспонденти «Дня» виявили аплодуючими разом із тріумфуючими лівими пана Бродського і пана Чайку. Пізніше Віктор Чайка пояснив: «Політично важливо розуміти — у газеті «День» було опубліковано цілком справедливе соціологічне дослідження: 67% населення України підтримують ідею дружби з російським народом. Ось цій ідеї ми з Бродським аплодували як політики». Можна звичайно і так вийти з ситуації.
Хоч абсолютно не виключено, що демонстрація єдності з лівими сьогодні важлива «Громаді» внаслідок того, що переддень «урядового» питання — не час для ідеологічного розбрату. Тим більше, що поки все смутно: не виключено, що у союзників серйозні побоювання викликає позиція комуністів. Є підозра, що дружно й голосно виступивши перед мікрофоном проти «беззаконня антинародного режиму», вони потихеньку проголосують, виходячи з «доцільності» — тобто утримають уряд від падіння.
Народний депутат Ігор Юхновський заявив: «Розколотий український парламент набагато потрібніший пану російському спікерові, ніж єдиний, бо він ніколи не ратифікує три угоди по Чорноморському флоту і тоді Держдумі можна буде по-колишньому манкірувати ратифікацію великого договору. Росіяни реалізовували своє домашнє завдання. Це цікаво, але «російське домашнє завдання» можна вважати спробою експортувати політичну кризу із зміщенням центру ваги з однієї гілки влади на іншу. Голова Думи знає, що такий виступ буде погано сприйнято в Україні, у будь-якій країні світу: від островів Таїті до папуасів. Можна тільки дивуватися безглуздю намірів так принизити український парламент».
№186 30.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
