Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Якщо не продавати — заберуть

Ще одній великій держкомпанії загрожує «приватизація» за борги
1 грудня, 2001 - 00:00

Після того, як компанія «Донбасенерго» стала банкротом і на аукціоні за борги її наполовину розпродали, наймогутнішим виробником теплової енергії в Україні стало ВАТ «Дніпроенерго», головний офіс якого знаходиться в Запоріжжі. До нього входять Запорізька, Криворізька та Придніпровська ТЕС із сумарною потужністю понад 8 мільйонів МВт — це 10% української електроенергії. 76% акцій підприємства належать державі. Загроза тіньової приватизації з березня нинішнього року висить і над цією компанією — сума позовів від кредиторів перевищує 250 мільйонів гривень. Але чи то небажання керівництва брати участь у сумнівних аферах, чи то вміння домовлятися поки що зберігають компанію збоку від майнових скандалів. Але це поки. Зі слів голови правління «Дніпроенерго» Сергія Попова , деякі кредитори протягом останніх місяців активно скуповують борги компанії з метою ініціювати її банкрутство. Загальна сума кредиторської заборгованості ВАТ становить 2,6 мільярда гривень. Щоб не повторити долю «Донбасенерго», де три з п’яти станцій було продано у приватні руки і досі не нормалізавано роботу, запорожці почали шукати шляхи погашення боргів. Як виявилося, справа ця досить клопітка.

Накопичувати борги енергокомпанії можуть вільно, а ось щоб їх погасити, потрібен дозвіл Національної комісії з регулювання енергетики. Саме НКРЕ суворо регламентує витрати енергокомпаній, і у разі порушення спущених з Києва алгоритмів їх можуть просто позбавити ліцензії на виробництво. У середу 28 листопада НКРЕ вперше пішла на те, щоб гроші енергоринку пішли кредиторам енергокомпаній. «Дніпроенерго» отримала право розрахуватися з «Укрсоцбанком». Йдеться про кредити на загальну суму 10 мільйонів гривень, надані на закупівлю вугілля до осінньо-зимового періоду. За допомогою чарівного слова «Укрсоцбанку» вдалося умовити уряд зробити для себе виняток, про що напевно ніхто ніколи не дізнається, але головне, що створено прецедент. Інші кредитори «Дніпроенерго» чухають потилиці та роздумують, чим вони, власне, гірші «Укрсоцбанку».

Раніше позови до судів про стягнення боргів з енергокомпанії подали зареєстрована в оффшорі на Віргинських островах «Alfa Capital Investments Limited», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Свердловвуглезбут», ВАТ «Дніпропетровськгаз», ДХК «Ровенькиантрацит», прокуратура Енергодару (Запорізька обл.), НЕК «Енергетика і паливо України», НАК «Нафтогаз України», ДП «Укренерговугілля». Комбінат «Запорожсталь» (борг 10 мільйонів гривень) навіть виграв суд щодо оголошення енергокомпанії банкротом. Зараз металургам ніщо не заважає організувати аукціон з продажу теплових станцій або державних енергоакцій за борги і повернути свої гроші, але вони цього чомусь не роблять. Очевидно, зіграло свою роль легендарне вміння керівництва «Дніпроенерго» домовлятися. Раніше близька до перемоги у суді по позову про стягнення боргу була і компанія «Ровенькиантрацит», але в останній момент вона, без зайвих пояснень, відізвала позов із Запорізького господарського суду.

Проте, як виявилося, частину проблем з кредиторами керівництво «Дніпроенерго» вирішувало все-таки не за допомогою особистої привабливості, а звичайним погашенням боргів. Тільки робилося це не за рахунок отриманих від продажу електроенергії грошей, а за допомогою банківських кредитів, тобто породженням нових боргів. За словами директора з економіки ВАТ «Дніпроенерго» Геннадія Бочкарьова , компанія намагається поступово виплачувати заборгованість дрібним кредиторам. Одночасно, на його погляд, позови, що перевищують 10 мільйонів гривень, компанії сплатити буде важко, і вона дуже побоюється їх розгляду в суді, тому що тоді уникнути банкрутства навряд чи вдасться. Чи використовувалися банківські кредити, у тому числі й згаданий кредит «Укрсоцбанку», для погашення боргів з судових позовів — невідомо. Судячи з усього, саме так банківські гроші і використовувалися. Чистий прибуток ВАТ «Дніпроенерго» за січень-вересень 2001 року, за даними гендиректора Сергія Попова , становив 357 мільйонів гривень. Але це гроші, отримані від продажу електроенергії, і віддати їх кредиторам без відома НКРЕ було неможливо. Виходить, крім банківських кредитів у запорізьких енергетиків варіантів розв’язання проблеми боргів не було.

Схоже, «Дніпроенерго» і надалі буде намагтися вирішувати боргове питання за допомогою тих або інших банків, які подобаються уряду. Але вічно ця дивна заплутана схема працювати не буде. Очевидно, що рано чи пізно знайдеться нікому невідоме ТОВ, яке скупить борги енергокомпанії на досить велику суму, і банки спільно з НКРЕ вчасно не виручать. Та й тi ж банки можуть не відмовити собі у можливості при нагоді збанкротити компанію, якщо не вдасться домовитися по-хорошому. Досвід є — «Луганськобленерго». Яка ж альтернатива, крім тіньової приватизації, є у «Дніпроенерго»?

Запорізькі енергетики вважають, що головним джерелом їх фінансових проблем є повноваження та організація ДП «Енергоринок». Саме цій держкомпанії «Дніпроенерго», як і всі інші підприємства галузі, продає вироблену енергію. Зараз «Енергоринок» винен їм 2,9 мільярда гривень. Тобто на 300 мільйонів більше, ніж самі запорожці винні своїм кредиторам. 30 липня нинішнього року Київський господарський суд задовольнив позов «Дніпроенерго» до «Енергоринку» на тогочасну суму боргу — 2,7 мільярда. Але ще тоді директор з економіки «Дніпроенерго» Геннадій Бочкарьов признався в інтерв’ю агенству «Інтерфакс- Україна», що не розраховує на виплату цих грошей. «Це певною мірою допоможе вести переговори з кредиторами», — відповів він на запитання про значення виграного позову. До цього суди про стягнення боргів з «Енергоринку» виграли також «Центренерго» — на 1,5 мільярда гривень, та «Донбасенерго» — на 0,5 мільярда, але своїх грошей вони також не отримали. Через деякий час «Енергоринок» подав заяву до апеляційного суду, і там справу про прете нзії запорожців не розглянуто й досі. Зі слів начальника департаменту правового забезпечення «Енергоринку» Олексія Святогора , поки апеляцію не буде розглянуто, ніхто нікому борги гасити не буде.

Якщо ж вирішувати проблему в принципі і без винятків, то, на думку фахівців, треба розробити чіткий та здійснюваний графік погашення боргів «Енергоринку» перед виробниками. Графік погашення боргів обленерго (принаймні, приватизованих) перед «Енергоринком» уже існує і реалізовується. Згідно з планами отримання грошей від «Енергоринку», генеруючі компанії могли б досягнути домовленості і зі своїми кредиторами. На рівні ідеї цей варіант в уряді обговорюється вже давно, але жодних конкретних рішень чомусь не приймається. У керівництві «Дніпроенерго» повідомили, що сьогоднішні борги компанії — це результат слабких розрахунків споживачів протягом минулих років. Зараз же ситуація з поточними розрахунками цілком нормальна, і «Дніпроенерго» працює з рентабельністю 12%. Іншими словами, потенціал для поступового розв’язання старої боргової проблеми у ринку існує.

Голова контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради Олександр Рябченко вважає, що якщо нинішня ситуація залишиться без змін, то енергокомпанії дуже швидко підуть з-під контролю держави у приватні руки на аукціонах за борги. Причому насамперед, на його погляд, це стосується компаній «Дніпроенерго», а також «Центренерго». Рябченко пропонує вирішити боргову проблему ще простіше — терміново приватизувати енергокомпанії через міжнародні конкурси, вписавши в обов’язки новим власникам виплату боргів. Депутат упевнений, що приватизацію потрібно розпочати відразу після парламентських виборів 2002 року. «Дії держави щодо перекриття незаконних шляхів придбання власності штовхають фінансові групи на пошук нових. Це процес, у якому держава завжди програє бізнесу. І єдиний вихід для держави — виставити на відкритий продаж те, що бізнес хоче купити, інакше вони це все просто вкрадуть», — заявив Олександр Рябченко в інтерв’ю агентству УФС.

У будь-якому випадку вирішувати проблему боргів треба терміново, тому що вони загрожують дестабілізувати роботу ринку в будь-який момент. І особливо цей ризик великий під час опалювального сезону, коли відносини виробників, продавців електроенергії та її споживачів загострюються. Президент Леонід Кучма минулої п’ятниці заявив, що приватизацію генеруючих компаній буде прискорено. Заступник голови ФДМ Леонід Кальниченко повідомив, що конкурси на приватизацію «генерації» будуть оголошені навесні—влітку і завершаться восени. Згідно з підписаним майже рік тому президентським указом, продати передбачається 30% акцій «Західенерго», 26% «Центренерго» та 26% «Дніпроенерго», і 35% «Донбасенерго». Остання компанія після з витонченістю гідної Остапа Бендера процедури тіньової приватизації, очевидно, випаде з списку, принаймні запланованої суми за держпакет держава вже не отримає. Щоб її долю не повторили інші компанії, механізм розв’язання проблеми боргів уряду треба розробити вже зараз.

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: